П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
30 травня 2019 р.м.ОдесаСправа № 522/4818/17
Головуючий в 1 інстанції: Шенцева О.П.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Вербицької Н.В.,
судді -Шеметенко Л.П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Виконавчого комітету Одеської міської ради на ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 25 лютого 2019 року по справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Одеської міської ради, -
В вересні 2016 року ФОП ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Одеської міської ради (надалі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №2544 від 28.07.2016 року «Про демонтаж самовільно встановлених тимчасових конструкцій на берегозахисних спорудах (штучні пляжі, підпірні, траверси), що знаходяться на балансі управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради».
Позовні вимоги мотивовані тим, що спірне рішення відповідача прийнято без додержання встановленої процедуру, а тому є незаконним та таким, що порушує права позивача.
19.02.2019 року представником позивача подано до суду першої інстанції клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи.
В обґрунтування вказаного клопотання представником позивача вказано, що під час виконання робіт зі створення літнього майданчика з твердим покриттям і балконом та укріплення підпірної стінки застосовувались комплексні інженерні рішення, а тому демонтаж вказаних тимчасових конструкцій, а саме балкону кафе «Шаланда» може завдати суттєвої шкоди підпірній стінці. Враховуючи, що підпірна стінка є берегозахисною конструкцією, демонтаж вищевказаної тимчасової споруди, може призвести до непоправних екологічних наслідків, а тому просив клопотання задовольнити.
Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 25.02.2019 року клопотання представника позивача задоволено. Поставлено на вирішення експертизи наступні запитання:
- Чи має тимчасова конструкція (балкон кафе «Шаланда»), визначена рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради №244 від 28.07.2016 року або підсобні приміщення під нею спільні конструктивні елементи з берегозахисною спорудою підпірною стінкою, укріплення якої в тому числі було покладено на ФОП ОСОБА_1 згідно з п.2.3.3 Договору про співробітництво від 22.03.2001 року?
- Чи може демонтаж тимчасової конструкції (балкону кафе «Шаланда»), визначеної рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради №244 від 28.07.2016 року, призвести до пошкодження берегозахисної споруди підпірної стінки, укріплення якої в тому числі було покладено на ФОП ОСОБА_1 згідно з п.2.3.3 Договору про співробітництво від 22.03.2001 року?
- Чи безпечною буде після демонтажу тимчасової конструкції (балкону кафе «Шаланда»), подальша експлуатація у незмінному стані берегозахисної споруди підпірної стінки, укріплення якої в тому числі було покладено на ФОП ОСОБА_1 згідно з п.2.3.3 Договору про співробітництво від 22.03.2001 року?
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти по справі нове рішення, яким в задоволенні клопотання про призначення експертизи відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що предметом розгляду даної справи є рішення відповідача від 28.07.2016 року №244 «Про демонтаж самовільно встановлених тимчасових конструкцій на берегозахисних спорудах (штучні пляжі, підпірні, траверси), що знаходяться на балансі управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради». Задовольняючи клопотання про призначення експертиз суд першої інстанції виходив з того, що обставини, на які посилався представник позивача, мають значення для справи та потребують спеціальних знань. Також судом враховано відсутність в матеріалах справи належного висновку експерта.
Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погодитись не може з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.101 КАС України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Водночас, предмет доказування - це система (сукупність) фактичних обставин, що підлягають доказуванню у справі для її правильного вирішення. Правильне встановлення предмета доказування у конкретній справі - умова цілеспрямованої діяльності суду, забезпечення повноти, всебічності, об'єктивності дослідження обставин справи.
Доказування досягає своєї мети тільки у випадках правильного визначення предмета доказування, його меж і суб'єктів. Визначення предмета доказування слугує встановленню істини у справі, індивідуалізації та справедливості рішення, що приймається у справі. Крім того, визначення предмета доказування надає дослідженню визначеності, конкретності та своєчасності вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин.
Як вже було вказано вище, предметом спору у даній справі є рішення відповідача від 28.07.2016 року №244. Тобто, на розгляд суду у даному судовому процесі поставлені питання щодо законності оскаржуваного рішення відповідача, прийняття його на підставі, у межах повноважень та з урахуванням усіх критеріїв, що суд має встановити за результатами розгляду справи.
Що стосується технічної можливості демонтажу тимчасової конструкції, яка в спірному рішенні визначена як самовільно встановлена, то вирішення цього питання повинно здійснюватися позивачем з дотриманням будівельних норм і правил поза рамками цього адміністративного спору.
Отже, призначення по даній справі будівельно-технічної експертизи з вищевказаним переліком питань не стосується предмета доказування у даній справі, і призведе лише до ще більшого затягування розгляду цієї справи, яка вже перебуває в провадженні Приморського районного суду м.Одеси більше ніж 2 роки та 8 місяців, що є грубим порушенням строків розгляду даної справи, спір в якій не можна кваліфікувати як складний.
За таких підстав колегія суддів вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу.
Керуючись ст.311, ст.315, ст.317, ст.321, ст.322, ст.325, ст.329 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Одеської міської ради - задовольнити.
Ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 25 лютого 2019 року - скасувати.
Прийняти по справі нову постанову, якою відмовити у задоволені клопотання представника ФОП ОСОБА_1 - ОСОБА_2 від 19 лютого 2019 року про призначення по справі №522/4818/17 будівельно-технічної експертизи.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя Кравченко К.В.
Судді Вербицька Н. В. Шеметенко Л.П.