Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
16 травня 2019 р. № 520/2529/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Рубан. В.В.,
за участі
секретаря судового засідання - Абояна І.І.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Чернищук К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м.Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 39599198) про визнання протиправними та скасування вимог,-
Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд :
визнати протиправними та скасувати: вимогу ГУ ДФС у Харківській області № Ф-3 896-52 про сплату боргу (недоїмки) від 06 листопада 2018 року, вимогу ГУ ДФС у Харківській області № Ф-3896-52 про сплату боргу (недоїмки) від 04 січня 2019 року, вимогу ГУ ДФС у Харківській області № Ф-3896-52 про сплату боргу (недоїмки) від 05 лютого 2019 року 2018 року на загальну суму 13370,04 гривень з ОСОБА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що винесені відповідачем податкові вимоги від 06.11.2018 року №Ф-3896-52, від 04.01.2019 року №Ф-3896-52, від 05.02.2019 №Ф-3896-52 підлягають скасуванню як протиправні.
Позивач та його представник в судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги з підстав, зазначених в позовній заяві.
Представником відповідача через канцелярію суду подано відзив на позов, в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує, оскільки відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", особи, які провадять незалежну професійну діяльність, не звільняються від сплати єдиного внеску за себе, якщо вони одночасно є фізичними особами-підприємцями, з огляду на що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
16.04. 2019 року у судовому засіданні позивачем долучено до матеріалів справи відповідь на відзив, у якому він підтримав, викладену у позові позицію.
Вислухавши позивача та його представника та представника відповідача, суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, виходить з наступного.
З матеріалів справи встановлено, що 20.06.2007 року фізичну особу - підприємця Невольніченко О ОСОБА_2 . взято на облік платника податків в Південному управління Головного управління ДФС у Харківській області..
20.09.2017 року позивач обліковується як особа, що здійснює незалежну професійну діяльність у якості адвоката.
З 01.01.2016 року позивач перебував на спрощеній системі оподаткування як платник єдиного податку на 3 групі..
06.11.2018 року контролюючим органом відносно позивача винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування №Ф-3896-52 на суму 9 352,15 грн.
Не погодившись з даною вимогою, позивач оскаржив її в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України.
Рішенням про результати розгляду скарги Державної фіскальної служби України № 5048/6/99-99-11-05-02-25 від 31.01.2019 року вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2018 року № Ф-3896-52 Головного управління ДФС у харківській області залишено без змін, а скаргу ОСОБА_1 без задоволення.
04.01.2019 року контролюючим органом відносно позивача винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування №Ф-3896-52 на суму 9 373,74 грн.
05.02.2019 року контролюючим органом відносно позивача винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування №Ф-3896-52 на суму 13370,04 грн.
Не погоджуючись з прийнятими контролюючим органом вимогами, позивач звернувся до суду.
По суті позову суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 14.1.226 пункту 14.1статті 14 Податкового кодексу України, самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Згідно п. 65.1 ст. 65 Податкового кодексу України, взяття на облік фізичних осіб - підприємців у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, наданих державним реєстратором згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр) записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів ( п. 65.2 ст. 65 Податкового кодексу України).
Контролюючий орган відмовляє в розгляді документів, поданих для взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі: коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа ( пп. 65.4.4 п. 65.4 ст.65 Податкового кодексу України).
Отже, податковим законодавством виключена можливість подвійного взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа.
Згідно пунктів 178.1 та 178.2 ст. 178 Податкового кодексу України, особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов'язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із статтею 65 цього Кодексу. Доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Суд вказує, що з системного аналізу вказаних норм вбачається , що адвокатська діяльність підпадає під визначення незалежної професійної діяльності, оподаткування доходів від отримання якої регулюється статтею 178 ПК України лише у випадку, якщо така особа не зареєстрована як фізична особа-підприємець відповідно до вимог законодавства.
Відносно обліку та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування суд зазначає наступне.
Згідно до п.2 ч.1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до п.4, п.5 ч.1 ст. 4 Закону України, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності;
Суд зазначає, що законодавець розмежовує фізичних осіб-підприємців, та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, при цьому, порядок обліку та сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями з ознакою провадження незалежної професійної діяльності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не передбачений.
Облік платників єдиного внеску здійснюється відповідно до ст. 5 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Водночас, суд зауважує, що оскільки позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець згідно Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", до нього не можуть застосовуватись зазначені нормативні положення.
Зазначені висновки суду підтверджуються також положеннями п.2 ч.1 ст.7 Закону, відповідно до яких єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
Разом з тим, п.3 ч.1ст.7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що єдиний внесок нараховується для фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску
Таким чином, суд дійшов висновку, що в даному випадку відсутні підстави вважати підприємницьку діяльність позивача відмінною від незалежної професійної діяльності, отже позивач, перебуваючи на податковому обліку, як фізична особа-підприємець на спрощеній системі оподаткування, повинен перебувати на податковому обліку як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності, вести єдиний податковий облік та сплату податків саме як фізична особа-підприємець 3 групи єдиного податку із зареєстрованими видами діяльності.
Відповідно до п.п. 2 п. 297.1 ст. 297 ПК України платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об'єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої - третьої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з цією главою.
З огляду на те, що види діяльності позивача як фізичної особи-підприємця та особи, яка провадить незалежну професійну діяльність співпадають, то він не має обов'язку подання звітності як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, оскільки у такому випадку буде мати місце подвійний облік ідентичної господарської діяльності, а відповідно і подвійне оподаткування, що суперечить принципам податкового законодавства.
Практика Європейського суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правил про прийняття рішення на користь платників податків, слідує, що у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов'язків платника податків, слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справи «Серков проти України» (заява № 39766/05), «Щокін проти України» (заяви № 23759/03 та №37943/06), які відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права.
Отже, суд доходить висновку про задоволення позову Фізичної особи-підприємця Невольніченка Олександра Олексійовича до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування вимог.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За приписами ч. 1,2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м.Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 39599198) про визнання протиправними та скасування вимог - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати вимоги Головного управління ДФС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-3896-52 від 06.11.2018 року, № Ф-3896-52 від 04.01.2019 року, № Ф-3896-52 від 05.02.2019 року.
Стягнути з Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м.Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 39599198) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Фізичної особи-підприємця Невольніченка Олександра Олексійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлений 29.05.2019 року.
Суддя Рубан В.В.