07.12.2009
02 грудня 2009 р. м. Чернівці Справа №2а-620/09/2470
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Ватаманюка Р.В.;
секретаря судового засідання - Закієвої А.В.;
за участю:
представників позивача: Скрипника В.Д. (довіреність від 23.06.09р. №44/1687); Бучацького В.П.;
представників відповідача: Матицина І.Д. (довіреність від 23.06.09р. № 8077/9/10-010); Швець О.І. (довіреність від 25.09.2009р. № 12254/9/10-010);
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом підприємства Сокирянської ВК-67 до Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції Чернівецької області про вчинення дій по зняттю з обліку з державного реєстру обтяжень рухомого майна підприємства та справу за позовом підприємства Сокирянської ВК-67 до Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції Чернівецької області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -
В поданому до суду адміністративному позові підприємство Сокирянської ВК-67 просить суд визнати зміни до реєстрації в державному реєстрі обстежень рухомого майна від 15.11.2007 року не чинним та зобов'язати Сокирянську ОДПІ Чернівецької області вчинити дії по зняттю з обліку підприємства СВК-67 у Чернівецькій філії Державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України; визнати нечинними податкові повідомлення-рішення №0000012400/0 від 08.12.2008 року, №0000012400/1 від 26.01.2009 року, №0000012400/2 від 01.04.2009 року №0000012400/3 від 12.06.2009 року на суму 5 622 495 грн., та податкові рішення-повідомлення №0000141700/6 від 08.12.2008 року, №000021700/1 від 26.01.09 року, №000021700/2 від 01.04.2009 року, №№000021700/3 від 12.06.2009 року на суму 32 689,5 грн. та зобов'язати відповідача внести зміни до облікової картки позивача із відповідних платежів.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.
Внесені зміни до державного реєстру обтяжень рухомого майна №1983-1 від 15.11.2007 року є неправочинними в зв'язку з тим що у відповідності до ст. 26 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу в Україні»№ 2713-V від 23.06.2005 року зазначено: - майно Державної кримінально-виконавчої служби України перебуває у державній власності та використовується виключно для забезпечення її завдань; - управління майном здійснює Державний департамент України з питань виконання покарань; - майно органів і установи виконання покарань, підприємств, установ виконання покарань, належить їм на правах оперативного управління, або повного господарського відання і не може бути об'єктом застави; - звернення стягнення на майно органів і установ виконання покарань, їх підприємств, слідчих ізоляторів, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я не допускаються.
Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу в Україні»від 23.06.2005 року зазначено, закони України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим законом застосовуються в частині, що не суперечить цьому закону.
П.п. 4.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та цільовими фондами»№2181 вказано, що в разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акту , виданого на підставі закону, або коли норми різних законів, чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне трактування прав та обов'язків платників податків, або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення, як на користь платника податків та і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Ч. 1 ст. 13 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України»передбачено, що підприємства установ виконання покарань є казенними підприємствами, які здійснюють некомерційну господарську діяльність, без мети одержання прибутку, для забезпечення професійно-технічного навчання засуджених та залучення їх до праці. (а.с. 3-5)
Щодо визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.
Штрафні санкції застосовані у порушення вимог чинного законодавства України, а саме.
Штраф, передбачений п.17.1.8 закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами (надалі ЗУ-2181), згідно ст. 232 п.6 та ст. 250 Господарського кодексу України, вказана санкція застосовується до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення.
До сплаченої у 2007-2009 роках скаржником суму, штраф не може бути застосований, так як спірні рішення прийняті після шестимісячного терміну, встановленого ст. 233 п. 6, ст. 250 ГК України.
Сокирянською ОДПІ в Чернівецькій області 25.02.03 року було оформлено податкову заставу на все рухоме і не рухоме майно підприємства СВК-67 в зв'язку з податковим боргом, термін дії якої до 24.02.08 року, та згідно відповіді на запит платника (вх.1066 від 14.05.09 року), внесено зміни до Державного реєстру обтяжень рухомого майна відомості про продовження терміну дії такого обтяження до 15.11.2012 року, яке є не правомірним в зв'язку з тим, що 23.06.05 року був прийнятий закон України №2713-4 «Про державну кримінально-виконавчу службу в Україні», в ст. 26 п.5 якого вказано, що «звернення-стягнення на майно органів, установ виконання покарань, їх підприємства, слідчих ізоляторів, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я - не допускається».
