ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
29 травня 2019 року № 826/17540/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»
до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби
про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії
представники сторін: позивача - Тіняєва В.А.;
відповідача - Шлапак Н.В.,
У листопаді 2016 року Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» (адреса: 01601, м. Київ, бульв. Т. Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 21560766 (далі - позивач або ПАТ «Укртелеком») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (адреса: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11, код ЄДРПОУ 39440996 (надалі - відповідач або Офіс великих платників податків ДФС), у якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків ДФС щодо невідображення достовірних облікових даних в інтегрованих картках платника податку ПАТ «Укртелеком» з податку на прибуток та податку на прибуток іноземних юридичних осіб;
- зобов'язати Офіс великих платників податків ДФС внести зміни до інтегрованої картки платника податків ПАТ «Укртелеком» з податку на прибуток іноземних юридичних осіб, а саме збільшити сальдо розрахунків з бюджетом в Інтегрованій картці платника податку ПАТ «Укртелеком» по податку на прибуток іноземних юридичних осіб на суму 63 570 грн.;
- зобов'язати Офіс великих платників податків ДФС внести зміни до інтегрованої картки платника податків ПАТ «Укртелеком» з податку на прибуток, а саме збільшити сальдо розрахунків з бюджетом в інтегрованій картці платника податку ПАТ «Укртелеком» по податку на прибуток на суму 342 096 грн. 78 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податковим органом допущено протиправну бездіяльність щодо невідображення достовірних облікових даних в інтегрованих картках платника податку ПАТ «Укртелеком», в результаті чого в інтегрованих картках позивача виникли розбіжності з податку на прибуток у сумі 342 096 грн. 78 коп. та з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у сумі 63 570 грн.
В поданих до суду письмових запереченнях та поясненнях Офіс великих платників податків ДФС проти позову заперечує, вважає, що відповідачем недопущено протиправної бездіяльності. З посиланням на статтю 50 ПК України зазначає, що у разі самостійного виявлення позивачем помилки у поданій податковій декларації він був зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації або зазначити про відповідні уточнені показники у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.
Також відповідач посилається на відсутність у контролюючого органу відомостей про нарахування позивачу податку на прибуток за 2000 рік відповідно до рішення ДПІ у Старокиївському районі м. Києва від 16.02.2000 № 152/2320/21560766/672 в зв'язку з тим, що податкові повідомлення-рішення були винесені іншою державною податковою інспекцією.
Посилаючись на правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 07.05.2012 у справі № 21-296а11 відповідач стверджує, що коригування картки обліку платника податків не є рішенням чи дією суб'єкта владних повноважень, а тому не спричиняє для платника податків будь-яких правових наслідків.
В письмових та додаткових поясненнях ПАТ «Укртелеком» зазначає, що протиправна бездіяльність відповідача щодо невідображення коректних сум на особових рахунках ПАТ «Укртелеком» змушує підприємство залучати операційні кошти для покриття розбіжності, з метою недопущення утворення податкового боргу. Тобто, відмова у корегуванні показників інтегрованої картки платника податків наносить товариству збитки.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.11.2016 відкрито провадження в адміністративній справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.11.2016 закінчено підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи.
На підставі розпорядження керівника апарату Окружного адміністративного суду м. Києва щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справ від 11.10.2017 № 7270, відповідно до протоколу повторного автоматичного розподілу, справу передано на розгляд судді Пащенку К.С.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.11.2017 справу за позовом ПАТ «Укртелеком» до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, прийнято до провадження та призначено до судового розгляду у судове засідання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.04.2018 витребувано в ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві зворотній бік облікової картки ПАТ «Укртелеком» з податку на прибуток підприємств та з податку на прибуток іноземних юридичних осіб за період 01.01.2000 по 31.12.2012.
В судовому засіданні 24.04.2018 представник позивача позов підтримав, просив задовольнити в повному обсязі. Представник відповідача проти позову заперечував.
Окрім того, представники позивача та відповідача звернулися до суду з клопотанням про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Зважаючи на викладене, адміністративна справа, відповідно до частини третьої 3 статті 194 КАС України, розглядається у порядку письмового провадження.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.05.2019 задоволено заяву «Про поновлення строку звернення до адміністративного суду» представника Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» - Тіняєвої В.А.; поновлено ПАТ «Укртелеком» строк звернення до суду; відмовлено у задоволенні клопотання «Про залишення адміністративного позову по справі № 826/17540/16 без розгляду» представника Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби - Тараненка О.М .
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ПАТ «Укртелеком» (код ЄДРПОУ 21560766) перебуває на обліку в Міжрегіональному головному управлінні ДФС - Центральному офісі з обслуговування великих платників за місцезнаходженням: 01601, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 18.
Згідно декларації з податку на прибуток підприємств, звіту про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів від 05.05.2011 № 9002837761, ПАТ «Укртелеком» було проведено нарахування платежу у сумі 63 570 грн., що були сплачені до бюджету 20.01.2011.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.01.2012 у справі № 2а-17797/11/2670 позовні вимоги Компанії «Декантеко Трейдінг Лімітед» до СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків, за участі третьої особи ПАТ «Укртелеком» задоволено та зобов'язано СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків прийняти рішення щодо повернення суми надмірно утриманого податку з доходів іноземних юридичних осіб на підставі заяв Компанії «Декантеко Трейдінг Лімітед» від 09.03.2011 та 29.03.2011.
На виконання вимог рішення суду, згідно платіжного доручення від 08.04.2013 № 504 відбулось повернення надміру сплаченої суми податку у розмірі 63 570 грн.
У листопаді 2013 року під час звіряння стану розрахунків з бюджетом ПАТ «Укртелеком» виявлено розбіжність у сумі 63 570 грн. між власними даними обліку та даними контролюючого органу згідно Акту звіряння від 20.11.2013 № 733-20.
ПАТ «Укртелеком» направило до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків лист від 05.12.2013 № 8613-800720-800110 «Про врегулювання розбіжностей в обліку податку на доходи нерезидентів».
Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків надіслало позивачу лист від 31.12.2013 № 148/6/10/20-437, в якому запропонувало підприємству подати до контролюючого органу уточнюючий розрахунок.
Також позивач звернувся до контролюючого органу листом від 10.05.2016 № 1284-80D133-80 D100, на який відповіді до цього часу не отримав.
14.07.2016 позивач звернувся до Державної фіскальної служби України листом №1915-80D133-80D100, на який отримав відповідь від 10.08.2016 № 246/10/28-10-42-09, де вказується, що внесення змін до інтегрованої картки платника податку є неможливим, оскільки ПАТ «Укртелеком» не подало відповідні уточнюючі декларації в термін 1095 днів.
Крім того, ДПІ у Старокиївському районі м. Києва були винесені рішення від 18.08.2000 № 31/2320/21560766/248 та від 16.02.2000 № 154/2320-21560766/672 про нарахування ПАТ «Укртелеком» суми податкових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 260 823 грн 97 коп. та застосування штрафних санкцій в сумі 78 247 грн. 19 коп.
Постановою Господарського суду м. Києва від 08.11.2006 по справі № 11/116-11/197 вказані рішення визнані нечинними.
Кошти у сумі 342 096 грн. 78 коп. були повернуті на рахунок ПАТ «Укртелеком» платіжним дорученням від 27.03.2015 № 171446841.
Під час проведення звіряння стану розрахунків з бюджетом по податку на прибуток за період з 01.01.2015 по 31.10.2015 позивач виявив розбіжність між власними даними обліку та даними Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників у сумі 342 096 грн. 78 коп. згідно Акту звіряння розрахунків з бюджетом від 17.11.2015 № 9705-20.
З метою врегулювання розбіжності в інтегрованій картці платника позивач направив лист від 15.12.2015 №251/80D132/746-800000-5587, однак розбіжність залишилась неврегульованою.
10.05.2016 позивач повторно направив до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків лист за № 1284-80D133-80 D100, відповіді на який не отримав.
