22 травня 2019 року м. Дніпросправа № 811/1356/18
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,
за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні в м. Дніпрі
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області
на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року (головуючий суддя - Притула К.М.) про накладення штрафу в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - Відповідач), в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо припинення пенсійних виплат Позивачу з 01 листопада 2016 року;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо невиплати пенсійних виплат Позивачу за минулий час, а саме за період з 01 листопада 2016 року по 01 грудня 2017 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити виплату Позивачу належної йому пенсії за минулий час, а саме за період з 01 листопада 2016 року по 01 грудня 2017 року;
- стягнути з Відповідача на користь Позивача усі понесені судові витрати;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області подати у місячний строк з дня набрання судовим рішенням законної сили звіт про виконання постанови суду відповідно до статті 382 КАС України.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 червня 2018 року адміністративний позов задоволено (а.с.28-32). Крім того, судом застосовано судовий контроль за виконанням судового рішення шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області подати у місячний строк з дня набрання судовим рішенням законної сили звіт про його виконання.
19 липня 2018 року до Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшов звіт Відповідача про виконання судового рішення, в якому останній зазначає, що станом на 12 липня 2018 року Кабінетом Міністрів України не визначено окремого порядку виплати сум соціальних виплат, які не виплачені за минулий період. Відповідач у зазначеному звіті вказав, що виплата належних Позивачу сум, нарахованих за період з 01 листопада 2016 року по 01 грудня 2017 року в сумі 22 134,96 грн., буде здійснена головним управлінням на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.
26 березня 2019 року до Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла заява Позивача, в якій останній зазначив, що заборгованість по пенсії не виплачена, судове рішення до теперішнього часу не виконане. Прохальна частина заяви Позивача містить наступні вимоги:
- повідомити про результати розгляду звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про виконання судового рішення від 05 червня 2018 року по справі №811/1356/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області «про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії» щодо визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо припинення пенсійних виплат громадянину ОСОБА_1 з 01 листопада 2016 року, протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо невиплати пенсійних виплат ОСОБА_1 за минулий час, а саме за період з 01 листопада 2016 року по 01 грудня 2017 року, зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити виплату ОСОБА_1 належної йому пенсії за минулий час, а саме за період з 01 листопада 2016 року по 01 грудня 2017 року;
- в разі неподання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області звіту про виконання судового рішення від 05 червня 2018 року по справі №811/1356/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області «про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії» щодо визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо припинення пенсійних виплат громадянину ОСОБА_1 з 01 листопада 2016 року, протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо невиплати пенсійних виплат ОСОБА_1 за минулий час, а саме за період з 01 листопада 2016 року по 01 грудня 2017 року, зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити виплату ОСОБА_1 належної йому пенсії за минулий час, а саме за період з 01 листопада 2016 року по 01 грудня 2017 року чи невиконання судового рішення, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року клопотання ОСОБА_1 про накладення штрафу задоволено (а.с.70-71).
Накладено на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області Сімонян Наталію Миколаївну штраф за невиконання рішення суду в сумі 38420,00.
Стягнуто з керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області Сімонян Наталії Миколаївни (вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, 25009, код ЄДРПОУ 20632802) штраф в розмірі 19210,00 грн. (дев'ятнадцять тисяч двісті десять грн. 00 коп.) на користь Державного бюджету України.
Стягнуто з керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області Сімонян Наталії Миколаївни (вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, 25009, код ЄДРПОУ 20632802) штраф у розмірі 19210,00 грн. (дев'ятнадцять тисяч двісті десять грн. 00 коп.) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Кіровоградській області новий строк подання звіту про виконання рішення суду від 05 червня 2018 року протягом тридцяти днів з дня набрання даною ухвалою суду законної сили.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Відповідач оскаржив її в апеляційному порядку (а.с. 77-79).
В апеляційній скарзі Відповідач, посилаючись на неповноту з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та відмовити у задоволенні клопотання Позивача по справі.
