Справа № 274/860/19
Провадження № 2/0274/1313/19
Рішення
Іменем України
27.05.2019 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого -судді Вдовиченко Т.М., з участю секретаря судового засідання Рудич М.О., розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бердичева Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на дітей, -
В лютому 2019 року ОСОБА_2 , звернулася до суду із зазначеним вище позовом, згідно якого просить суд розірвати зареєстрований 29.07.2006 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану Бердичівського міськрайонного управління юстиції Житомирської області, шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_2 , актовий запис № 464. Стягнути з відповідача на її користь, на утримання дітей : дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі 1/2 частини його заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду і до його повноліття. Стягнути з відповідача на її користь понесені нею судові витрати.
В обґрунтування пред"явлених вимог посилається на те, що спільне життя з відповідачем не склалось в зв"язку з тим, що вони мають різні погляди на життя, ведення спільного господарства, вирішення матеріально побутових проблем. З 2016 року вони проживають окремо. Зазначає, що не бажає примирення, впевнена, що сімейні та шлюбні стосунки з відповідачем налагодити неможливо. Зазначає, що відповідач працює, інших утриманців не має, має можливість надавати дітям матеріальну допомогу у вигляді сплати аліментів на їх утримання, в добровільному порядку кошти на їх утримання не надає, тому просить суд стягнути аліменти.
В судове засідання сторони не з'явилися.
Позивачка надала письмову заяву про зменшення позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частини від його доходу, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно. Розгляд справи просить проводити за її відсутності.
Відповідач, зменшені позовні вимоги визнав в повному обсязі, також не заперечив проти розірвання шлюбу, про що надав письмову заяву. Розгляд справи просить провести за його відсутності.
Заяви сторін долучено до матеріалів справи.
У з"язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб сторони 29.07.2006 року зареєстрували шлюб в міському відділі реєстрації актів цивільного стану Бердичівського міськрайонного управління юстиції Житомирської області, про що зроблено відповідний актовий запис № 464 ( а.с. 7).
Під час шлюбу в них народилося двоє дітей : ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с. 10-11).
Зі змісту позову вбачається, що сторони спільного господарства не ведуть, подружніх відносин не підтримують, шлюб існує формально.
Відповідно до ст. ст. 110-112 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред"явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.
Згідно зі ст. 109 СК України шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка , і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
Згідно ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім"ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу , суд виходить із того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово " сімейний " засвідчує, що шлюб створює сім"ю, а слово " союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред"явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред"явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Таким чином, зважаючи на те, що сторони сімейних стосунків не підтримують, разом не проживають, спільного господарства не ведуть, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам , а тому суд вважає, що шлюб підлягає розірванню.
Як передбачено ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів ( ст. 182 СК України).
Статтею 183 ч. 1 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
За таких обставин, враховуючи матеріальне становище сторін, враховуючи визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку, що зменшені позовні вимоги в частині стягнення аліментів з відповідача на утримання малолітніх дітей в розмірі 1/3 частки його заробітку ( доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, також підлягають до задоволення.
Сплата аліментів у зазначеному розмірі здатна забезпечити необхідний життєвий процес та розвиток дітей.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню понесені нею судові витрати в розмірі 768 грн. 40 коп. ( а.с.1,3), а також судовий збір в розмірі 768 грн. 40 коп. з позовної вимоги про стягнення аліментів, оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору в даній частині позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 12,13,81,141,189,206,258-259,263-265,268,273, 354 ЦПК України, ст.ст. 105,110-112 , 180,181-183 СК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на дітей задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 29.07.2006 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану Бердичівського міськрайонного управління юстиції Житомирської області між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис № 464 , розірвати.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Забара Андрушівського району Житомирської області, іпн. НОМЕР_1 , працюючого провідником службово - технічного вагона 3 розряду у відділі Київський резерв провідників пасажирських вагонів та ЛНП в Виробничому підрозділі вагонна дільниця ст. Київ - Пасажирський, зареєстрованого та проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 , аліменти на користь ОСОБА_1 , на утримання дітей : ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку ( доходу) , але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 12.02.2019 року і до досягнення дітьми повноліття.
Стягнення аліментів в в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 768 грн. 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати в розмірі 768 грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання , має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно п.п.15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги можуть також подаватися учасниками справи до або через відповідні суди.
Головуючий Т.М. Вдовиченко