ПАТ «Укртелеком» листом від 14.07.2016 №1915-80D133-80D100 звернулось до Державної фіскальної служби України, на який отримало відповідь від 10.08.2016 № 246/10/28-10-42-09, де контролюючий орган зазначає, що він не є стороною у справі № 11/116-11/197, а тому позбавлений можливості внести зміни до інтегрованої картки платника податків.
Зважаючи на те, що розбіжності в інтегрованих картках ПАТ «Укртелеком» з податку на прибуток у сумі 342 096 грн. 78 коп. та з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на суму 63 570 грн. залишились не врегульованими позивач звернувся до суду із відповідним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Механізм ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів врегульовано Порядком ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 № 765, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 за № 217/24994 (який був чинний на час виникнення спірних відносин, далі - Порядок № 765).
Відповідно до пункту 4 Розділу I Порядку № 765 облік податків, зборів та єдиного внеску ведеться підрозділами Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників, спеціалізованих державних податкових інспекцій з обслуговування великих платників, державних податкових інспекцій в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, об'єднаних державних податкових інспекцій відповідно до функціональних повноважень.
Контроль за достовірністю відображення в інформаційній системі показників стану розрахунків платників, механізму виявлення, усунення та упередження випадків неповного, неправильного або несвоєчасного відображення облікових показників та некоректного формування зведених і звітних показників центральної бази даних забезпечується структурними підрозділами за закріпленими напрямами роботи (пункт 7 Розділу I Порядку № 765).
Тобто, ведення обліку та достовірне відображення облікових показників в Інтегрованих картках платників податків (ІКП) є обов'язком контролюючого органу.
У відповідності до пункту 1.3 Розділу I Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19.02.1998 № 80 зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 16.03.1998 за № 172/2612 (що діяв на момент зміни органу обліку, далі - Порядок № 80) облікова справа платника податків (реєстраційна частина) - формується із переліку документів, які надходять до органів державної податкової служби для взяття на облік платника податків. Реєстраційна частина облікової справи платника податків доповнюється документами, які подаються платником податків або надходять стосовно платника податків від органів державної реєстрації, статистики, інших державних органів, міністерств, центральних органів виконавчої влади та від установ банків до органів державної податкової служби в період діяльності платника податків та у зв'язку з його ліквідацією.
Облікова справа платника податків (звітна частина) формується із звітних документів, які подаються платником у період його діяльності.
Ведення облікових справ платників податків здійснюється із дотриманням правил діловодства. Комплектування документів проводиться у хронологічному чи тематичному порядку або у їх поєднанні. Кожна частина облікової справи повинна мати опис документів. Зберігання окремих документів та облікових справ здійснюється відповідно до Переліку типових документів, що створюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств, із зазначенням термінів зберігання документів, затвердженого наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20.07.98 № 41 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.09.1998 за № 576/3016.
Пунктом 4.23 Розділу 4 Порядку № 80 встановлено, що взяття на облік великого платника податків здійснюється державною податковою інспекцією в місті (структурним підрозділом у складі державного податкового органу), на яку (який) покладено функції обслуговування та контролю за великими платниками податків [далі - інспекція (підрозділ)], протягом двох робочих днів після прийняття рішення податковим органом за попереднім місцем обліку платника податків про зарахування його до категорії великих.
Податковий орган за попереднім місцем обліку платника податків протягом одного робочого дня після прийняття зазначеного рішення передає документи, передбачені пунктом 8.10, до інспекції (підрозділу).
Згідно пункту 8.10 Розділу 8 Порядку № 80 зняття з обліку платника податків, у разі зарахування його до категорії великих, здійснюється в такому порядку:
податковий орган за попереднім місцем обліку платника податків передає до інспекції (підрозділу): роздруковану облікову картку платника податків (повні реєстраційні відомості) із районного рівня Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб чи Реєстру фізичних осіб, дані про контрольно-перевірочну роботу в електронному вигляді; облікову справу великого платника податків (реєстраційну та звітну частини) разом з оригіналом повідомлення за формою N 15-ОПП (додаток 14); особові картки великого платника податків за поточний рік в електронному вигляді; довідку про недоїмку і переплату великого платника податків за станом на дату зняття його з обліку; копію акта останньої документальної перевірки великого платника податків.
