Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
30 травня 2019 р. Справа № 520/4579/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Тітова О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 ( вул. АДРЕСА_1 Батицького АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 ,м АДРЕСА_4 , код НОМЕР_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (вул. Валентинівська, буд. 22-Б,м. Харків,61170, код ЄДРПОУ 22682655) в якому просить суд:
- визнати протиправними дії та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова щодо відмови ОСОБА_1 , в призначенні пенсії за вислугу років на підставі Закону України «Про прокуратуру» згідно із заявою від 15.04.2019;
- зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова здійснити призначення та виплату пенсії за вислугу років з часу звернення із розрахунку 90 відсотків від середнього розміру щомісячної заробітної плати, без обмеження її максимального розміру, без оподаткування та нарахування військового збору, обчисленого за останні 24 календарні місяці роботи (з урахуванням посадового окладу, надбавки за класний чин, надбавки за вислугу років, надбавки з виконання особливо важливої роботи, надбавку в умовах режимних обмежень), відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ, з доповненнями згідно із Законом України №3662-12 від 26.11.1993, у редакції Закону України від 12.07.2001 №2663-111;
- рахувати в стаж роботи, який надає право на пенсію такі строки: половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі в період з 1998 по 2004р.р. (2 роки 6 місяців), у тому числі робота на різних посадах загальної канцелярії та підрозділу з обліку та доставки документів прокуратури Харківської області з 10.10.1997 по 30.12.2005 р.р. ( 8 років 2 місяці 21 день), 13 років 3 місяці 16 днів - на різних посадах прокурорів тобто всього: 21 рік 6 місяців 6 днів.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру". Проте, рішенням від 15.04.2019 УПФУ в Московському районі м. Харкова відмовлено позивачу у призначенні пенсії за вислугу років, з посиланням на те, що відсутні правові підстави для призначення такої пенсії відповідно до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру", у діючій редакції. З вказаним рішенням позивач не погоджується, оскільки, на думку позивача він набув право виходу на пенсію після набуття стажу роботи не менше 20 років, у т.ч. зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, незалежно від віку, з урахуванням того, що до позивача має бути застосована редакція Закону України "Про прокуратуру", що діяла на момент призначення позивача на роботу в органах прокуратури.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.05.2019 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України, оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Згідно з ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На адресу суду відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зазначив, що згідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 09.04.2019 ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова із заявою про призначення пенсії на підставі статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру", до якої надав пакет документів.
Поряд із тим, рішенням у формі протоколу про розгляд спірних питань про призначення (перерахунку) пенсій Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова від 15.04.2019 позивачу відмовлено у призначенні пенсії, посилаючись на положення ст. 86 Закону України "Про прокуратуру", у зв'язку із відсутністю стажу за вислугу років - 24 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 14 років.
Водночас, у вказаному рішенні зазначено, що на час звернення позивача до Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за вислугою років, відповідно до наданих документів, загальний стаж ОСОБА_1 становить 21 роки 04 місяці 08 днів, з яких на посадах прокурорів 13 роки 03 місяців 11 днів.
При цьому встановлено, що у період роботи позивача у в органах прокуратури частиною 1 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року №1789 (в редакції до внесення змін Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року №3668), передбачалося, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку.
Частиною 5 цієї статті встановлювалося, що до 20 річного стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років, зараховується час роботи на прокурорських посадах, у тому числі стажистами та слідчими, на виборних посадах у державних органах, якщо працівники, що мають класні чини, були направлені туди, а потім повернулися у прокуратуру, половина навчання у вищих навчальних закладах.
Позивач, не погодившись з зазначеним рішенням, звернувся за захистом своїх прав у судовому порядку.
Частиною 1 статті 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.
Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною 1 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789- XII від 05.11.1991 (в редакції Закону №2663-111 від 12.07.2001), прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугою років незалежно від віку. Пенсія призначається у розмірі 80 % від суми їхньої місячної заробітної плати, до котрої включається всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 % місячного заробітку. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок пенсії проводиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Згідно з частиною 2 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема, працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Аналогічна правова позиція зі спірного питання висловлена Верховним Судом України у постановах від 10.12.2013 у справі № 21-348а13 та від 17.12.2013 у справі № 21-445а13.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного суду України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно положень статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-УІІ прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: по 30 вересня 2011 року - 20 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 10 років; з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року - 20 років 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 10 років 6 місяців; з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року - 21 рік, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 11 років; з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року - 21 рік 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 11 років 6 місяців; з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року - 22 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років; з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року - 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років 6 місяців; з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року - 23 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років; з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року - 23 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років 6 місяців; з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року - 24 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років; з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року - 24 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років 6 місяців; з 1 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.
Відповідно до 6 абзацу частини 6 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-УІІ до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується половина строку навчання вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання.
