1/250
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
30 травня 2019 року № 640/4713/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві
про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач), адреса: АДРЕСА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (надалі - відповідач), адреса: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16, в якій позивач просить:
- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно довідки №112 із заробітної плати в розмірі 50 крб 16 коп за період робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 26 квітня 1986 року по 26 квітня 1986 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві прийняти рішення про здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 році, у розмірі відшкодування фактичних збитків та враховуючи заробітки в зоні відчуження згідно довідки №112 із заробітної плати за період робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 26 квітня 1986 року по 26 квітня 1986 року - 105,46 рублів з 22 грудня 2018 року та виплатити недоплачену пенсію.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона є інвалідом ІІ групи, відноситься до категорії 1, оскільки є особою, що постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в мінімальному розмірі.
22 грудня 2018 року позивач звернулась до відповідача з заявою про перерахунок пенсії по інвалідності, що настала внаслідок аварії на ЧАЕС, із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до норм Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 105 руб. 46 коп згідно довідки №112 від 29 березня 2018 року.
Листом від 24 січня 2019 року відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для проведення розрахунку пенсії із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження у розмірі відшкодування фактичних збитків, у зв'язку з тим, що довідка №112 від 29 березня 2018 року не відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України №1210 від 23 листопада 2011 року, оскільки в довідці відсутні суми нарахованої заробітної плати за повні календарні місяці підряд, а міститься сума тільки за один день.
За доводами позивача, вона має право на призначення пенсії, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, основним документом для призначення такої пенсії є довідка за формою №122, яку позивач надала до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві разом з заявою.
При цьому, позивач у позовній заяві зазначила, що при розрахунку її пенсії слід застосовувати підпункт 4 пункту 3 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210, а посилання відповідача на підпункт 3 пункту 4 цього Порядку не можуть бути застосовані до позивача.
Зазначені вище обставини стали підставою для звернення позивача до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача у відзиві на позовну заяву послався на те, що позивачу з 03 липня 1992 року призначено пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №1.
Розрахунок пенсії здійснено з урахуванням пільгового стажу з 21 грудня 2017 року по 26 червня 1986 року та з 27 червня 1986 року по 01 квітня 1987 року, оскільки в даний період позивач працювала на Чорнобильській АЕС лаборантом-радіометристом. Вищевказаний період роботи позивача на посадах, віднесених до Списку №1 підтверджується довідками №1190 від 23 травня 1988 року та №1191 від 23 травня 1988 року, виданими ПО «Комбинат» Чорнобильська АЕС ім. В.І. Леніна. Також було враховано заробітну плату за період з квітня 1986 року по березень 1987 року, відповідно до довідки про заробітну плату від 07 травня 1992 року №2-2038, виданої ПО «Комбинат» Чорнобильська АЕС ім. В.І. Леніна.
Відповідно до заяви позивача від 25 грудня 1995 року, як вказав представник відповідача, ОСОБА_1 переведено на пенсію по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розрахунок пенсії здійснено по матеріалам пенсійної справи з урахуванням заробітної плати за період з квітня 1986 року по березень 1987 року відповідно до довідки про заробітну плату від 07 травня 1992 року №2-2038, виданої ПО «Комбинат» Чорнобильська АЕС ім. В.І. Леніна.
22 грудня 2018 року, як зазначено у відзиві на позовну заяву, позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві з заявою про перерахунок пенсії згідно довідки, виданої державним спеціалізованим підприємством «Чорнобильська АЕС» від 29 березня 2018 року №112, враховуючи заробітну плату за один день роботи 26 квітня 1986 року в сумі 105,46 крб в розмірах фактичних відшкодувань збитків відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 14 січня 2019 року позивачу відмовлено у задоволенні її заяви, про що останню повідомлено листом від 24 січня 2019 року №16045/03, у зв'язку з тим, що довідка про роботу на Чорнобильській АЕС протягом 12 годин 26 квітня 1986 року №112 від 29 березня 2018 року, виданої державним спеціалізованим підприємством «Чорнобильська АЕС» не підтверджена первинними документами.
Крім того, представник відповідача у відзиві на позовну заяву послався також й на те, що пунктом 5 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 передбачено, що у разі коли кількість відпрацьованих днів у неповному календарному місяці роботи більш як 25,4, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати за фактично відпрацьований час в зоні відчуження.
Оскільки позивач у період з 21 грудня 1977 року по 26 червня 1986 року та з 27 червня 1986 року по 01 квітня 1987 року працювала на Чорнобильській АЕС лаборантом-радіометристом, відсутні підстави здійснювати обчислення пенсії за фактично відпрацьований час в зоні відчуження (26 квітня 1986 року).
На підставі викладеного просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.
ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи та має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорія 1, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією посвідчення серії НОМЕР_1 та копією вкладки №147886 (Т.1, арк. 7).