Тому внесені зміни до державного реєстру рухомого та не рухомого майна від 15.11.07 року не є правочинним, а от же і нарахування штрафних санкцій по податкових повідомленнях-рішеннях №0000012400/0 від 08.12.08 року, №0000012400/1 від 26.01.09 року, №0000012400/2 від 01.04.09 року та №0000012400/3 від 12.06.09 року на суму 5622495 грн. не є правомірними так, як майно не може бути в заставі згідно ст. 26 п.5 закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України», якою заборонено накладення стягнення на майно. (а.с. 67-69)
Відповідач надав суду заперечення на позов виходячи з наступного.
Щодо вчинення дій по зняттю з обліку з державного реєстру обтяжень рухомого майна підприємства.
Преамбулою Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №21-81 від 21.12.2000р. (далі - Закон №2181) установлено, що цей Закон є спеціальним Законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені і штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.
У відповідності до функцій, визначених статтею 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 р. №509 (із змінами та доповненнями), державні податкові інспекції в районах, містах районного і поділу, об'єднані податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків і зборів, забезпечують облік платників податків, правильність обчислення і своєчасність надходження податків, подають до судів позови до підприємств, установ і організацій позови про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна тощо.
Статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування»визначено, що платники податків (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Підприємство Сокирянської ВК №67 в адміністративному позові зазначає, що ОДПІ без повідомлення підприємства Сокирянської ВК №67 25.02.2003 року (зміни від 15.11.2007 року до податкової застави) оформила податкову заставу на все рухоме і не рухоме майно підприємства СВК-67 в зв'язку з податковим боргом.
Відповідно п. 1.17. до Закону 2181 податкова застава - спосіб забезпечення податкового зобов'язання платника податків, не погашеного у строк. Податкова застава виникає в силу закону. У силу податкової застави орган стягнення має право в разі невиконання забезпеченого податковою заставою податкового зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами у порядку, встановленому законом. Пріоритет заставодержателя на задоволення вимог із заставленого майна встановлюється відповідно до закону.
Відповідно до пункту 8.1 статті 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон 2181) право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення. (а.с. 24-26)
Щодо визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.
Перевіркою (акт перевірки від 28 листопада 2008 року №405/23-013/08681139) Сокирянська ВК-67 за період з 1 січня 2006 року по 31 грудня 2008 року встановлено, що за наявності податкового боргу товариство здійснило відчуження активів, без згоди податкового органу на таке відчуження. Податкова застава зареєстрована у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 25 лютого 2003 року за №1983-1. Дію податкової застави на все рухоме і нерухоме майно 15 листопада 2007 року у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна продовжено до 15 листопада 2012 року, витяг 15470103. У зв'язку з непогашенням податкового боргу Сокирянської ОДПІ надіслала колонії першу податкову вимогу від 2 жовтня 2001 року №1/20 та другу податкову вимогу від 5 листопада 2001 року №2/174. Сокирянської ОДПІ складено рішення від 8 грудня 2002 року №4 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу. В акті перевірки зазначено, що за наявності податкового боргу по платежах до бюджету Сокирянська ВК-67 здійснила відчуження активів (багаторазова реалізація готової продукції не за кошти, а по бартеру, розтрата майна (описана продукція) на загальну суму 5622495 грн., які перебували в податковій заставі без згоди податкового органу на таке відчуження. За результатом перевірки податковим повідомленням-рішенням Сокирянської ОДПІ від 8 грудня 2008 року №0000012400/0 застосовано до Сокирянської ВК-67 штрафну (фінансову) санкцію у сумі 5622495 грн. за відчуження активів без попередньої згоди податкового органу на таке відчуження. Рішеннями Сокирянської ОДПІ від 26 січня 2009 року №704/10/10-025 та ДПА в Чернівецькій області від 1 квітня 2009 року №2138/10/25-009, прийнятими за результатами розгляду первинної та повторної скарг, залишено без змін податкове повідомлення -рішення Сокирянської ОДПІ від 8 грудня 2008 року №0000012400/0. Відповідно до вимог Порядку направлення органами Державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року №253 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2003 року №247) і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 липня 2001 року за №567/5758) із змінами та доповненнями, Сокирянська ОДПІ надіслала Сокирянській ВК-67 податкове повідомлення -рішення від 26 січня 2009 року №0000012400/1 про застосування штрафних (фінансових) санкцій. (а.с. 115-119)
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав посилаючись на обставини викладені в позові.
