Постанова від 01.03.2010 по справі 2а-214/10/2570

Справа № 2а-214/10/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2010 р. м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді - Д'якова В.І.,

при секретарі - Демченко О.А.,

за участю позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Смірнова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Чернігівській області про скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

21.01.2010 р. фізична особа - підприємець ОСОБА_1 ( далі - ФОП ОСОБА_1.) звернувся до суду з адміністративним позовом до територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Чернігівській області (далі - ТУ ГДІАТ в Чернігівській області) про скасування постанови №086896 від 09.12.2009 р. про застосування фінансових санкцій. Свої вимоги обґрунтовує тим, що при винесенні постанови начальник ТУ ГДІАТ в Чернігівській області не надав відповідної оцінки доказам, а саме, визнав страхові полюси від 13.11.2009 р. не дійсними, не вжив заходів щодо всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин справи, тому постанова №086896 від 09.12.2009 р. про застосування фінансових санкцій підлягає скасуванню.

У судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив в їх задоволенні відмовити та пояснив, що перевірка позивача була проведена з дотриманням вимог законодавства на підставі направлення на проведення рейдової перевірки, що відображено в акті перевірки. Крім того зазначив, що відповідно до п. 48 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту під час здійснення регулярних спеціальних перевезень пасажирський перевізник забезпечує в установленому законодавством порядку страхування пасажирів. Відповідно до Положення про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 1996 р. N 959 кожному застрахованому перевізник, що виступає агентом страховика, видає страховий поліс. Він може видаватися на окремому бланку або міститися на зворотному боці квитка.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001р. N2344-III (далі - Закон України N2344-III) автомобільний перевізник повинен забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Статтею 6 Закону України N2344-III передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. Не частіше одного разу на квартал здійснюються рейдові перевірки дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавчих і нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки пасажирських перевезень та безпеки дорожнього руху. При проведенні позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, стосовно терміну проведення перевірки не інформується. Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті визначає Кабінет Міністрів України.

На виконання статті 6 Закону України N2344-III Постановою Кабінетна Міністрів України від 08.11.2006 р. N 1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок N 1567 ), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням ними ліцензійних умов, а також процедуру здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб'єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень.

Відповідно до пунктів 14-15 Порядку N 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях вантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагових комплексах, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, у пунктах пропуску через державний кордон за погодженням з начальником органу охорони державного кордону.

Під час проведення рейдової перевірки перевіряється: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; наявність у документах водія відмітки про проходження ним медичного огляду та проведення перевірки технічного стану транспортного засобу перед виїздом на маршрут; відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.

Згідно п.16 Порядку N 1567 рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб у кількості не менш як дві особи відповідно до завдання на перевірку.

Відповідно до п. 36 Порядку N 1567 посадові особи мають право: безперешкодно відвідувати суб'єктів господарювання для проведення перевірок з питань, що належать до їх компетенції, за умови пред'явлення службового посвідчення та завдання на перевірку; проводити перевірку транспортного засобу, у тому числі з його зупиненням, згідно із завданням на перевірку; знайомитися з документами, на підставі яких суб'єкти господарювання провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, та отримувати їх копії.

Відповідно до п.21 вищезаначеного Порядку N 1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Судом встановлено, що 13.11.2009 року державними інспекторами ТУ ГДІАТ в Чернігівській області О.О. Буряком та А.В. Демко на підставі завдання на перевірку від 13.11.2009р. № 077566 в м. Чернігів, по вул. Київське шосе автобусна зупинка «Силікатний завод» було проведено перевірку транспортного засобу «БАЗ- А 079» , номерний знак НОМЕР_1. Перевіркою встановлено, що при наданні послуг з перевезення пасажирів по маршруту Чернігів-Київ в режимі регулярних спеціальних перевезень, згідно запису в дорожньому листі, перевізник не надав пасажирам страхові поліси обов'язкового страхування на окремому бланку.

Відповідно до ст. 39 Закону України N2344-III автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Документи для регулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Відповідно до п. 48 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 р. N 176 під час здійснення регулярних спеціальних перевезень пасажирський перевізник забезпечує в установленому законодавством порядку страхування пасажирів. Так, згідно з Положенням про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 1996 р. N 959 кожному застрахованому перевізник, що виступає агентом страховика, видає страховий поліс. Він може видаватися на окремому бланку або міститися на зворотному боці квитка.

Викликана в якості свідка представник Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» ОСОБА_5 пояснила, що дійсно в листопаді 2009 року був підписаний Договір доручення за № 46 з ФОП ОСОБА_1

Згідно з пунктами 25-27 Порядку справа про порушення розглядається посадовою особою органу державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій.

Відповідно абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України N2344-III за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону до автомобільних перевізників застосовуються санкції, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З матеріалів справи вбачається, що рекомендованим листом відповідачу було надіслано повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства на автомобільному транспорті за вихідним № 2598/09 від 30.11.2009 року.

Постановою начальника ТУ ГДІАТ в Чернігівській області № 086898 від 09.12.2009 р. до ФОП ОСОБА_1 застосовано фінансову санкцію в сумі 1700 грн.

За правилами, встановленими ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи відповідача, позивач суду не надав. Оскільки судом не встановлено порушення відповідачем вимог діючого законодавства, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Чернігівській області про скасування постанови - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Суддя В.І. Д'яков

Постанова виготовлена в повному обсязі 02.03.2010р.

Попередній документ
8207732
Наступний документ
8207734
Інформація про рішення:
№ рішення: 8207733
№ справи: 2а-214/10/2570
Дата рішення: 01.03.2010
Дата публікації: 23.03.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Чернігівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: