про передачу адміністративної справи
29 травня 2019 р. Справа № 480/1877/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області про визнання протиправною та скасування постанови,-
До Сумського окружного адміністративного суду 27.05.2019 (через засоби поштового зв'язку) звернувся ОСОБА_1 з позовом до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Колоса Романа Володимировича від 20.08.2018 про закінчення виконавчого провадження №56286192 та визнати бездіяльність вказаного старшого державного виконавця Колоса Романа Володимировича протиправною та зобов'язати виконати зазначене рішення суду.
Перевіривши матеріали поданого позову, вбачається необхідним передати матеріали адміністративної справи іншому суду за підсудністю, приймаючи до уваги наступне.
Положеннями статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів та наведено виключний перелік справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Так, відповідно до п.4. ч.1 ст.20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1 - 3 частини першої цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 20 КАС України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.
В той же час, особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби визначені статтею 287 КАС України, яка є спеціальною нормою до вказаних відносин.
Так, відповідно до ч.1 ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до ч.5 ст. 287 КАС України адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.
Крім того, частина 5 статті 287 КАС України кореспондується з положеннями ч.1 ст.74 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII, відповідно до якої рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова старшого державного виконавця Колоса Романа Володимировича від 20.08.2018 про закінчення виконавчого провадження №56286192 винесена з приводу примусового виконання виконавчого листа №2а/577/18, виданого Конотопським міськрайонним судом Сумської області 20.04.2018.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що даний спір підлягає розгляду місцевим загальним судом як адміністративним, зокрема, Конотопським міськрайонним судом Сумської області, на підставі ч.5 ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки саме цей суд видав виконавчий лист.
При цьому, також враховано, що відповідно до ч. 5 ст. 5 КАС України ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини фраза "встановленого законом", крім іншого, поширюється на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність; у разі перевищення судом повноважень, які чітко викладені в процесуальному законі, такий суд не може вважатися "судом, встановленим законом" у значенні п. 1 ст. 6 Конвенції (справа "Сокуренко і Стригун проти України", заяви № 29458/04 та № 29465/04).
У рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Zand v. Austria" Європейський суд з прав людини також зазначив, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>".
Враховуючи, що позов подано до Сумського окружного адміністративного суду із порушенням правил предметної підсудності, оскільки він підсудний місцевому загальному суду як адміністративному, Сумський окружний адміністративний суд не є "судом, встановленим законом" в контексті вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з ч. 6 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 29 Кодексу адміністративного судочинства України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Таким чином, зважаючи на те, що позовна заява подана із порушенням правил предметної підсудності, з урахуванням ч.6 ст.7, ч.5 ст.287, п.2 ч.1 ст.29 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне передати її на розгляд Конотопському міськрайонному суду Сумської області.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 20, 29, 248, 287, 293, 295, пп.15.5 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Матеріали адміністративної справи № 480/1877/19 за позовом ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області про визнання протиправною та скасування постанови передати на розгляд Конотопському міськрайонному суду Сумської області за підсудністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня прийняття ухвали.
Суддя І.Г. Шевченко