П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
30 травня 2019 р.м.ОдесаСправа № 815/5788/17
Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г. П.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Кравченка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖИСТІКС" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2018 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2018 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖИСТІКС" до інспектора сектору митного оформлення № 1 митного поста "Спеціалізований" Одеської митниці ДФС Кривоноса Р.М ., Одеської митниці ДФС за участю третіх осіб ФОП ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування дій та рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови у прийнятті митної декларації, а також за аналогічним позовом третьої особи ОСОБА_1 до інспектора сектору митного оформлення № 1 митного поста "Спеціалізований" Одеської митниці ДФС Кривоноса Р.М., Одеської митниці ДФС, -
10.11.2017 товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖИСТІКС" звернулось з адміністративним позовом, в якому з урахуванням уточнень просило:
- визнати протиправними дії державного інспектора сектору митного оформлення № 1 митного поста "Спеціалізований" Одеської митниці ДФС Кривоноса Романа Миколайовича з використання при оформленні митної декларації №/2017/003877 від 21.07.2017р. повторного звіту, складеного експертом ФОП ОСОБА_3 № 586 від 31.07.2017р.;
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA 500650/2017/000004/1 від 03.08.2017р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500650/2017/00210 від 03.08.2017 р. Одеської митниці ДФС.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 21.07.2017р. брокером ТОВ "ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС" ОСОБА_5 подано до митного оформлення митну декларацію в режимі ІМ40ДЕ за № UA500650/2017/003877 на автомобіль Мini Cooper (VIN номер НОМЕР_1 ), однак 03.08.2017р. державним інспектором сектору митного оформлення № 1 митного поста "Спеціалізований" Одеської митниці ДФС Кривоносом Р.М . неправомірно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA 500650/2017/000004/1 від 03.08.2017р., картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500650/2017/00210 від 03.08.2017 р. На думку позивача, інспектором Одеської митниці ДФС Кривоносом Р.М. протиправно не враховано поданого до митного оформлення звіту № 507/4 від 07.07.2017 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення ринкової вартості автомобіля Мini Cooper (номер кузова НОМЕР_1 ) та безпідставно врахований повторний звіт № 586 від 31.07.2017, який складено з порушенням Методики оцінки майна та Загальних вимог до проведення незалежної оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 1891 від 10.12.2013р. Незважаючи на аргументованість методу визначення митної вартості за ціною товару, відповідач безпідставно застосував другорядний метод.
Відповідач - Одеська митниця ДФС заперечували проти позову, зазначаючи про правомірність винесення оскаржуваних позивачем рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, оскільки в документах, які надано декларантом (його представником) до Одеської митниці ДФС для митного оформлення разом з митною декларацією (МД) № UA500650/2017/003877 від 21.07.2017р. надано недостовірні відомості про стан транспортного засобу, тобто документи, які надано для підтвердження заявленої митної вартості транспортного засобу та складових митної вартості не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості транспортного засобу та всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей транспортний засіб. При цьому, відповідач зазначав, що під час здійснення контролю митної вартості транспортного засобу посадовими особами Одеської митниці ДФС не залучався суб'єкт оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 з метою повторного складання звіту. Так, 31.07.2017р. до Одеської митниці ДФС надійшов лист, в якому суб'єкт оціночної діяльності ОСОБА_3 зазначила, що після детального огляду та фотофіксації нею складено звіт №586 від 31.07.2017р. та просила вважати звіт № 507 недійсним у зв'язку з некоректною первісною інформацією, що була надана їй замовником - ОСОБА_1. Відповідач акцентує увагу на тому, що оскаржуваними рішенням та карткою відмови не порушено права ТОВ "ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС".
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову про задоволення позову у повному обсязі.
Зокрема, апелянт зазначив, що судом першої інстанції не надано належної оцінки тій обставині, що при складанні акту огляду транспортного засобу 25.07.2017 при візуальному огляді, без одночасного проведення відповідних досліджень суб'єктами з відповідною кваліфікацією та сертифікованими приладами, працівники митниці не могли не могли встановити, що система електрики автомобілю знаходиться у задовільному стані.
