Справа № 810/4555/18 Суддя (судді) першої інстанції: Журавель В.О.
29 травня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.
за участю секретаря Муханькової Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області про визнання протиправними та скасування постанов,
ОСОБА_1 звернулася до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області про визнання протиправними та скасування:
- постанови старшого державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Бочман Олександра Івановича про відкриття виконавчого провадження ВП № 54258274 від 11 липня 2017 року;
- постанови старшого державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Сороки Валерія Івановича, прийняту 20 червня 2018 року в межах виконавчого провадження № 54258274, про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якою було прийнято рішення про здійснення відрахувань із заробітної плати позивача в ТОВ "Бізнес Центр Фармація ";
- постанову старшого державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Сороки Валерія Івановича, прийняту 20 червня 2018 року в межах виконавчого провадження № 54258274, про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якою прийнято рішення про здійснення відрахувань із пенсії у Головному управлінні ПФУ у Київській області;
- постанову старшого державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Сороки Валерія Івановича, прийняту від 7 серпня 2018 року в межах виконавчого провадження № 54258274, про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження.
Київський окружний адміністративний суд своїм рішення від 12 листопада 2018 року позов задовольнив.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Міністерство оборони України подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. На думку апелянта, зазначене рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що судом першої інстанції не враховано того, що виконавчий лист по справі №2-а-162/2009, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Міністерства оборони України коштів був виданий 15.05.2014 року, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» строк пред'явлення виконавчого листа про поворот виконання скасованого судового рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16.02.2009 року по справі №2-а-162/2009 та стягнення в примусовому порядку серед інших з ОСОБА_1 в індивідуально визначеній сумі кожному позивачу сумі стягнутої з рахунків Міністерства оборони України, може бути пред'явлений до виконання протягом трьох років.
Дана справа належить до категорії термінових справ, передбачених ст. 287 КАС України та підлягає розгляду з урахуванням особливостей, передбачених параграфом 2 глави 11 КАС України.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим та прийнятим з дотриманням норм процесуального та матеріального права.
У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 лютого 2009 року по справі № 2-а-162/2009 адміністративний позов задоволено. Стягнуто з Міністерства оборони України грошову компенсацію замість продовольчого пайка на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) в сумі 52246,70 грн. та на користь інших 29 позивачів в різних сумах. Цю постанову суду було виконано.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2010 року по справі №2-а-162/2009 апеляційну скаргу Міністерства оборони України задоволено, а постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 лютого 2009 року скасовано та постановлено нову, якою в задоволенні позову відмовлено.
10 листопада 2010 року ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області допущено поворот виконання скасованого судового рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 лютого 2009 року та стягнуто в примусовому порядку з усіх позивачів по справі кошти в індивідуально визначеній кожному позивачу сумі, у т.ч. і з ОСОБА_1 з метою забезпечення повороту виконання судового рішення накладено арешт на грошові кошти усіх позивачів по справі, а за відсутності таких - на майно боржників, в індивідуально визначеній кожному позивачу сумі, стягнутої з рахунків Міністерства оборони України.
21 грудня 2014 року ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду було скасовано ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 листопада 2010 р. в частині накладення арешту на грошові кошти усіх позивачів по справі, а при відсутності таких - на майно боржників, в індивідуально визначеній кожному позивачу сумі, стягнутої з рахунків Міністерства оборони України за виконанням скасованого рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 лютого 2009 року. В іншій частині ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 листопада 2010 року по справі № 2-а-162/2009 залишено без змін.
15 травня 2014 року Бориспільським міськрайонним судом видано виконавчий лист по справі № 2-а-162/2009 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Міністерства оборони України коштів. У виконавчому листі зазначено також, що рішення набрало законної сили 21 грудня 2010 року, строк пред'явлення виконавчого листа до виконання - до 21 грудня 2013 року.
У вказаному виконавчому листу у розділі «Відмітки державного виконавця про виконання рішення ( вироку) або про повернення виконання виконавчого листа стягувану із зазначенням причин повернення» містяться відмітки про повернення стягувачу виконавчого листа державним виконавцем: 5 серпня 2014 року, 7 серпня 2015 року, 19 серпня 2016 року. Як зазначено у виконавчому листі, у всіх цих випадках повернення виконавчого листа здійснено на підставі п. 6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження».
В подальшому, ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 вересня 2016 року у справі № 359/6443/16-а за заявою Міністерства оборони України у виконавчому листі виправлено помилку, допущену при оформленні виконавчого листа, виданого Бориспільським міськрайонним судом Київської області 15 травня 2014 року у справі № 2-а-162/2009, та внесено до виконавчого листа відомості про індивідуальну суму коштів, яку потрібно стягнути з боржника - ОСОБА_1 , а саме: 52246,70 грн.
16 лютого 2017 року до відповідача надійшла заява стягувача (МО України) про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом про стягнення з ОСОБА_1 на користь МО України 52246,70 грн.
23 лютого 2017 року державним виконавцем відповідача винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 53427531, а 23 травня 2017 року виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (відсутність у боржника майна).
07 липня 2017 року представник Міністерства оборони України знову звернувся до відповідача із заявою про примусове виконання рішення суду. До цієї заяви було додано виконавчий лист та ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 вересня 2016 року про виправлення помилки у виконавчому листі.
11 липня 2017 року старшим державним виконавцем Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Бочманом Олександром Івановичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 54258274. Виконавчим документом, на підставі якого відкрито це виконавче провадження, був виконавчий лист по справі № 2-а-162/2009, виданий 15 травня 2014 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області. Указану постанову супровідним листом направлено ОСОБА_1 .
