30 травня 2019 року Чернігів Справа № 620/1075/19
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доЧернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки
провизнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (надалі також - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та просить:
- визнати неправомірними дії Чернігівського ОТЦК та СП щодо не передання заяви про виплату компенсаційних сум військовослужбовцям, які стали інвалідами на розгляд Постійно діючої комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 направити на адресу Міністерства оборони України заяву ОСОБА_1 та додані до неї документи щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги на розгляд Постійно діючої комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби.
Свої вимоги мотивує тим, що 21.01.2019 позивач подав заяву до Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки у зв'язку зі встановленням II групи інвалідності внаслідок отриманням поранення та контузії під час проходження військової служби в збройних силах з 03.06.1986 по 11.11.1987 у складі в/ч НОМЕР_1 на території республіки Афганістан. До заяви позивач додав всі необхідні документи, передбачені Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України. Однак відповідач, всупереч вимог чинного законодавства повернув заяву, без направлення до Міністерства оборони України, у зв'язку з відсутністю документу, що свідчить про причини та обставини поранення.
Відповідач у встановлений судом строк направив на адресу суду відзив на позов, в якому зазначив, що з позовними вимогами не погоджується, в їх задоволенні просить відмовити в повному обсязі та зазначає, що заява позивача від 21.01.2019 була адресована Голові правління Пенсійного фонду України, у якій він просив відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05 травня 1994 року № 290 виплатити йому компенсаційну суму в зв'язку зі встановленням II групи інвалідності, яка пов'язана з отриманням поранення та контузії під час проходження військової служби в Афганістані. Вказана заява була розглянута та ОСОБА_1 повідомлено, що Чернігівський ОТЦК та СП вчиняє відповідні дії щодо виплати одноразової грошової допомоги, відповідно до постанови КМУ від 25.12.2013 № 975, а не на підставі Положення № 290. Позивачеві було також роз'яснено, що в разі звернення за виплатою одноразової грошової допомоги в порядку, передбаченому постановою КМУ від 25.12.2013 № 975 заявнику необхідно крім наданих документів надати ще й довідку про причини та обставини поранення, зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Окремо було зазначено, що заявником подано до заяви документи в копіях, які не завірені в установленому законодавством порядку на відповідність їх оригіналам. Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_1 наполягає на тому, що ним не було відмовлено позивачеві у вчиненні дій, відповідно до Порядку, затвердженому постановою КМУ від 25.12.2013 № 975, жодних рішень по суті заяви не приймав, бо вона не була адресована Чернігівському ОТЦК та СП.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.04.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративний справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та проведення судового засідання.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних силах з 23.10.1985 по 30.11.1987. В діючій армії перебував з 03.06.1986 по 11.11.1987 в складі в/ч НОМЕР_1 на території Республіки Афганістан, що підтверджується копією військового квитка НОМЕР_2 , виданого 23.10.1985 та копією довідки Ніжинсько-Куликівського об'єднаного міського військового комісаріату Чернігівської області від 10.09.2009 року № 3/92 (а.с. 12-13, 14).
Під час виконання обов'язків військової служби по наданню інтернаціональної допомоги в республіці Афганістан в 1986-1987 році ОСОБА_1 було отримано мінно-вибухове осколкове поранення, ЗЧМТ та інші захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби. Даний факт підтверджено висновком судово-медичного експерта Ніжинської МР СМЕ від 10.09.2009 (а.с. 16-17).
Згідно витягу із Протоколу Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України від 15.10.2009 № 792 в ОСОБА_1 встановлено поранення, контузія та захворювання, які пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії (а.с. 15).
В листопаді 2009 року ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності з причини поранення, контузії та захворювання, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, що підтверджується копією довідки МСЕ-ЧНВ № 059893 (а.с. 18).
В листопаді 2012 року ОСОБА_1 встановлено безтерміново ІІ групу інвалідності з причини поранення, контузії та захворювання, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, що підтверджується копією довідки МСЕ-ЧНВ № 046883 (а.с. 19).
Так, з огляду на матеріали справи ОСОБА_1 є інвалідом війни ІІ групи, про що ним отримано відповідне посвідчення серії НОМЕР_3 (дійсне безтерміново) (а.с. 4)
У зв'язку з настанням інвалідності 21.01.2019, з метою вирішення питання про виплату одноразової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, в країнах де велись бойові дії, ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського ОТЦК та СП із відповідною заявою та надав копії документів.
Листом від 01.02.2019 за № 5/482с Чернігівським ОТЦК та СП було повернуто позивачу заяву від 21.01.2019 з додатками на доопрацювання (а.с. 7).
