П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
30 травня 2019 р.м.ОдесаСправа № 1440/1699/18
Головуючий в 1 інстанції: Мороз А. О.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Кравченка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Миколаївської митниці Державної фіскальної служби на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 січня 2019 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" до Миколаївської митниці Державної фіскальної служби, за участю третьої особи Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
10 жовтня 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило:
- визнати протиправною бездіяльність Миколаївської митниці ДФС щодо складання висновку про наявність підстав для повернення надмірно сплачених коштів, за результатами розгляду заяви ТОВ "МГЗ" від 15 вересня 2016 р. № 1145/101-05-117-05;
- зобов'язати Миколаївську митницю ДФС скласти та надати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Миколаївській області висновок про повернення ТОВ "МГЗ" надмірно сплаченого податку на додану вартість в сумі 2 266 707,80 грн. шляхом перерахування коштів на рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ № 37515000088694, МФО 899998 у Державному казначействі України;
- зобов'язати Миколаївську митницю ДФС скласти та надати Головному управлінню Державної казначейської служби України висновок про повернення ТОВ "МГЗ" надмірно сплаченого мита в сумі 114 639,18 грн. шляхом перерахування коштів на поточний банківський рахунок позивача: п/р НОМЕР_1 , ПАТ "Сбербанк", код банку 320627, ЄДРПОУ 33133003. В обґрунтування позовних вимог ТОВ "МГЗ" зазначав, що Миколаївська митниця ДФС безпідставно відмовила у наданні висновку для повернення надмірно сплачених митних платежів. В зв'язку із скасуванням в судовому порядку рішень Миколаївської митниці ДФС про коригування митної вартості позивач зазначає, що ним надмірно сплачено митних платежів 2 381 346, 98 грн., які підлягають поверненню.
Відповідач заперечував проти позову, зазначаючи, про відсутність законодавчо визначених підстав для складення висновку про повернення коштів з Державного бюджету України, оскільки позивач не надав документів, що підтверджують наявність надмірно сплачених митних та інших платежів. Крім того жодних посилань щодо повернення надміру сплачених митних платежів та інших платежів надані Товариством судові рішення про скасування рішень про коригування митної вартості не містять. Заявлена позивачем сума коштів, яка підлягає поверненню, не відповідає сумі гарантії, сплаченої останнім, у зв'язку з чим не зрозуміло, на підставі яких саме доказів та розрахунків суди встановили суму, яка підлягає поверненню.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2017 року адміністративний позов задоволено. Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з надання позивачем обґрунтованого та підтвердженого розрахунку надмірно сплачених митних платежів за митними деклараціями.
Постановою Верховного Суду від 24 квітня 2018 року рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд. Скасовуючи судові рішення, Верховний Суд виходив з того, що суди попередніх інстанцій належним чином не перевірили на підставі наявних у матеріалах справи доказів правильність заявленої позивачем до повернення суми надмірно сплачених митних та інших платежів, зобов'язавши митницю скласти та надати висновки ГУ ДКСУ у Миколаївській області про повернення надмірно сплачених мита та податку на додану вартість, усього на суму 2 381 346,98 грн. Верховний Суд зазначив, що під час нового розгляду судам необхідно з'ясувати, чи самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митницею, позивач визначив митну вартість товарів не за ціною договору (першим методом), а за іншими другорядними методами в митних деклараціях, по яким в матеріалах справи відсутні відповідні рішення про коригування митної вартості товарів, чи це сталося внаслідок коригування митної вартості відповідачем, тобто чи є відповідні рішення митного органу по вказаним митним деклараціям і чи скасовані вони.
При повторному розгляді справи рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 січня 2019 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить зазначену постанову скасувати та прийняту нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. Зокрема, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що скасування в судовому порядку рішень про коригування митної вартості не є безумовною підставою для повернення коштів, сплачених відповідно до таких рішень. Крім того, зазначена позивачем сума за даними інформаційних систем митниці ДФС не обліковується як помилково та/або надмірно сплачена. Задоволення судом першої інстанції позовних вимог ТОВ "МГЗ" шляхом зобов'язання скласти висновок є втручанням в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін в зв'язку із необґрунтованістю доводів апелянта.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.
Миколаївською митницею ДФС за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, що переміщуються через митний кордон України, прийняті рішення про коригування заявленої ТОВ "МГЗ" митної вартості товарів:
- від 18.10.2013 №504000003/2013/000150/2,
- від 23.06.2014 №504000003/2014/000036/1,
- від 24.11.2014 №504000003/2014/000058/1,
- від 03.09.2014 №504000003/2014/000047/1.
Зазначені рішення Миколаївської митниці, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Миколаївський окружний адміністративний суд визнав протиправними та скасував постановами від 11.03.2015 у справі №814/3556/14, від 17.06.2015 у справі №814/3217/14, від 21.01.2015 у справі №814/3790/14 та від 18.09.2014 у справі №814/2464/14, залишеними без змін Одеським апеляційним адміністративним судом.