У відповідності до копії матеріалів пенсійної справи позивача ( Т. 1, арк. 20-31), остання 03 червня 1992 року звернулась до органів Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком.
Розрахунок пенсії ОСОБА_1 проведено згідно довідки №1190 від 23 травня 1988 року та №1191 від 23 травня 1988, виданих ПО «Комбінат» Чорнобильська АЕС ім. В.І. Леніна, а також враховано довідку ПО «Комбінат» Чорнобильська АЕС ім. В.І. Леніна від 07 травня 1992 року №2-2038.
В подальшому ОСОБА_1 на підставі її заяви від 25 грудня 1995 року переведено на пенсію по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Розрахунок даного виду пенсії позивачу проведено відповідно до довідки ПО «Комбінат» Чорнобильська АЕС ім. В.І. Леніна від 07 травня 1992 року №2-2038.
Судом встановлено та проти чого не заперечували сторони, що 22 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві з заявою про перерахунок пенсії по заробітній платі по інвалідності в розмірі фактичних збитків згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (Т.1, арк. 8).
Для проведення вказаного перерахунку пенсії позивачем подано довідку №112 від 29 березня 2018 року, видану державним спеціалізованим підприємством «Чорнобильська АЕС», відповідно до якої ОСОБА_1 за період роботи з 26 квітня 1986 року по 26 квітня 1986 року працювала на Чорнобильській АЕС на посаді лаборант 5 групи із відображенням заробітної плати за роботу в зоні небезпеки № 3 протягом 12 годин з урахуванням доплати за роботу в надурочний час (Т.1, арк. 9).
У довідці №3057/01010400-2018 від 28 серпня 2018 року, виданої державним спеціалізованим підприємством «Чорнобильська АЕС», зазначено, що довідка про заробітну плату для обчислення пенсії від 29 березня 2018 року №112 за період роботи ОСОБА_1 на Чорнобильській АЕС видана на підставі табелю обліку робочого часу за квітень 1986 року та особового рахунку по заробітній платі за 1986 року, а також зазначено, що відомості про виплачену заробітну плату в бухгалтерії державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» відсутні (Т.1, арк. 10).
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 14 січня 2019 року №о/р НОМЕР_3 у перерахунку пенсії по заробітній платі по інвалідності в розмірі фактичних збитків згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ОСОБА_1 відмовлено, у зв'язку з тим, що довідка про заробітну плату не відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України №1210 від 23 листопада 2011 року (Т.1, арк. 31).
В той же час, як вбачається з копії листа Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 24 січня 2019 року №16045/03, відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для перерахунку пенсії по заробітній платі відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки видана довідка про заробітну плату від 29 березня 2018 року №26 не відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України №1210 від 23 листопада 2011 року, у зв'язку з відсутністю в ній суми нарахованої заробітної плати за повні календарні місяці підряд, міститься сума тільки за один день (Т.1, арк. 8).
Вважаючи, що відповідачем порушені права та інтереси позивача щодо непроведення перерахунку пенсії, позивач звернулась з відповідним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Положеннями пункту 6 статті 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються, зокрема основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ (надалі - Закон України від 28.02.1991 №796-ХІІ).
Згідно з частиною першою статті 49 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Після 1 січня 2015 року додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 4, не встановлюється.
Позивачу пенсія призначена по інвалідності ІІ групи у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Відповідно до статті 54 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв'язку смерті з Чорнобильською катастрофою.
В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.
Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ визначений Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 (надалі - Порядок №1210), згідно з яким пенсії за бажанням осіб можуть призначатися, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках у розмірі відшкодування фактичних збитків (пункт 1 Порядку №1210).
Відповідно до підпунктів 3,4 пункту 3 Порядку №1210 у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження: менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження; менше календарного місяця у 1986-1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.
Відповідно частини 4 до статті 15 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Згідно з пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що невід'ємною складовою підстав та порядку перерахунку пенсії є беззаперечне підтвердження відомостей, що містяться у довідці відповідними первинними документами бухгалтерського обліку про тривалість робочого дня та місце її виконання.
Такий висновок відповідає правовій позиції, яку висловив Верховий Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постановах від 06 лютого 2018 року у справі №539/1721/17, від 13 лютого 2018 року у справі № 358/1179/17, від 20 березня 2018 року у справі №539/2350/17.
Аналізуючи вищевикладене та надані докази у їх сукупності, з урахуванням правової позиції Верховного Суду, суд приходить до висновку, що необхідною передумовою для перерахунку пенсії є безумовне підтвердження відомостей, що містяться у довідках відповідними первинними документами бухгалтерського обліку про тривалість робочого дня та місце її виконання, оскільки перерахунок пенсії не може проводитися на підставі суб'єктивних припущень чи даних, які не відповідають первинним записам бухгалтерського обліку. Крім того, обов'язковою умовою для врахування зазначених показників в довідках підприємства, є здійснення в тому числі виплат заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи.
