Справа № 279/1440/19
Провадження № 2/279/1003/19
29 травня 2019 року
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі судді Шульги О.М., з секретарем Башинською Н.М., розглянувши в приміщенні суду в м.Коростені в порядку спрощеного провадження цивільну справу №279/1440/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача в якому зазначила, що вона є співвласницею будинку АДРЕСА_1 , що стверджується свідоцтвом про право власності на житло № НОМЕР_1 від 21.08.1993 року. В даному житловому приміщенні зареєстрована її дочка ОСОБА_2 , яка більше двадцяти років в будинку не проживає, так як виїхала за кордон і її місце фактичне місцк перебування невідомо.З підстав, передбачених ст.405 ЦК України, просить визнати ОСОБА_2 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 .
18.04.2019 року у справі було відкрито спрощене позовне провадження, без повідомлення (виклику) сторін та встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов та подання письмових та електронних доказів щодо заперечення проти позову. Ухвала про відкриття провадження, копія позовної заяви з додатком отримана відповідачем особисто 23.04.2019 року, про що свідчить поштове повідомлення про вручення рекомендованого листа.
У встановлений судом строк відповідач відзив на позов не подала.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про наступне.
Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини щодо користування житловим приміщенням будинку АДРЕСА_1 .
Згідно свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 21.08.1993 року житловий будинок АДРЕСА_1 належить на праві спільної власності: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
З копії будинкової книги на будинок АДРЕСА_1 слідує, що позивач та відповідач зареєстровані за вищевказаною адресою.
Підставою позову позивач зазначила ч.2 ст.405 ЦК України.
Так, частиною 2 ст.405 ЦК України передбачено, що член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ними і власником житла або законом.
Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
З матеріалів справи слідує, що відповідач ОСОБА_2 є співвласником будинку АДРЕСА_1 .
Право власності має фундаментальний характер, захищається згідно з нормами національного законодавства з урахуванням принципів статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод . Держави-учасниці Конвенції зобов'язані поважати право кожного на мирне володіння своїм майном та гарантувати його захист передусім на національному рівні.
Зазначене положення в Україні закріплено на конституційному рівні принципом непорушності права власності.
Так, згідно ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
З врахуванням наведених норм позбавлення прав власника, а саме права володіння та користування належним майном допускається лише на підставі і в порядку, встановлених законом та за умови відшкодування вартості належного особі майна.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 76 - 89, 206, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 391, 405 ЦК України, ст.41 Конституції України,
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги.
Відповідно п.п.15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня його вручення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони та учасники:
Позивач - ОСОБА_6 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач - ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , дані паспорта та про наявність ідентифікаційного номеру в справі відсутні.
Суддя: