14005, м. Чернігів, вул. Київська, 23
23 лютого 2010 р. № 2а-255/10/2570
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О., при секретарі Грузновій О.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу
за позовом ОСОБА_1
доголови Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області
провизнання незаконним рішення, дій та бездіяльності
До Чернігівського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до голови Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області, в якому позивач просить визнати незаконними рішення (листи-відповіді) відповідача від 06.01.2010 року №М-269/01, визнати незаконною бездіяльність відповідача щодо невжиття заходів передбачених ст. 118 Земельного кодексу України та Законом України «Про звернення громадян», зобов'язати відповідача належним чином розглянути звернення позивача від 23.12.209 року та вчинити дії, передбачені ст. 118 Земельного кодексу України, мотивуючи позовні вимоги тим, що прийняте відповідачем рішення та бездіяльність порушили його права на реалізацію прав щодо отримання відповідного дозволу на основі законодавства.
В судове засідання позивач не з'явився, просив розглядати справу за його відсутності. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, на адресу суду від відповідача надійшло письмові заперечення та клопотання, в клопотанні відповідач просив розглядати справу без участі представника, позовні вимоги не визнав повністю з підстав, зазначених у наданому суду запереченні.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 23.02.2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 01.03.2010 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 23.12.2009 року позивачем направлено звернення до голови Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області про вибір місця розташування земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га на території Луначарської сільської ради.
На звернення позивача від 23.12.2009 року Бердянською районною державною адміністрацією Запорізької області надана відповідь від 06.01.2010 року № М-269/01, в якій зазначено, що Законом України від 05.11.2009 року № 172-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку набуття прав на землю» внесено зміни до Земельного кодексу України, а саме: відмінено процедуру погодження вибору місця розташування земельної ділянки, яка передбачалася ст. 151, і згідно внесених змін до ст. 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної власності, у межах норм безоплатної приватизації, повинні звертатися до відповідної районної адміністрації з клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
Згідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про звернення громадян», громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про звернення громадян», органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Згідно до ч.3, 4 ст.15 Закону України «Про звернення громадян», відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Відповідно до п.1, п.6 ч.1 ст.19 Закону України «Про звернення громадян», органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги, письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
Згідно до ч.1 ст.20 Закону України «Про звернення громадян», звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Враховуючи вищезазначені вимоги нормативно-правових актів та встановлені судом факти розгляду відповідачем звернення позивача у законодавчо передбачені строки, прийняття по ньому рішення та надання письмової відповіді, суд не вбачає в оскаржених діях відповідача порушень законодавства щодо розгляду звернень громадян і відповідно незаконної бездіяльності з боку останнього.
Відповідно до ч.6 ст.118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та висновки конкурсної комісії (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Таким чином, оскільки позивач звернувся з заявою про вибір місця розташування земельної ділянки, в порядку що був передбачений п.2 ст.151 Земельного кодексу України до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку набуття прав на землю» від 05.11.2009 року № 1702-VI, 23.12.2009 року, тобто вже після внесення законодавчих змін, якими виключено вказаний спосіб звернення, а також, чинний на момент подання зави позивачем, порядок звернення, передбачений саме ст. 118 Земельного кодексу України, на думку суду, відповідачем правомірно повідомлено позивача про необхідність звернення у встановленому законом (з відповідними змінами) порядку.
Приписами ч.3 ст.2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази та вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку про відсутність з боку відповідача у вищезазначених правовідносинах незаконної бездіяльності.
Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем, на думку суду, надано всі необхідні докази правомірності оскаржуваних дій.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку що позовні вимоги ОСОБА_1 до голови Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області про визнання незаконними рішення (листи-відповіді) відповідача від 06.01.2010 року № М-269/01, визнання незаконною бездіяльність відповідача щодо невжиття заходів передбачених ст.118 Земельного кодексу України та Законом України «Про звернення громадян» та зобов'язання відповідача належним чином розглянути звернення позивача від 23.12.209 року та вчинити дії, передбачені ст.118 Земельного кодексу України, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163, 156 КАС України, Чернігівський окружний адміністративний суд, -
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження
На підставі ч.3 ст.160 КАС України виготовлення постанови у повному обсязі відкласти на 01.03.2010р
Суддя підпис Ю.О.Скалозуб