При цьому, судом встановлено, що Чернігівський ОТЦК та СП в своєму листі зазначає таке:
«…Відповідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 та наказу Міністра оборони України від 14.08.2014 року № 530 визначено перелік документів, який необхідний для призначення одноразової грошової допомоги.
Одним з обов'язкових є документ, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, або не є наслідком вчинення нею дії у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
Оскільки копію документа, що свідчить про причини та обставини поранення, контузії Вами надано не було, направляти документи до Департаменту фінансів Міністерства оборони України для подання на розгляд комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум не є доцільним».
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо повернення заяви із документами неправомірною, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ч. 5 ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Правове регулювання відносин між державою і військовослужбовцями та членами їх сімей у сфері соціального захисту здійснюється відповідно до Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (далі - Закон № 2011-ХІІ) (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 2011-ХІІ, дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.
Одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання (п. 1 ст. 16 Закону № 2011-ХІІ).
Відповідно ч. 6 ст. 16 Закону № 2011-ХІІ (у редакції, чинній на час встановлення позивачу інвалідності вперше) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби під час проходження військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, що визначається у відсотках від загальної суми допомоги на випадок загибелі (смерті), встановленої пунктом 5 цієї статті.
Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст) визначений Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (далі - Порядок № 975) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з п. 2 Постанови № 975 допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Відповідно до п. 11 Порядку № 975 військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи:
заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;
довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.
До заяви додаються копії:
постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;
документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;
сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;
документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
При цьому, згідно п. 13 цього Порядку, керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
Аналізуючи вищезазначені норми, порядок призначення та виплати допомоги, полягає у наступному: особи, які мають право на одноразову допомогу звертаються з документами в обласний військовий комісаріат; обласний військовий комісаріат подає розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, та надсилається за належністю в Департамент фінансів Міністерства оборони України для розгляду їх Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги; перевірені фахівцями документи розглядаються Комісією та подаються Міністру оборони України для прийняття рішення про призначення одноразової допомоги; після прийняття рішення Міністром оборони України кошти надсилаються в обласний військовий комісаріат (військову частину), до якого були подані документи, для виплати одноразової допомоги отримувачам. Виплата одноразової допомоги провадиться в порядку черговості відповідно до дати подання документів після отримання Міністерством оборони коштів, передбачених на ці цілі.
Суд наголошує, що Порядком № 975 до дискреційних повноважень комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби при МО України, після надходження документів, віднесена можливість або прийняти рішення про призначення, або відмовити у призначенні одноразової грошової допомоги.
Тобто, Чернігівський ОТЦК та СП не наділений чинними нормативно-правовими актами повноваженнями на самостійне визначення наявності/відсутності в осіб права на призначення чи відмову в отриманні одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю, або залишення їх заяв без реалізації.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №750/5109/17.
Однак, судом встановлено, що відповідач всупереч викладеним в Порядку № 975 вимогам, вийшов за межі наданих законодавством України функцій та самостійно розглянув подану ОСОБА_1 заяву з додатками, прийняв рішення про її повернення на доопрацювання, у зв'язку із чим неправомірно перебрав на себе повноваження відповідної Комісії при МО України.
Водночас, щодо посилання відповідача на те, що ОСОБА_1 адресував свою заяву Голові правління Пенсійного фонду України та керувався в ній постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.1994 року № 290, суд зазначає, що із наданої відповідачем відповіді вбачається, що заява ОСОБА_1 від 21.01.2019 розглянута ІНФОРМАЦІЯ_1 як належна, в ній не йдеться мова щодо невірного застосування заявником положення чинного законодавства та заява повернута саме з підстав невідповідності, на думку відповідача, долучених заявником документів.
Враховуючи встановлене, суд дійшов висновку, що Чернігівський ОТЦК та СП неправомірно, поза межами правового поля, повернув ОСОБА_1 його заяву від 21.01.2019 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності, чим порушив вищезазначені норми чинного законодавства, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 , є обґрунтованими та мають бути задоволені.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи..
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо не направлення заяви ОСОБА_1 та доданих до неї документів про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності ІІ групи, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.
Зобов'язати Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки направити на адресу Міністерства оборони України заяву ОСОБА_1 від 21.01.2019 та додані до неї документи про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності ІІ групи, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач: Чернігівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, вул. Гетьмана Полуботка, буд. 68, м. Чернігів, 14013, код ЄДРПОУ 08536958.
Дата складення повного рішення суду - 30.05.2019.
Суддя Ю. О. Скалозуб