Представник відповідача позов не визнав посилаючись на обставини викладені в запереченні.
Судом досліджені письмові докази надані сторонами.
Дослідивши письмові докази надані сторонами, перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю виходячи з наступного.
Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Щодо вчинення дій по зняттю з обліку з державного реєстру обтяжень рухомого майна підприємства.
Згідно з витягу з реєстру застав рухомого майна даний запис в реєстрі дійсний до 24.02.2008 року. Сокирянською ОДПІ внесено зміни до Державного реєстру обтяжень рухомого майна 15.11.2007 року ( витяг № 15470103) відомості про обтяження терміну дії змінено з 24.02.2008 року до 15.11.2012 року. При цьому про це повідомлено платника листом за вх. № 1066 від 14.05.2009 року (а.с. 6)
На запит позивача №44/1147 від 30.04.2009 року, отримано інформацію від Сокирянської ОДПІ за вх. № 1066 від 14.05.2009 року та повідомлення про те, що все рухоме і не рухоме майно підприємства СВК-67 знаходиться в податковій заставі, та надані копії витягів про реєстрацію податкової застави.(а.с. 11)
Згідно відповіді державного підприємства «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України на виконання ухвали про витребування додаткових доказів від 05.08.09р. другий примірник витягу про реєстрацію Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) Сокирянської ВК№67 було направлено простим листом. (а.с. 58)
Таким чином суд вважає, що Сокирянською ВК № 67 не пропущено річний термін звернення до суд встановлений ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України і тому в суд немає підстав для застосування правила передбаченого ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України.
Щодо визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.
Сокирянською ОДПІ Чернівецької області проводилась перевірка дотримання вимог чинного податкового законодавства підприємства Сокирянської ВК-67, результати якої оформлені актом перевірки від 28.11.08 року, №405/23-013/08681139 за період з 01.01.2006 року по 30.06.2008 року.
За результатами перевірки Сокирянською ОДПІ було направлено підприємству Сокирянської ВК-67 податкові повідомлення-рішення №0000012400/0 від 08.12.08 року та № 0000141700/0 від 08.12.2008 року про застосування штрафних санкцій в сумі 5622495 грн. за порушення п.п.17.1.8, п.17.1, ст..17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами»за самостійне відчуження активів, які перебувають в податковій заставі та потребують обов'язкової попередньої згоди податкового органу на таке відчуження.
По повідомленню-рішенню №0000141700/0 Сокирянською ОДПІ застосовано штраф 10896,5 грн., за штрафними санкціями 21793 грн., всього 32689,5 грн. за порушення закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Підприємством СВК-67 було направлено заперечення до акта перевірки №44/3368 від 03.12.08року та отримано відповідь за вх. №2663 від 10.12.08р. якою залишено без задоволення вимоги позивача.(а.с. 75)
17.12.08 року підприємством СВК-67 була направлена скарга за вих..№44/3106 про визнання не чинними податкових повідомлень-рішень №0000141700/6 від 08.12.08р. на суму 32689,5 грн. та №0000012400/0 від 08.12.08 року та отримано рішення про результати розгляду первинної скарги №704/10/10-008 від 26.01.09року, яким залишено скаргу без задоволення.(а.с.87)
За вих. №44/266 від 29.01.09 року підприємством СВК-67 направлено скаргу ОДПА в Чернівецькій області, про визнання не чинними податкових повідомлень-рішень №0000141700/6 від 08.12.08року та №000021700/1 від 26.01.09 року, №0000012400/0 від 08.12.08року,№0000012400/1 від 26.01.09 року та отримано рішення про результати розгляду повторної скарги, яким залишено скаргу без задоволення.(а.с. 88-89)
За вих. №44/1013 від 10.04.09 року направлено повторну скаргу в ДПА України про визнання не чинними податкових повідомлень-рішень №0000141700/6 від 08.12.09 року №000021700/1 від 26.01.09 року, №0000012400/0 від 08.12.09 року, №0000012400/1 від 26.01.09 року на яку отримано відповідь вх.№1330 від 15.06.09 року, якою залишено скарги без задоволення та виписано нове повідомлення-рішення №0000141700/3 від 12.06.09 року, №0000012400/3 від 12.06.09 року. (а.с. 92)
До вказаних відносин слід застосувати такі положення Закону.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено);добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Щодо вчинення дій по зняттю з обліку з державного реєстру обтяжень рухомого майна підприємства.