На час звернення до УПФУ у Московському районі м. Харкова із заявою про призначення пенсії за вислугою років, відповідно до наданих документів стаж ОСОБА_1 становив 21 років 04 місяці 08 днів, з яких на посадах слідчого 13 років 3 місяця 11 днів.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, наявні підстави вважати, що стаж роботи позивача на посадах слідчого прокуратури є більше 13 років.
Суд зазначає, що право позивача на призначення та виплати пенсії, підпадає під дію ст. 1 Першого протоколу до Конвенції "Захист прав власності" і що їх можна вважати "майном" у значені цього положення, отже, непризначення та невиплата пенсії є втручанням у право позивача на мирне володіння майном.
Зазначена правова позиція, викладена в рішенні ЄСПЛ по справі "Сук проти України" від 10.03.2011 (за заявою №10972/05), згідно якої, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є чинним Закон, який передбачає таке право, або є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування.
В даному випадку є підстави стверджувати про наявність "законних сподівань", оскільки наявний стаж роботи позивача на посадах слідчого прокуратури передбачає право на призначення та виплату пенсії за вислугою років, а положення ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991 в редакції закону від 14.10.2014, фактично звужує право позивача на призначення та виплату позивачу пенсії за вислугою років.
Водночас, суд зазначає, що друге речення першого пункту ст. 1 Першого протоколу до Конвенції "Захист прав власності", яке дозволяє позбавити майна лише "на умовах, передбачених законом", а другий пункт зазначає, що держава має право здійснювати контроль за використанням майном шляхом введення в дію "законів" не поширюється на спірні правовідносини, оскільки втручання у право позивача не може бути визнано таким, що відповідає закону.
Таким чином, суд вважає, що позивач мав "законні сподівання" на призначення та виплату пенсії.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова від 15.04.2019 про відмову у призначенні позивачу пенсії за вислугою років, підлягають задоволенню.
Водночас, задля відновлення порушеного права позивача в сфері пенсійного забезпечення, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова здійснити призначення та виплату пенсії за вислугу років з часу звернення із розрахунку 90 відсотків від середнього розміру щомісячної заробітної плати, без обмеження її максимального розміру, без оподаткування та нарахування військового збору, обчисленого за останні 24 календарні місяці роботи (з урахуванням посадового окладу, надбавки за класний чин, надбавки за вислугу років, надбавки з виконання особливо важливої роботи, надбавку в умовах режимних обмежень), відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ, з доповненнями згідно із Законом України №3662-12 від 26.11.1993, у редакції Закону України від 12.07.2001 №2663-111.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова щодо відмови ОСОБА_1 , в призначенні пенсії за вислугу років на підставі Закону України «Про прокуратуру» згідно із заявою від 09.04.2019, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні вказаних позовних вимог, оскільки в даному випадку належним способом захисту прав позивача є скасування рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії за вислугою років та зобов'язання відповідача здійснити призначення та виплату відповідної пенсії.
Стосовно позовної вимоги про врахування в стаж роботи, який надає право на пенсію такі строки: половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі в період з 1998 по 2004р.р. (2 роки 6 місяців), у тому числі робота на різних посадах загальної канцелярії та підрозділу з обліку та доставки документів прокуратури Харківської області з 10.10.1997 по 30.12.2005 р.р. ( 8 років 2 місяці 21 день), 13 років З місяці 16 днів - на різних посадах прокурорів тобто всього: 21 рік 6 місяців 6 днів, суд зазначає що в цій частині позовні вимоги також не підлягають задоволенню, оскільки право на пенсію позивача за вислугою років вже було доведено вище, а саме стаж роботи позивача є більше 20 років у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури більше 13 років.
Таким чином, позов ОСОБА_1 про визнання протиправними дії, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії підлягає частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється з урахуванням норм ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст.246,257,258,263, 255,295 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова від 15.04.2019 року щодо відмови ОСОБА_1 , в призначенні пенсії за вислугу років на підставі Закону України «Про прокуратуру».
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова здійснити призначення та виплату пенсії за вислугу років з часу звернення із розрахунку 90 відсотків від середнього розміру щомісячної заробітної плати, без обмеження її максимального розміру, без оподаткування та нарахування військового збору, обчисленого за останні 24 календарні місяці роботи (з урахуванням посадового окладу, надбавки за класний чин, надбавки за вислугу років, надбавки з виконання особливо важливої роботи, надбавку в умовах режимних обмежень), відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ, з доповненнями згідно із Законом України №3662-12 від 26.11.1993, у редакції Закону України від 12.07.2001 №2663-111.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (вул. Валентинівська, буд. 22-Б,м. Харків,61170, код ЄДРПОУ 22682655) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ,61000, код НОМЕР_1 ) у розмірі 1536 (одна тисяча п'ятсот тридцять шість гривень 80 копійок).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Тітов