20 червня 2018 року в межах виконавчого провадження № 54258274 старшим державним виконавцем Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Сорокою Валерієм Івановичем прийнято постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якою було прийнято рішення про здійснення відрахувань із заробітної плати позивача в ТОВ "Бізнес Центр Фармація", а також про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якою прийнято рішення про здійснення відрахувань із пенсії у Головному управлінні ПФУ у Київській області.
Указані постанови супровідними листами направлено ОСОБА_1
07 серпня 2018 року старшим державним виконавцем Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Сорокою Валерієм Івановичем винесено постанову про стягнення з боржника ОСОБА_1 витрат виконавчого провадження.
Не погодившись із вказаними постановами, позивач звернувся до суду з даним позовом про їх оскарження.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтями 22, 24 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, який діяв до 05 жовтня 2016 року, передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки:
1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців;
2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.
Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.
У статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII, який набрав чинності з 05 жовтня 2016 року, визначено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Пунктом 5 Розділу XIII «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року №1404-VIII встановлено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Згідно з частиною другою, третьою статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Заява про поновлення пропущеного строку подається до адміністративного суду, який видав виконавчий лист, або до адміністративного суду за місцем виконання.
Так, з матеріалів справи вбачається, що виконавчий лист №2а-162/2009 виданий 15 травня 2014 року Бориспільським міськрайнним судом Київської області на підставі постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року, строк пред'явлення виконавчого листа до виконання сплинув 21.12.2013 року.
Міністерство оборони України неодноразово зверталося до відповідача із заявою про примусове виконання рішення суду, на що державними виконавцями неодноразово приймались постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 6 ч. 1 ст. 26 (не відповідність виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону) Закону України «Про виконавче провадження» від 24 квітня 1999 року № 606-ХІV (що діяв до прийняття Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII), що підтверджується записами наявними у виконавчому листі та даними автоматизованої системи виконавчого провадження.
Колегія суддів зазначає, що починаючи з 5 жовтня 2016 року термін пред'явлення Міністерством оборони України виконавчого листа для примусового виконання згідно з ч. 1 ст. 12 Закону № 1404-VIII почав становити три місяці та закінчився 05 січня 2017 року.
Водночас, як підтверджується матеріалами справи, після зазначено строку (05 січня 2017 року), а саме 16 лютого 2017 року Міністерство оборони України вкотре звернулося до відповідача із заявою про відкриття виконавчого провадження у справі.
23 лютого 2017 року відповідачем всупереч вимог п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону №1404-VIII, згідно з яким виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, було відкрито виконавче провадження №53427531,
23 травня 2017 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону № 1404-VIII (відсутність у боржника майна).
В подальшому, 7 липня 2017 року, Міністерство оборони України знову звернулося до відповідача із заявою про примусове виконання судового рішення.
За результатами розгляду поданих Міністерством оборони України документів державними виконавцями знову в супереч вимог п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону №1404-VIII винесено оскаржувані постанови про відкриття виконавчого провадження від 11 липня 2017 року № 54258274, постанову від 20 червня 2018 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, постанову від 07 серпня 2018 року про стягнення з боржника ОСОБА_1 витрат виконавчого провадження.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач не мав підстав для відкриття виконавчого провадження, а повинен був застосувати наслідки пропущення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання - відмовити у відкритті провадження у зв'язку із закінченням термінів для пред'явлення виконавчого листа до виконання та повернути з цих підстав виконавчий лист Міністерству оборони України.
Будь-яких судових рішень про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа №2а-162/2009, виданого 15.05.2014 року Бориспільським міськрайонним судом до виконання, матеріали справи не містять та апелянтом до апеляційної скарги не долучено.
Суд першої інстанції правильно визнав помилковими твердження відповідача про те, що із 23 травня 2017 року строк пред'явлення виконавчого листа у справі поновився до 23 травня 2020 року, оскільки відповідачем не враховано, що стягувачем є державний орган (МО України), а тому із 5 жовтня 2016 року виконавчий документ може бути пред'явлений до примусового виконання лише протягом трьох місяців і у разі повернення виконавчого документа цей строк не може бути поновлено на три роки.
З огляду на встановлені обставини у сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.
Щодо твердження апелянта про те, що позивачем пропущено строк звернення до суду з відповідним позовом, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ст.287 КАС України позовну заяву у справах з приводу рішень, дій бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця може бути подано у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів справи вбачається, що адміністративний позов позивачем був поданий до суду першої інстанції 03.09.2018 року.
Оскаржувані постанови прийняті державним виконавцем 11 липня 2017 року, 20 червня 2018 року та 07 серпня 2018 року.
Матеріалами підтверджується, що всі три оскаржувані постанови були направлені на адресу: АДРЕСА_2 .
Разом з тим, з наявної у матеріалах справи копії паспорта серії НОМЕР_2 , виданого виконавчим комітетом Броварської міської ради Київської області, вбачається, що ОСОБА_1 починаючи з 23.01.2002 року офіційно зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відсутність ОСОБА_1 за адресою, на яку державним виконавцем направлялись копії документів, підтверджується також наявною у матеріалах справи копією акту від 13.02.2010 року, виданого Міністерством оборони України.
З наданої відповідачем копії виконавчого провадження № 54258274 вбачається, що копію постанови про відкриття виконавчого провадження позивачем отримано лише 27 серпня 2018 року.
Жодних інших доказів, щодо дати отримання позивачем копій оскаржуваних постанов у матеріалах справи не міститься.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, доводи апелянта щодо пропущення позивачем строку звернення до суду необґрунтованими, а висновки суду першої інстанції щодо наявності обґрунтованих підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду такими, що відповідають нормам чинного законодавства.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: В.В. Файдюк
Є.І. Мєзєнцев