12:45год. 05 березня 2010 року м. Чернівці Справа № 2а-1175/10/2470
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Ковтюк В.О.
при секретарі судового засідання Павлюку А.Г.
за участю :
представника позивача Кузя Р.В.
відповідача ОСОБА_2
перекладача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Чернівецького прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянина Російської Федерації ОСОБА_2 про примусове видворення за межі території України та затримання на термін до 6-ти місяців з розміщенням в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства Міністерства внутрішніх справ України для підготовки документів на видворення, суд -
Чернівецький прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, (позивач) звернувся з адміністративним позовом до громадянина Російської Федерації ОСОБА_2 про примусове видворення за межі території України та затримання на термін до 6-ти місяців з розміщенням в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства Міністерства внутрішніх справ України для підготовки документів на видворення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що громадянин Російської Федерації ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, 23 лютого 2010 року о 22 годині 00 хвилин був затриманий прикордонниками на Українсько-Румунському кордоні, за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП та розміщено в пункті тимчасового тримання Чернівецького прикордонного загону.
21 жовтня 2009 року Закарпатським окружним адміністративним судом відносно ОСОБА_2, якого було передано прикордонною поліцією Угорщини українським прикордонникам, за порушення ним законодавства Угорщини, щодо перетину кордону, винесено постанову щодо його примусового видворення та затримання його строком до 6 місяців для підготовки документів на видворення.
20 лютого 2010 року ОСОБА_2 був звільнений з пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в України та направлений в м.Київ до посольства Російської Федерації для оформлення необхідних документів. Однак до Києва він не поїхав, а знову вирішив незаконним шляхом потрапити до країн Євросоюзу.
Таким чином, представник позивача вважає, що є підстави вважати, що і в подальшому ОСОБА_2 буде ухилятися від виїзду, про що свідчить: його повторне затримання, відсутність коштів на виконання рішення органу охорони кордону про видворення за межі території України у добровільному порядку, небажання самостійно повертатися на батьківщину, свідоме порушення законодавства України з прикордонних питань, намір потрапити в країни Західної Європи з метою пошуку кращого життя та працевлаштування, а тому підлягає примусовому видворенню з України.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідач проти позову не заперечував та пояснив, що мав намір потрапити в країни Євро Союзу для працевлаштування.
Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, є громадянином Російської Федерації, відповідно до його власних пояснень від 24 лютого 2010 року.
23 лютого 2010 року 0 22:00 год. ОСОБА_2 було повторно затримано при спробі незаконного перетину Державного кордону з України до Румунії поза пунктом пропуску, що підтверджується протоколом про адміністративне затримання від 23.02.109р. Про затримання відповідача та з метою встановлення його особи було повідомлено посольство Російської Федерації в Україні та Генерального консула Російської федерації у Львові.
Факт повторності порушення законодавства України з прикордонних питань підтверджується постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.10.09р. в справі №2а-3794/09/0770 про примусове видворення.
Крім того, відповідач в своїх поясненнях від 24 лютого 2010 року сам підтвердив те, що він мав на меті незаконний перетин кордону України з Румунією для того щоб в подальшому там працевлаштуватись.
Правові засади правового статусу іноземців та осіб без громадянства регулюються Законом України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” від 04.02.1994р. № 3929-ХІІ (далі - Закон №3929-ХІІ).
Відповідно до ч. 5 ст. 32 Закону №3929-ХІІ, затримання і примусове видворення іноземця може бути здійснене органом охорони державного кордону тільки на підставі постанови адміністративного суду, яка приймається судом, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що він буде ухилятися від виїзду.
Частина 10 ст. 32 Закону №3929-ХІІ, іноземці та особи без громадянства, які підлягають видворенню, відшкодовують витрати, пов'язані з видворенням, у порядку, встановленому законом. Якщо зазначені іноземці та особи без громадянства не мають коштів для відшкодування витрат, пов'язаних з видворенням їх за межі України, видворення здійснюється за рахунок держави.
Відповідно до ч. 6 ст. 32 Закону №3929-ХІІ Іноземці та особи без громадянства, затримані за незаконне перебування на території України (в порушення заборони щодо в'їзду в Україну, за відсутності визначених законодавством та міжнародними договорами України підстав для перебування в Україні (транзитного проїзду через її територію), у тому числі перебування за чужими, підробленими, зіпсованими або такими, що не відповідають встановленому зразку, візою (дозволом), паспортним документом), розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з регламентованим внутрішнім розпорядком на період, необхідний для підготовки їх видворення за межі України у примусовому порядку, але не більше ніж шість місяців.
Згідно з ч. 4 ст. 50 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень про примусове видворення іноземців чи особи без громадянства.
Згідно п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оцінюючи зібранні по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, які відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи вищезазначене, повно, всебічно дослідивши докази по справі, об'єктивно оцінивши їх, суд приходить до висновку - позов задовольнити.
Керуючись ч. 5, 6 та 10 ст. 32 Закону України „Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”, ч. 4 ст.50 та ст.ст. 11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Примусово видворити громадянина Російської Федерації ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за межі території України.
3. ОСОБА_2 затримати, на термін до 6 ти місяців з розміщенням в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства Міністерства внутрішніх справ України, на час підготовки документів для його видворення за межі України у примусовому порядку.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-третьої, п'ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд.
Заява про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для її подання.
Постанову в повному обсязі виготовлено 10 березня 2010 р.
Суддя В.О. Ковтюк