30 травня 2019 р.м.ОдесаСправа № 540/2166/18
Суддя-доповідач П'ятого апеляційного адміністративного суду Шевчук О.А., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 08.01.2019 р. по справі № 540/2166/18 за позовом Фізичної особи-підприємця Єфремова Валерія ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, 3-тя особа Головне управління Державної казначейської служби України у Херсонській області про визнання протиправною та скасування вимоги, скасування штрафних санкцій та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 08.01.2019 р. позов задоволено частково.
На рішення суду Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі подали апеляційну скаргу.
Подана апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: по справі не сплачено судовий збір за подачу апеляційної скарги.
Як вбачається з позовної заяви, вона містить вимогу майнового характеру та дві вимоги немайнового характеру.
Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, яка діє з 15.12.2017 р., оскільки позовну заяву було подано до суду 22.10.2018 р.) за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до ст. 4 ч. 2 Закону України "Про судовий збір" (в редакції з 15.12.2017 року) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездтних осіб.
Згідно до ст. 4 ч. 2 Закону України "Про судовий збір" (в редакції з 15.12.2017 р.) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Отже, судовий збір за подачу апеляційної скарги на постанову суду складає 3171,60 грн.
Судовий збір за подачу апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду повинно бути перераховано або внесено на рахунок №34315206081007, одержувач УК в м. Одесі / Приморський р-н./ 22030101 код ЄДРПОУ 38016923,банк: Казначейство України, код банку:899998 Код ЄДРПОУ суду 34380461, в розмірі 3171,60 грн., в зв'язку з чим апеляційна скарга, відповідно до вимог ч.1 ст.169 КАС України залишається без руху, з наданням строку для усунення зазначених недоліків.
Також, відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 3 жовтня 2017 року, яка діє з 15.12.2017 року) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутись до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно ч. 1, ч. 2 ст. 295 КАС України (в редакції, яка діє з 15.12.2017 р.) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення суду першої інстанції було прийнято у відкритому судовому засіданні 08.01.2019 року за правилами спрощеного позовного провадження. Повний текст рішення складено 09.01.2019 року (а.с.146-150).
07.02.2019 року Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі подали апеляційну скаргу на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 08.01.2019р.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2019 року апеляційну скаргу було залишено без руху, оскільки апелянтом не сплачено судовий збір.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2019 року продовжено апелянту строк на усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2019 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
13.05.2019 року Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі повторно звернулись до суду з апеляційною скаргою, з пропуском 30-денного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі “Устименко проти України”.
Зокрема, Високий Суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі “Рябих проти Росії” (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).
Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі “Пономарьов проти України” (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).
Зі змісту пункту 52 рішення випливає, що якщо національний суд просто обмежився вказівкою на наявність у відповідача “поважних причин” для поновлення пропущеного строку оскарження, то, відтак, він (суд) не вказав чітких причин такого рішення.
У зв'язку із вищевикладеним, подана апеляційна скарга не відповідає вимогам ст.296,298 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зважаючи на зазначене, та керуючись вимогами норм Кодексу адміністративного судочинства, суддя приходить до висновку про необхідність залишити подану апеляційну скаргу без руху, для надання сплати апелянтом судового збору та надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 169 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 169, 296, 298, 299 КАС України, суддя -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі залишити без руху.
Надати апелянту десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.
Роз'яснити Головному управлінню Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Ухвала у касаційному порядку не підлягає оскарженю.
Суддя: Шевчук О.А.