10.06.2016 набрав чинності Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за № 751/28881 (далі - Порядок № 422).
Відповідно до пункту 2 Розділу I Порядку № 422 інтегрована картка платника - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.
Згідно з пунктом 3 Розділу I Порядку № 422, оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС.
Пунктом 4 Розділу I означеного Порядку встановлено, що відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.
За змістом пункту 2 Глави 1 Розділу II Порядку № 422, з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.
Пунктом 1 Глави 1 Розділу III Порядку № 422 передбачено, що для забезпечення контролю за повнотою та своєчасністю розрахунків платників органи ДФС проводять оперативний облік надходжень за податками, зборами на підставі документів, визначених порядком взаємодії органів ДФС та органів Казначейства у процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, а саме: відомостей про зарахування та повернення коштів з аналітичних рахунків за надходженнями у вигляді технологічного файла @B ; виписок з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів; звітів про виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями.
Тобто, у картках особових рахунків відображається повна хронологія нарахувань податкових зобов'язань, їх сплата тощо.
Контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.
Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень.
Дії працівників органів ДФС при відображенні в інформаційній системі органів ДФС первинних показників фіксуються із зазначенням ідентифікатора користувача, дати та часу дії.
При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов'язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою.
При цьому, відповідно до змісту пункту 5 розділу I Порядку № 422, у разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи.
Отже, з вказаної норми вбачається, що відповідач має можливість здійснювати відповідні коригування облікових показників ІКП у ручному режимі у разі необхідності.
В той же час, відповідно до статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікований Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №№ 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте, попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Найважливішою вимогою статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання органу влади у мирне володіння майном має бути законним. Цей принцип означає, що застосовні положення національного законодавства є достатньо доступними, чіткими та передбачуваними у їх застосуванні (рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy), [ВП] заява № 33202/96, пп. 108-109, ЄСПЛ 2000-І).
Отже, відсутність національного законодавства, яке б регулювало порядок внесення змін в інтегровану картку обліку платника податку у разі повернення суми надміру сплаченого податку, не може слугувати підставою для не відображення таких показників у відповідній картці обліку.
Враховуючи те, що судам відведено ключову роль у забезпеченні ефективного захисту прав, гарантованих Конвенцією, саме суди та прирівняні до них інституції вважаються, як правило, тими ефективними засобами захисту на національному рівні, до яких за Конвенцією потрібно звертатися за захистом своїх прав, перш ніж шукати підтримку в Європейському суді з прав людини (рішення щодо прийнятності від 17.12.2002 у справі «Воробйова проти України», заява № 27517/02; рішення щодо прийнятності від 18.05.2004 у справі «Архипов проти України», заява № 25660/02), то суд приходить до висновку, що зобов'язання відповідача здійснити відповідні коригування облікових показників інтегрованої картки платника шляхом збільшення сальдо розрахунків з бюджетом в ІКП ПАТ «Укртелеком» по податку на прибуток іноземних юридичних осіб на суму 63 570 грн., та внесення змін до інтегрованої картки платника податків з податку на прибуток, а саме збільшити сальдо розрахунків з бюджетом в ІКП ПАТ «Укртелеком» по податку на прибуток на суму 342 096 грн. 78 коп., відповідатиме положенням практики Європейського суду з прав людини та буде належним способом відновлення порушеного права позивача.
Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини, висловленої у п. 50 рішення від 13.01.11 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04), ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, пункт 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)».
Судом встановлено, що контролюючий орган відобразив операцію по поверненню коштів в сумі 342 096 грн. 78 коп., яка вплинула на зменшення позитивного сальдо, проте, не здійснив операцію зменшення нарахувань на відповідну суму. В результаті чого в ІКП ПАТ «Укртелеком» виникла розбіжність на суму 342 096 грн. 78 коп.