15.09.2016 року ТОВ "МГЗ" з метою повернення надмірно сплачених грошових коштів у сумі 2 266 707,80 грн. звернулося до Миколаївської митниці з відповідною заявою №1145/101-05-117-05.
Листом від 26.09.2016 року №4103/10/14-70-19-38 відповідач відмовив ТОВ "МГЗ" у поверненні надмірно сплачених коштів, у зв'язку з тим, що остаточне рішення у вищезазначених справах не винесено, оскільки справи не переглянуті судом касаційної інстанції. Суми грошових коштів, сплачені в якості гарантії, не відповідають сумам надмірно сплачених митних платежів. Крім того, позивачем не надано довідки про підтвердження відсутності податкового боргу.
Задовольняючи позовні вимоги при повторному розгляді справи, суд першої інстанції виходив з факту належного звернення позивача у встановленому порядку та за наявності передбачених законом підстав до митного органу для повернення з Державного бюджету України сплачених платежів під час митного оформлення товарів за розміром визначених митним органом, визначення якого в судовому порядку визнано протиправним. Зазначене, є обумовленою законом обставиною, яка вказує на те, що переплачені суми коштів з податку на додану вартість та митних платежів, є надмірно сплаченими сумами, які виникли за рахунок неправомірного обчислення з боку першого відповідача вартості товару ніж ті, які були задекларовані та підлягали до сплати позивачем.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Спірні правовідносини врегульовані Податковим, Бюджетним та Митними кодексами України, в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до частини першої статті 24 Митного кодексу України кожна особа має право оскаржити рішення, дію чи бездіяльність митних органів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.
Митне законодавство передбачає можливість виникнення правової ситуації, пов'язаної з помилковою та/або надмірною сплатою митних платежів. Визначення того, що належить розуміти як помилково та/або надміру сплачені митні платежі, у Митному кодексі України відсутнє, але міститься в податковому законодавстві.
Так, згідно з підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, правила якого застосовуються до відносин, пов'язаних зі справлянням митних платежів, як надміру сплачені грошові зобов'язання розуміють суму коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Митне та податкове законодавство не містить переліку причин, через які може статись помилкова та/або надмірна сплата сум платежів. Оскільки визначення розміру (суми) митних платежів здійснюється шляхом дій над кількісними числовими показникам (одиницями) виміру, не виключено, що операції з ними з якихось причин можуть призвести до неправильного (хибного) розрахунку чи обчислення сум платежів. Важливо, що в основі таких дій не було умисних протиправних дій суб'єктів правовідносин, діяльність яких пов'язана із визначенням і справлянням митних платежів.
Порядок, умови та процедура повернення помилково та/або надміру сплачених платежів законодавчо врегульовані.
Зокрема, відповідно до пунктів 43.1 - 43.5 статті 43 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Згідно із частинами першою - четвертою статті 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.
У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів.
Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.
Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
За правилами пункту 2 Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 № 618 цей Порядок на виконання вимог статті 43 Податкового кодексу України визначає процедуру повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів. Вказаний Порядок діяв на час звернення позивача до митного органу із заявою про повернення надмірно сплачених митних платежів.
Згідно з абзацами першим, другим, дванадцятим пункту 1, пунктами 2, 3, 4 розділу ІІІ зазначеного Порядку для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.
Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.
У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України платника податків-юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів.
Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до відділу митних платежів митного органу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.
Відділ митних платежів митного органу перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.
Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20 липня 2007 № 611/147, керівництвом відділу митних платежів митного органу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.
Згідно з пунктом 1 Порядку № 611/147 взаємовідносини митних органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, регламентувалися правилами цього Порядку.
За правилами пунктів 2, 3 вказаного Порядку повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів здійснюється на підставі висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації. Зазначений висновок оформляється відповідно до заяви платника, яка подається до митного органу, що здійснював оформлення митної декларації.
Платник подає заяву про повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку, в якій зазначаються напрями зарахування коштів, які повертаються.
Відповідно до пункту 7 Порядку № 611/147 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), на підставі отриманого висновку про повернення відповідний орган Державного казначейства України готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у висновку про повернення, та протягом п'яти робочих днів від дати отримання висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету.
Згідно з частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що у разі незгоди з рішенням чи дією митних органів щодо визначення, призначення, заявлення, з'ясування достовірності, коригування та/чи інших дій щодо митної вартості, митного контролю і митного оформлення, декларант може піддати ці дії чи рішення судовому контролю.
Якщо суд визнає рішення або дії митних органів із зазначених питань протиправними, зобов'яже вчинити певні дії відповідно до вимог митного законодавства і коли у рішенні суду буде констатована неправильність чи хибність рішень чи дій митних органів, які зумовили (призвели, потягли) помилкову та/або надмірну сплату сум митних платежів, ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, встановлених у статті 301 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статті 43 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статті 45 Бюджетного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), з дотриманням процедури, врегульованої Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженим наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 № 618, та Порядком взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженим наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20 липня 2007 № 611/147.