Вимоги апеляційної скарги мотивовано, зокрема, тим, що представником позивача подано до суду заяву з вимогою накласти штраф на керівника суб'єкта владних повноважень за невиконання рішення суду, в той час як до суду має подаватись клопотання, а не заява. Відповідач вказує, що судом було фактично позбавлено права участі в справі та подання відповідних доказів. Згідно доводів Відповідача в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що свідчили про те, що головне управління ухиляється від виконання рішення суду у визначений законодавством спосіб.
20 травня 2019 року на адресу суду апеляційної інстанції надійшло клопотання Відповідача про розгляд справи без участі його представника.
Учасники справи, які були належним чином сповіщені про місце, дату та час розгляду справи, в судове засідання своїх представників не направили, що не перешкоджає розгляду справи.
За таких обставин, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представників учасників справи та без фіксування судового засідання технічними засобами у відповідності до ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України.
Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що підстави для скасування ухвали суду відсутні, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
У відповідності до положень частини другої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною четвертою зазначеної статті питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Відповідно до матеріалів справи, ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 березня 2019 року розгляд клопотання Позивача про накладення штрафу за невиконання судового рішення було призначено на 02 квітня 2019 року о 09 годині 30 хвилин.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року розгляд справи було відкладено та призначено судове засідання на 11 квітня 2019 року о 09 годині 30 хвилин.
Вказана ухвала мотивована тим, що від Позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, але відомості щодо повідомлення Відповідача про дату, час і місце розгляду справи відсутні.
В матеріалах справи наявне клопотання представника Відповідача ОСОБА_3 (а.с.68), у відповідності до якого остання просить провести слухання справи в письмовому провадженні.
Як вбачається із матеріалів справи представник Позивача також звертався до суду першої інстанції із клопотанням про розгляд справи без участі Позивача.
Згідно частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
У відповідності до змісту оскаржуваної ухвали, суд, враховуючи відповідні клопотання сторін, вирішив здійснювати розгляд клопотання у порядку письмового провадження.
З огляду на викладені обставини, посилання Відповідача в апеляційній скарзі на фактичну позбавленість права участі в справі та подання відповідних доказів, не відповідають матеріалам справи і є необґрунтованими.
Щодо доводів апеляційної скарги Відповідача стосовно подання Позивачем документу із найменуванням «заява» замість клопотання, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що згідно практики Європейського Суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.
У рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції.
Із змісту документу, який був предметом розгляду у суді першої інстанції і за наслідками якого постановлено оскаржувану ухвалу, вбачається, що Позивачем, зокрема, ставиться питання про накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень, що узгоджується із приписами частини 4 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України і є підставою, згідно даної норми процесуального права, для вирішення судом відповідного питання.
Таким чином, керуючись змістом поданого Позивачем документу та уникаючи необґрунтованого формалізму у наданні оцінки останньому, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що Позивач звернувся до суду саме із клопотанням у розумінні приписів частини 4 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, що вказує на безпідставність наведених доводів апеляційної скарги. Крім того, у даному контексті суд апеляційної інстанції вважає необхідним також відмітити, що у відповідності до прохальної частини апеляційної скарги Відповідачем заявлено вимогу щодо відмови у задоволенні саме клопотання, а не заяви.
Також відповідно до статті 1291 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України» зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь - яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина «судового розгляду».
У рішенні від 17 травня 2005 року у справі «Чіжов проти України» Європейський Суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії параграф 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
З огляду на положення статті 1291 Конституції України, враховуючи зміст вищенаведених рішень Європейського Суду з прав людини, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції стосовно того, що відсутність встановленого Кабінетом Міністрів України порядку виплати сум соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, не може виступати причиною для невиконання рішення суду. В той же час, судом обґрунтовано встановлено, що рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 червня 2018 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області не виконано.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, ухвала суду першої інстанції у даній справі про задоволення заяви про накладення штрафу прийнята без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому ухвалу суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 11 квітня 2019 року необхідно залишити без змін.
Доводи апеляційної скарги Відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування ухвали суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 310, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області - залишити без задоволення.
Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року у справі №811/1356/18 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
В повному обсязі постанова складена 29 травня 2019 року.
Головуючий - суддя В.В. Мельник
суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова