П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
30 травня 2019 р.м. ОдесаСправа № 420/787/19
Головуючий в І інстанції: Кравченко М.М.
Дата та місце ухвалення рішення: 14.03.2019 р. м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача - Шеметенко Л.П.
судді - Стас Л.В.
судді - Турецької І.О.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 14 березня 2019 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, -
У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, в якому просив: визнати наказ № 169 від 05.09.2018 року про відмову в оформленні документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, протиправним та скасувати його; зобов'язати відповідача у відповідності з процедурою, передбаченою ст. 8 Закону, прийняти рішення про оформлення документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту щодо позивача.
Також, у поданій позовній заяві позивач просив поновити пропущений строк на звернення до суду.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року позов залишено без руху та позивачу надано десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків.
Підставами для залишення позовної заяви без руху були: не зазначення ім'я та по-батькові представника, його реєстраційний номер облікової картки платника податків, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; не конкретне та не чітке зазначення змісту позовних вимог до відповідача; не зазначення доказів, що підтверджують викладені в позовній заяві обставини; не зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою, та не зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; відсутність належного обґрунтування, яким чином оскаржуваний наказ порушує права, свободи та інтереси позивача; пропуск строку звернення до суду.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 14 березня 2019 року заявлений позов повернутий позивачеві на підставі п.п. 1, 9 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та передати справу на розгляд суду першої інстанції, наголошуючи на неповному з'ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, та порушення норм процесуального права.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до ч. 2 ст. 312 КАС України, згідно якої апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові)), 5-7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Повертаючи позовну заяву позивачеві, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не усунуто недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, а також не подано заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для повернення заявленого позову з огляду на викладене.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За правилами ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Також, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
З аналізу наведених норм КАС України вбачається, що метою залишення позову без руху є усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання.
При цьому, особа, яка подала позов не у відповідності вимог ст.ст. 160, 161 КАС України, має бути обізнана про недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і строк, встановлений для усунення недоліків.
Так само позивач має бути обізнаний з підставами визнання поданої ним заяви про поновлення строку звернення до суду неповажними та з необхідністю звернення із заявою про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для поновлення.
Зі змісту ухвали про залишення позовної заяви без руху від 14 лютого 2019 року вбачається, що позивачу судом першої інстанції було надано десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання вказаної ухвали про залишення позову без руху.
Таким чином, початком перебігу строку для позивача для усунення недоліків позовної заяви є отримання ним ухвали про залишення позову без руху.
За правилами ч.ч. 6, 7 ст. 251 КАС України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Заявлений позов підписаний представником позивача та у позові вказані, як адреса позивача, так і його представника.
Проте, зі змісту матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції не направлялась копія ухвали про залишення заявленого позову без руху на адресу особи, що підписала позов, та є представником позивача.
В свою чергу, направлена на адресу позивача копія ухвали про залишення позову без руху повернута на адресу суду з відміткою «інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення», що не давало суду першої інстанції можливості визнати ухвалу про залишення позову без руху врученою позивачеві за правилами ч. 6 ст. 251 КАС України.
Крім того, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази щодо сповіщення позивача та його представника про прийняття ухвали про залишення позову без руху за іншими, вказаними у позові, засобами зв'язку.
За таких обставин, враховуючи, що судом першої інстанції не було направлено копію ухвали про залишення позовної заяви без руху особі, що її підписала, - представнику позивача, а самому позивачу копія ухвали не була вручення з інших причин, колегія суддів приходить до висновку, що у суду першої інстанції не було підстав для повернення заявленого позову.
Також, колегія суддів зазначає, що повертаючи позовну заяву позивачеві, суд першої інстанції вказав на те, що позивачем у строк, встановлений судом, не було подано заяви про поновлення строку звернення із заявленим позовом.
Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, 14.03.2019 року, до вирішення судом першої інстанції питання про повернення заявленого позову, представником позивача була подана уточнена позовна заява, в якій ставилось питання щодо поновлення пропущеного строку звернення зі заявленим позовом.
Проте, зазначеній уточненій позовній заяві та доводам щодо поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду судом першої інстанції не було надано оцінки.
З огляду на вищевикладене у сукупності, колегія суддів прийшла до висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм процесуального права, а тому, враховуючи межі розгляду судом апеляційної інстанції та його повноваження щодо перегляду ухвал суду першої інстанції, які перешкоджають подальшому провадженню у справі, вважає, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 308, 312, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 14 березня 2019 року - скасувати.
Справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії - направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Судове рішення складено у повному обсязі 30.05.2019 р.
Суддя-доповідач: Л.П. Шеметенко
Суддя: Л.В. Стас
Суддя: І.О. Турецька