З матеріалів справи вбачається, що рішення про коригування митної вартості товарів:
- від 18.10.2013 №504000003/2013/000150/2,
- від 23.06.2014 №504000003/2014/000036/1,
- від 24.11.2014 №504000003/2014/000058/1,
- від 03.09.2014 №504000003/2014/000047/1, які в судовому порядку визнані протиправними та скасовані, стосувалися коригування вартості товару за МД:
- від 18.10.2013 № 50401000/2013/002269,
- від 23.06.2014 № 504010000/2014/001534,
- від 24.11.2014 № 504010000/2014/003018,
- від 03.09.2014 № 504010000/2014/002210.
Внаслідок прийнятих митницею рішень про коригування вартості товару позивач подав інші митні декларації, в яких зазначив вартість товару і метод її визначення на вимогу митного органу:
- від 18.10.2013 № 504010000/2013/002275,
- від 24.06.2014 № 504010000/2014/001553,
- від 25.11.2014 № 504010000/2014/ 003029,
- від 03.09.2014 № 504010000/2014/003402.
За вказаними деклараціями розмір фінансових гаранті й, сплачених позивачем у відповідності до ч.7 ст.55 МК України, складає 847 427,4 грн.
Правова позиція ТОВ "Миколаївський глиноземний завод", що розмір надмірно сплачених ним митних платежів складає 2 381 346,98 грн. полягає у тому, що митним органом скоригована вартість одного і того ж товару - соди каустичної за довгостроковим контрактом № RF/RD/79-13/11-М від 01.04.2013 не лише по митним деклараціям, зазначеним у рішеннях про коригування митної вартості, а і по тим, що складалися при надходженні товару за однією і тією специфікацією, що і перша партія товару.
Позивач зазначає, що сторони зовнішньоекономічного контракту щомісяця (протягом 36 місяців) визначали місячний обсяг і вартість товару за відповідною специфікацією, за якою товар надходив партіями протягом деякого часу. Митний орган перевіряв складові митної вартості товару тільки при декларуванні першої партії товару за кожною новою специфікацією. Скориговану митну вартість за специфікацією по першій партії товару митний орган застосовував до всіх наступних партій товару за цією специфікацією, тому в ході консультацій оголошував своє рішення щодо застосування другорядного методу визначеної ним митної вартості для декларування всіх наступних партій товару, що декларувався пізніше за відповідною специфікацією.
В зв'язку з наведеним на підставі:
- рішення про коригування митної вартості товару від 18.10.2013 №504000003/2013/000150/2, крім МД від 18.10.2013 № 504010000/2013/002275, оформлені ще дві митних декларації,
- рішення про коригування митної вартості товару від 23.06.2014 №504000003/2014/000036/1, крім МД від 24.06.2014 № 504010000/2014/001553, оформлені ще 18 митних декларацій,
- рішення про коригування митної вартості товару від 24.11.2014 №504000003/2014/000058/1, оформлені ще дві митних декларації, в яких
у гр.44 під кодом 1501 містяться посилання на відповідне рішення про коригування митної вартості, а у гр.43 (метод визначення вартості) - в лівій частині порядковий номер методу, що використовувався декларантом - "1", а в правій частині графи - порядковий номер методу, що застосувався митним органом - "2" або "3" (т.1 а.с.60-138).
Судова колегія погоджується з правовою позицією позивача та зазначає, що на користь його доводів свідчать аркуші коригування митної вартості, з яких вбачається, що коригування митної вартості товару по митним деклараціям, що не увійшли в описову частину рішень про коригування митної вартості, здійснено митним органом та товар випущений за умови сплати фінансової гарантії.
Наведені обставини виключають визначення позивачем у таких митних деклараціях вартості товару за другорядними методами у добровільному порядку.
Крім того, сплачена позивачем фінансова гарантія в розмірі 2 381 346,98 грн., яка є різницею між сумою митних платежів, обчислених згідно з митною вартістю товару, заявленою декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно зі скоригованою митним органом митною вартістю, зарахована відповідачем до Державного бюджету України, що підтверджується листом митниці від 07.08.2018 № 3698/8/14-70-19-48 на запит позивача (т.2 а.с.63).
Оскільки відомості, внесені до митних декларацій на підставі скасованих рішень про коригування митної вартості, є помилковими, що підтверджується рішеннями судів, які набрали законної сили, а сплачені на підставі скасованих рішень про коригування митної вартості митні платежі є надміру сплаченими, вони підлягають поверненню за умови звернення до митного органу платника податків із відповідною заявою.
Враховуючи, що позивач відповідно до встановленого порядку звернувся із заявою про повернення надмірно сплачених митних платежів, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про наявність обов'язку органу ДФС не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання такої заяви підготувати висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Миколаївської митниці Державної фіскальної служби - залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 січня 2019 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: О.В.Джабурія
Суддя: К.В.Кравченко