Справа № 640/222/19
про залишення апеляційної скарги без руху
28 травня 2019 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Літвіна Н.М., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2019 року.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Однак, вказаних дій скаржником не здійснено.
У тексті апеляційної скарги міститься клопотання відповідача про звільнення від сплати судового збору або відстрочення такої сплати, яке обґрунтоване призупиненням проведення платежів за платіжними дорученнями за всіма кодами програмної класифікації видатків, крім захищених видатків.
Надаючи оцінку вказаному клопотанню суд враховує наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Положеннями ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У відповідності до ч. 1 ст. 8 вказаного Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Перевіряючи наявність підстав для звільнення відповідача від сплати судового збору або відстрочення такої сплати, суд не встановив обставин та умов, за яких відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір» може бути здійснено вказані дії.
Крім того, варто зазначити, що з 16 березня 2018 року набули чинності зміни до п. 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 (далі - Порядок), відповідно до яких зупинення операцій по рахунках органами Державного казначейства України не є перешкодою для проведення такого платежу, як сплата судового збору. У відповідності до п. 25 Порядку безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку, крім платежів: за захищеними видатками, визначеними Бюджетним кодексом України; із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору; за видатками спеціального фонду відповідного бюджету на оплату праці та нарахування на заробітну плату, придбання медикаментів, забезпечення продуктами харчування, оплату комунальних послуг та енергоносіїв; з рахунків із спеціальним режимом використання; за рахунок позик/грантів за міжнародними договорами; у випадку, встановленому абзацом другим пункту 30 цього Порядку.
Таким чином, починаючи із 16 березня 2018 року відповідач мав можливість сплачувати судовий збір навіть у разі зупинення операцій на рахунках відповідно до листів Державної казначейської служби України.
З огляду на зазначені вище обставини клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору або відстрочення такої сплати не підлягає задоволенню.
У пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
З матеріалів справи вбачається, що предметом судового оскарження є податкові повідомлення-рішення:
- від 06 вересня 2018 року № 0257201304, яким за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з військового збору, визначеного п. 179.7 ст. 179 ПК України у розмірі 3750 грн 20 коп. на 1 календарний день, на підставі ст. 126 ПК України, до позивача застосовано штраф у розмірі 10 % на суму 375 грн 02 коп.;
- від 05 жовтня 2018 року № 0281391304, яким за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, визначеного п. 179.7 ст. 179 ПК України у розмірі 8 796 грн 45 коп. на 365 та 132 календарних днів, на підставі ст. 126 ПК України, до позивача застосовано штраф у розмірі 20 % на суму 1759 грн 29 коп.
Положеннями пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції, чинній на час звернення до суду з даним позовом, за подання фізичною особою адміністративного позову майнового характеру передбачено сплату судового збору у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня відповідного року.
Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2019 року складав 1921 грн 00 коп.
Таким чином, звертаючись до суду з позовом позивач зобов'язаний був сплатити судовий збір у розмірі 768 грн 40 коп. (1921 грн 00 коп. * 0,4), а відповідач, звертаючись із апеляційною скаргою 1152 грн 60 коп. (768 грн 40 коп. * 1,5 (150 %)).
У відповідності до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.
За таких обставин апеляційну скаргу відповідача слід залишити без руху та встановити семиденний строк з моменту вручення цієї ухвали протягом якого скаржник має право надати до суду: оригінал документа про сплату судового збору.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку (МФО) - 899998; номер рахунка - 34312206081055; код класифікації доходів бюджету - 22030101.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 169, 295, 296, 298, 325, 328 КАС України, -
У задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про звільнення від сплати судового збору або відстрочення такої сплати - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - залишити без руху.
Встановити скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги - сім днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя Н.М. Літвіна