Судом не враховано, що зазначений акт огляду транспортного засобу оформлений неналежним чином, оскільки не підписаний усіма особами.
В основу оскаржуваного рішення Одеська митниця поклала повторний звіт про вартість товару ФОП ОСОБА_3 від 31.07.2017, який складений нібито за заявою ОСОБА_1 Проте, суд не врахував, що ОСОБА_1 із відповідною заявою до вказаного спеціаліста не звертався, та не надав оцінку незаконним діям суб'єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 , яка зробила повторний звіт за власною ініціативою. Вказані дії ФОП ОСОБА_3 свідчать і про порушення нею ч.1 ст.10 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", яка передбачає, що оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктом оціночної діяльності та замовником або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи.
Посилання суду на Національні стандарти № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затверджених постановою Кабміну України № 1440 від 10.09.2003, є вибірковими, оскільки судом не враховано, що відповідно до пп.2 п.58 доопрацювання оцінки майна та з цією метою складення у стислій формі звіту про оцінку майна суб'єктом оціночною діяльності має наслідком врахування попереднього звіту про оцінку майна, як невід'ємної частини звіту про оцінку майна. Посилання в судовому засіданні ФОП ОСОБА_3 , що звіт від 31.07.2017 не повторним, а є виправленим, не може бути враховано при прийнятті рішення, оскільки такі дії суб'єкта оціночної діяльності законом не передбачені.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на необґрунтованість та помилковість висновків, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Третя особа ОСОБА_1 , як третя особа, яка заявляє самостійні позовні вимоги, звернувся із самостійним позовом до тих самих відповідачів із тими самими вимогами, обґрунтовуючи їх аналогічними підставами, що і позов ТОВ "ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖИСТІКС".
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 прийнятий до розгляду. (т.4 а.с.118-119).
12 березня 2018 року ухвалою Одеського окружного адміністративного суду адміністративний позов ОСОБА_1 залишений без розгляду в зв'язку із пропуском строку звернення до суду та відсутності поважних причин для його поновлення.
21 червня 2018 року Одеським апеляційним адміністративним судом ухвалена постанова про задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та скасування ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2018 року. Справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду (т.4 а.с.234-236).
Відповідач - Одеська митниця ДФС подала відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому заперечувала проти позову, зазначаючи, що фактично позов третьої особи дублює позов ТОВ "Інтер Транс Лоджістікс", що є порушенням положень ч.1 ст.49 КАС України. Крім того, відповідач зазначав, що оскільки подані позивачем до митного оформлення документи, в т.ч. звіт ФОП ОСОБА_3 від 07.07.2017, не містили всіх відомостей, що підтверджують числове значення складових митної вартості товару, інспектором сектору митного оформлення правомірно врахований наступний звіт ФОП ОСОБА_3 від 31.07.2017.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовлено.
Третя особа ОСОБА_1 , не погодившись із прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення скасувати та прийняти постанову про задоволення позовної заяви. Обґрунтовуючи доводи скарги, апелянт зазначає, що судом не надано належної оцінки тим доводам позивача, що візуально інспектор митниці не міг встановити справжність електропроводки у ТЗ, тому акт митного огляду від 25.07.2017 не є належним доказом невідповідності поданих документів для розмитнення автомобілю. Судом не з'ясовано обставини залучення митницею ФОП ОСОБА_3 для складання повторного звіту.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на необґрунтованість та помилковість висновків, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційних скарг, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини.
03.07.2017р. між TOB "ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІКС" (виконавець) та ОСОБА_1 (клієнт) укладено договір-доручення №0307/1 з надання товарно-експедиторських та брокерських послуг, за умовами якого виконавець зобов'язується за рахунок клієнта надавати товарно-експедиторські послуги, декларування та митного оформлення в Одеській митниці ДФС товарів, майна, транспортних засобів та інших вантажів клієнта, які переміщуються через митний кордон України, зокрема митного оформлення транспортного засобу Мini Cooper (код товару 8703) (т.2, а.с. 85-86).