В той же час, відповідно до довідки державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» №3057/01040400-2018 від 28 серпня 2018 року відомості про виплачену заробітну плату в бухгалтерії підприємства відсутні, а довідка №112 від 29 березня 2018 року видана на підставі табелю обліку робочого часу за квітень 1986 року та особового рахунку по заробітній платі за 1986 рік.
Отже, суд приходить до висновку, що у довідці №112 від 29 березня 2018 року не всі зазначені дані є підтвердженими розрахунковими документами (відомостями) та фактично отримані позивачем.
Зазначене узгоджується з правовою позицією Касаційного адміністративного суду Верхового Суду, викладеною у постанові від 31 липня 2018 року у справі № 496/862/17.
В той же час, суд зазначає, що відмовляючи у перерахунку пенсії позивачу Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві у своєму листі від 24 січня 2019 року послалось на відсутність суми нарахованої заробітної плати за повні календарні місці підряд та наявність відомостей суми тільки за один день, рішення Головного управління Пенсійного фонду України від 14 січня 2019 року о/р НОМЕР_3 взагалі не містить конкретних підстав, з яких позивачу було відмовлено у проведенні такого перерахунку. А вже у відзиві на позовну заяву відповідач послався на інші аргументи та доводи, у тому числі, на відсутність первинних документів, які повинні бути додані до довідки про заробітну плату, що суперечить вимогам Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ в частині зазначення причин відмови у перерахунку пенсії.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Отже, в даній справі відповідач у відзиви посилається на інші підстави та обставини, які ніби-то обґрунтовують його відмови, в той час які такі підставі та обставини у рішенні відповідача та листах про відмову не зазначались, а тому не можуть бути обґрунтуванням правомірності його рішення.
Крім того, суд вважає за доцільне зазначити, що чинним законодавством України територіальні органи Пенсійного фонду України наділені повноваженнями щодо надіслання відповідних запитів у випадку необхідності з'ясування або підтвердження фактів, викладених у заяві про перерахунок пенсії, проте, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві вчинялись будь-які дії щодо з'ясування наявності первинних документів на підставі, яких видана позивачу довідка №112 від 29 березня 2018 року, а, як вже зазначалось судом, саме рішення від 14 січня 2019 року взагалі не містить конкретної причини, з якої у перерахунку пенсії позивачу було відмовлено.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що на момент звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії відповідачем не повно та не всебічно розглянуто документи, які були подані ОСОБА_1 разом із заявою про перерахунок пенсії, а тому з метою ефективного захисту прав позивача, керуючись частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним й скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 14 січня 2019 року, про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії по заробітній платі по інвалідності в розмірі фактичних збитків згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки задоволення позовних вимог в частині визнання неправомірними дій Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно довідки №112 із заробітної плати в розмірі 50 крб 16 коп за період робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 26 квітня 1986 року по 26 квітня 1986 року з урахуванням встановлених судом обставин не захистить у повній мірі порушене право позивача.
Стосовно позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві прийняти рішення про здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 році, у розмірі відшкодування фактичних збитків та враховуючи заробітки в зоні відчуження згідно довідки №112 із заробітної плати за період робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 26 квітня 1986 року по 26 квітня 1986 року - 105,46 рублів з 22 грудня 2018 року та виплатити недоплачену пенсію, суд приходить до висновку про їх передчасність, оскільки судом встановлено, що Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві відмовило позивачу у перерахунку пенсії, не розглянувши та не надавши оцінку усім документам, які необхідні для такого перерахунку, а тому, з урахуванням частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України та з метою захисту прав позивача, вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22 грудня 2018 року про проведення перерахунку пенсії по заробітній платі по інвалідності в розмірі фактичних збитків згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на підставі довідки №112 від 29 березня 2018 року з урахуванням висновків суду у даній адміністративній справі.
Інші доводи та аргументи учасників не спростовують висновків суду.
Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані позивачем докази суд дійшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог, а саме, про задоволення позовних в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 14 січня 2019 року про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії по заробітній платі по інвалідності в розмірі фактичних збитків згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22 грудня 2018 року про проведення перерахунку пенсії по заробітній платі по інвалідності в розмірі фактичних збитків згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на підставі довідки №112 від 29 березня 2018 року з урахуванням висновків суду у даній адміністративній справі та про відмову у задоволенні інших позовних вимог.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими, та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини 5 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення сторонами судових витрат, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат та компенсації судових витрат за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, відсутні.
На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 14 січня 2019 року про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії по заробітній платі по інвалідності в розмірі фактичних збитків згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, місто Київ, вулиця Бульварно - Кудрявська, будинок 16, код ЄДРПОУ 42098368) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) від 22 грудня 2018 року про проведення перерахунку пенсії по заробітній платі по інвалідності в розмірі фактичних збитків згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на підставі довідки №112 від 29 березня 2018 року з урахуванням висновків суду у даній адміністративній справі.
4. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.
Суддя Н.В. Клочкова