Крім того, 08.04.2013 позивач отримав на свій поточний рахунок відповідно до рішення суду суму податку на доходи нерезидентів у розмірі 63 570 грн. Після здійснення операції під кодом 99Р позитивне сальдо в інтегрованій картці платника зменшилось, при цьому в інтегрованій картці не було проведено операції зменшення нарахувань суми податку на загальну суму 63 570 грн.
Отже, Офіс великих платників податків ДФС не виконав свій обов'язок з достовірного відображення даних в інтегрованих картках платника податку ПАТ «Укртелеком», внаслідок чого для позивача зменшено сальдо розрахунків з бюджетом в облікових даних контролюючого органу - інтегрованій картці платника податку ПАТ «Укртелеком» з податку на прибуток на суму 342 096 грн. 78 коп., інтегрованій картці платника податку ПАТ «Укртелеком» з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на суму 63 570 грн.
Відсутність відповідного коригування у інтегрованій картці особового рахунку платника та відображення коректних сум на особових рахунках ПАТ «Укртелеком» створює ситуацію, за якої позивач змушений залучати власті операційні кошти для покриття розбіжності з метою недопущення утворення податкового боргу.
Відповідно, відсутність відповідних коригувань у картці позивача призводить до негативних наслідків для нього, що потребує вжиття ефективних заходів захисту, в тому числі, в судовому порядку.
Щодо посилання відповідача на правову позицію Верховного Суду України, висловлену у постанові від 07.05.12 № 21-296а11 щодо відсутності для платника податків будь-яких юридичних наслідків та відсутність впливу на його права та обов'язки даних картки особового рахунку, то згідно змісту вказаної постанови це не є правова позиція Верховного Суду України, а правова позиція, висловлена у постанові Вищого адміністративного суду України, яка зазначена в описовій частині постанови від 07.05.12 р. № 21-296а11.
Крім того, суд зазначає, що висновок про наявність чи відсутність впливу на права та обов'язки платника відомостей картки особового рахунку може робитися лише щодо конкретної ситуації, яка є предметом розгляду по конкретній справі.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За частиною 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.
Натомість позивач, на виконання вимог частини 1 статті 71 КАС України, довів обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.
Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та з'ясованих судом обставин суд дійшов висновку, що позов ПАТ «Укртелеком» до Офіс великих платників податків ДФС про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
З врахуванням вищевказаної правової позиції Європейського суду з прав людини, а також положень частини 2 статті 245 КАС України, згідно якої у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, суд вважає належним та ефективним обраний позивачем спосіб захисту порушеного права.
Згідно з частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, на користь позивача належить стягнути сплачений ним судовий збір у розмірі 5 512 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДФС.
Керуючись 7-11, 19, 73-77, 79, 90, 139, 241- 246, 250, 255 КАС України, суд, -
1. Позов Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо невідображення достовірних облікових даних в інтегрованих картках платника податку Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» з податку на прибуток та податку на прибуток іноземних юридичних осіб.
3. Зобов'язати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби (адреса: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11, код ЄДРПОУ 39440996) внести зміни до інтегрованої картки платника податків Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (адреса: 01601, м. Київ, бульв. Т. Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 21560766) з податку на прибуток іноземних юридичних осіб, а саме збільшити сальдо розрахунків з бюджетом в Інтегрованій картці платника податку Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» по податку на прибуток іноземних юридичних осіб на суму 63 570 грн.
4. Зобов'язати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби (адреса: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11, код ЄДРПОУ 39440996) внести зміни до інтегрованої картки платника податків Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (адреса: 01601, м. Київ, бульв. Т. Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 21560766) з податку на прибуток, а саме збільшити сальдо розрахунків з бюджетом в Інтегрованій картці платника податку Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» по податку на прибуток на суму 342 096 грн. 78 коп.
5. Стягнути судовий збір у розмірі 5 512,00 грн. (п'ять тисяч п'ятсот дванадцять гривень) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (адреса: 01601, м. Київ, бульв. Т. Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 21560766) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (адреса: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11, код ЄДРПОУ 39440996).
Рішення, відповідно до статті 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя К.С. Пащенко