21.07.2017р. уповноваженою особою ОСОБА_1 - брокером ТОВ "ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖИСТІКС" ОСОБА_5 подано до митного оформлення митну декларацію в режимі ІМ40ДЕ за №/2017/003877 на легковий автомобіль Мini Cooper, тип кузова - Хетчбек, календарний та модельний рік випуску - 2012, номер кузова НОМЕР_1 , кількість місць - 4.
З метою здійснення митного оформлення вказаного товару та підтвердження митної вартості товару разом з митною декларацією №/2017/003877 від 21.07.2017р. до Одеської митниці ДФС подано: сертифікат відповідності №UA.PN.182.0027-17 від 06.07.2017р., рахунок-фактуру (інвойс) №UA-541420 від 14.03.2017р., коносамент APHU6649919-1 від 05.03.2017р., навантажувальний документ №00004547 від 27.06.2017р., декларацію про походження товару № UA-541420 від 14.03.2017р., свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № 6ХBD744 від 07.02.2017р., висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 507 від 07.07.2017р., договір про надання послуг митного брокера № 0307/1 від 03.07.2017р., інші некласифіковані документи - договір оренди квартири від 30.06.2017р., заяву від 04.07.2017р.; платіжне доручення, що підтверджує сплату митних та інших платежів № 17922236 від 04.07.2017р., паспортний документ фізичної особи, що містить інформацію про місце постійного або тимчасового проживання на території України № СС 576601 від 09.07.1998р.
Під час перевірки Одеською митницею ДФС наданих декларантом для підтвердження митної вартості товару документів посадовими особами контролюючого органу в результаті проведеного митного огляду та співставлення з калькуляцією витрат згідно експертного висновку № 507 від 07.07.2017р. знайдено розбіжності із фактичним станом транспортного засобу та пошкодженнями.
31.07.2017р. ФОП ОСОБА_3 складено висновок №586, за яким вартість товару Мini Cooper, номер кузова НОМЕР_1 склала 4528 доларів США, в зв'язку з чим експерт просила вважати висновок №507 від 07.07.2017р. недійсним. Враховуючи зазначене, з урахуванням транспортних витрат митна вартість склала 4928 доларів США.
В зв'язку з наведеними обставинами, відповідно до ст. 53 МК України для підтвердження заявленої митної вартості декларанта (уповноважену ним особу) зобов'язано (за наявності) надати протягом 10 календарних днів такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; каталоги виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та (або) інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини, а також повідомлено про можливість надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.
На вимогу митного органу позивачем 26.07.2017р. (вих. № 26.07.2017р.) надано додаткові документи, зокрема інформація з сайту CARFAX, інформація з сайту https://www.iaai.com/ про придбане авто, та повідомлено, що інші документи надаватись не будуть.
За результатами розгляду питання щодо митного оформлення зазначеного у митній декларації №/2017/003877 від 21.07.2017р. товару, Одеською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA 500650/2017/000004/1 від 03.08.2017р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України №/2017/00210 від 03.08.2017 р.
Відмовляючи в задоволені позову ТОВ "Інтер Транс Лоджістікс", суд першої інстанції виходив з відсутності доказів порушення прав позивача оскаржуваним рішенням та карткою відмовою. Дії та рішення відповідачів щодо митного оформлення автомобілю, який належить ОСОБА_1 , породжують настання певних юридичних наслідків саме для нього.
Відмовляючи в задоволенні позовної заяви третьої особи ОСОБА_1, суд зазначав, що митним органом правомірно врахований звіт ФОП ОСОБА_3 від 31.07.2017, який є виправленим у порівнянні із звітом від 07.07.2017, оскільки експерт при складанні першого звіту не мала можливості детального огляду ТЗ, а заявником надані некоректні дані. На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що оскаржуване не рішення про коригування митної вартості та картка відмови прийняті Одеською митницею в межах компетенції та у спосіб, що передбачені законодавством.
Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч. 1 ст.51 МК України - митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною 1 ст.52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів та зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Як вбачається з матеріалів справи, з метою митного оформлення легкового автомобілю Мini Cooper, тип кузова - Хетчбек, календарний та модельний рік випуску - 2012, номер кузова НОМЕР_1 , кількість місць - 4, разом з митною декларацією №/2017/003877 від 21.07.2017р. до Одеської митниці ДФС у відповідності до ч.2 ст.53 МК України подано:
- сертифікат відповідності №UA.PN.182.0027-17 від 06.07.2017р.,
- рахунок-фактуру (інвойс) №UA-541420 від 14.03.2017р.,
- коносамент APHU6649919-1 від 05.03.2017р.,
- навантажувальний документ №00004547 від 27.06.2017р.,
- декларацію про походження товару № UA-541420 від 14.03.2017р.,
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № 6ХBD744 від 07.02.2017р., інші некласифіковані документи.
Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 507 від 07.07.2017р., в якому митним органом виявлено невідповідність із справжнім станом автомобілю, не є обов'язковим документом, що подається для здійснення митного контролю та митного оформлення товару, а тому його показники не свідчать про відсутність в поданих до митного оформлення документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Повторний висновок з визначення ринкової вартості автомобіля № 586 від 31.07.2017, на якій посилається відповідач як на підставу для висновку про наявність розбіжностей в поданих позивачем для розмитнення документів, складений ФОП ОСОБА_3 , судова колегія вважає неналежним доказом, оскільки, як вірно зазначають апелянти, він складений за відсутністю для цього законних підстав. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що за часом він складений після виклику оцінювача до Одеської митниці, що підтверджується листом Одеської митниці від 27.07.2017 та викликає сумніви в правомірності ініціювання самим оцінювачем складання повторного звіту про оцінку (т.1 а.с.180).
Судова колегія вважає, що оцінка з визначення ринкової вартості ТЗ на території України не може спростувати або підтвердити його митну вартість, як такого, що придбаний з електронних торгів на території іншої країни, в даному випадку США. Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, яка затверджена наказом Мінюсту та Фонду держмайна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 в редакції наказу від 24.07.2009 № 1335/5/1159, що зареєстрований в Мінюсті 04.08.2009 за № 724/16740, та яка покладена в основу звітів ФОП ОСОБА_3 з визначення ринкової вартості автомобілю від 07.07.2017 та від 31.07.2017, не визначає аукціонної ціни товару, яку заплатив декларант на території іншої держави, а використовується оцінювачем для визначення ринкової вартості транспортного засобу.
На вимогу митного органу в порядку ч.3 ст.53 МК України позивачем надана інформація з сайту CARFAX, інформація з сайту https://www.iaai.com/ про придбане авто, яка достовірно підтверджує вартість придбання легкового автомобілю Мini Cooper, тип кузова - Хетчбек, календарний та модельний рік випуску - 2012, номер кузова НОМЕР_1 за 2 378 доларів США, яка і зазначена в інвойсі (т.2 а.с.95-97).
Той факт, що вказаний автомобіль придбаний від імені ОСОБА_1 на торгах у США з проведенням оплати через інтернет підтверджується рахунком-фактурою від 14.03.2017 № UA-541420 та квитанцією покупця від 16.03.2017 № 10381691, та вказані обставини відповідачем не заперечуються (т.3 а.с.5-8).
На підставі викладеного судова колегія приходить до висновку, що позивач надав усі передбачені Митним кодексом України документи, які необхідні для визначення митної вартості легкового автомобілю, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові частини.
Натомість всупереч ч.2 ст.71 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2017), ч.2 ст.77 КАС України (в редакції після 15.12.2017) контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності містять розбіжності чи не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.
Суд першої інстанції, помилково погоджуючись з правовою позицію відповідача, не обґрунтував неможливість митного оформлення товару за ціною договору на підставі наданих документів, та врахував лише наявність повторної експертної оцінки легкового автомобілю, яка проведена за відсутністю законних підстав на вимогу митного органу, з визначенням вартості автомобілю, що є більшою, ніж вартість автомобілю на електронних торгах.
Враховуючи недоведеність обставин, за яких митний орган прийшов до висновку про наявність розбіжностей та відсутність усіх відомостей у документах, поданих для розмитнення товару, беручі до уваги подання декларантом повного пакету документів на підтвердження митної вартості за ціною договору, судова колегія приходить до висновку про відсутність у відповідача правових підстав для коригування митної вартості товару за другорядним методом.
Судова колегія також вважає помилковими доводи суду першої інстанції, що рішення про коригування митної вартості товару від 03.08.2017 та картка відмови, про скасування яких просить ТОВ "ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖИСТІКС", не порушує прав цього позивача. Так, за договором доручення від 0307/1, укладеним між ОСОБА_1 (клієнт) та ТОВ "ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖИСТІКС" (виконавець), останній надає клієнту транспортно-експедиторські послуги у вигляді митного оформлення транспортного засобу Клієнта, від якості, повноти та результатів виконання яких залежить оплата. В даному випадку представником декларанта був ТОВ "ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖИСТІКС", що підтверджується електронною митною декларацією (т.1 а.с.52-53), тому вказане підприємство має право на оскарження рішень митного органу, яким коригується митна вартість товару за поданою МД.
Суд першої інстанції надав невірну правову оцінку обставинам справи, в зв'язку з чим прийшов до помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних заяв.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.317 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням постанови про задоволення позовних вимог обох позивачів, які за своїм змістом є ідентичними.
З огляду на обставини справи судова колегія вважає, що позовні вимоги ТОВ "ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖИСТІКС" в частині визнання протиправними дій державного інспектора сектору митного оформлення № 1 митного поста "Спеціалізований" Одеської митниці ДФС Кривоноса Романа Миколайовича з використання при оформленні митної декларації №/2017/003877 від 21.07.2017р. повторного звіту, складеного експертом ФОП ОСОБА_3 № 586 від 31.07.2017р. є надмірно заявленими та для відновлення порушених прав позивачів достатнім та належним способом захисту є вимога про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови у прийнятті МД. На підставі викладеного в цій частині позовної заяви слід відмовити.
Згідно зі ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що ТОВ "ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖИСТІКС" при зверненні з адміністративним позовом сплачено судовий збір у розмірі 3 200 грн. (т.1 а.с.99) та при подачі апеляційної скарги 4 800 грн. (т.3 а.с. 146), що підтверджується платіжними дорученнями які знаходяться в матеріалах справи, то стягненню з Одеської митниці ДФС на користь позивача підлягає 8 000 грн.
ОСОБА_1 при зверненні з позовом сплачено 704,80 грн. (т.2 а.с. 77), та при звернення з апеляційною скаргою 1057, 20 грн. (т.6 а.с. 16), що підтверджується платіжними дорученнями які знаходяться в матеріалах справи, то стягненню з відповідача на користь третьої особи підлягає судовий збір у розмірі 1762 грн.
Керуючись ст.ст.308,311,315,317,321,322,325,329 КАС України, судова колегія -
Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖИСТІКС" та ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2018 року та рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2018 - скасувати з ухваленням постанови про часткове задоволення позовної товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖИСТІКС" та задоволення позовної заяви ОСОБА_1 .
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA 500650/2017/000004/1 від 03.08.2017р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500650/2017/00210 від 03.08.2017.
В іншій частині позовної заяви ТОВ "ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖИСТІКС" - відмовити.
Стягнути з Одеської митниці ДФС (39441717) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖИСТІКС" (код ЄДРПОУ 36553339) витрати на сплату судового збору в розмірі 8000 (вісім тисяч) грн. шляхом безспірного списання з рахунків органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Стягнути з Одеської митниці ДФС (39441717) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (інн НОМЕР_2 ) витрати на сплату судового збору в розмірі 1762 (однв тисяча сімсот шістдесят) грн. шляхом безспірного списання з рахунків органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Головуючий Н.В.Вербицька
Суддя О.В.Джабурія
Суддя К.В.Кравченко