Суд вважає, що внесені зміни до державного реєстру обтяжень рухомого майна №1983-1 від 15.11.2007 року є протиправними в зв'язку з тим що у відповідності до ст. 26 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу в Україні»згідно якого визначено, що майно Державної кримінально-виконавчої служби України перебуває у державній власності та використовується виключно для забезпечення її завдань. Управління майном здійснює Державний департамент України з питань виконання покарань. Майно органів і установи виконання покарань, підприємств, установ виконання покарань, належить їм на правах оперативного управління, або повного господарського відання і не може бути об'єктом застави. Звернення стягнення на майно органів і установ виконання покарань, їх підприємств, слідчих ізоляторів, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я не допускаються.
Пунктом 2 Прикінцевих положень цього ж закону зазначено, закони України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим законом застосовуються в частині, що не суперечить цьому закону.
Крім того підпунктом 4.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та цільовими фондами»№2181 вказано, що в разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акту , виданого на підставі закону, або коли норми різних законів, чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне трактування прав та обов'язків платників податків, або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення, як на користь платника податків та і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Частиною 1 ст. 13 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України»передбачено, що підприємства установ виконання покарань є казенними підприємствами, які здійснюють некомерційну господарську діяльність, без мети одержання прибутку, для забезпечення професійно-технічного навчання засуджених та залучення їх до праці.
Згідно з ч. 3 ст.76 Господарського кодексу України: «Майно казенного підприємства закріплюється за ним на праві оперативного управління в обсязі зазначеному в Статуті підприємства».
Відповідно до ст. 137 Господарського кодексу України, правом оперативного управління у цьому кодексі визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності у межах встановлених цим кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим органом.
Наведене повністю відповідає положенню ст. 13 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», щодо некомерційного характеру діяльності підприємства системи виконання покарань.
Разом з тим, як випливає з визначення в п.1.7 ст.1 Закону України №2181-111 - майно яке належить юридичній або фізичній особі, на праві оперативного управління, не включено до активів платника податків, в розумінні Закону України №2181-111, тобто не належить до майна, на яке можна звернути стягнення в порядку, передбаченому цим законом.
Тому суд вважає, що Сокирянська ОДПІ неправомірно застосувала положення ст. 8 п.п. 8.2., 8.2.1. Закону №2181-ІІІ, щодо можливості погашення податкового зобов'язання відповідача за рахунок оформлення майна в податкову заставу, оскільки можливість звернення стягнення на майно платника податків, яке належить йому на праві оперативного управління вказаний закон не передбачає.
Щодо визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.
Суд вважає, що штрафні санкції відповідачем застосовані у порушення вимог чинного законодавства України, а саме.
Штраф, передбачений п.17.1.8 закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» згідно ст. 232 п.6 та ст. 250 Господарського кодексу України, вказана санкція застосовується до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення.
До сплаченої у 2007-2009 роках скаржником суми штраф не може бути застосований, так як спірні рішення прийняті після шестимісячного терміну, встановленого ст. 233 п. 6, ст. 250 ГК України.
Сокирянською ОДПІ в Чернівецькій області 25.02.03 року було оформлено податкову заставу на все рухоме і не рухоме майно підприємства СВК-67 в зв'язку з податковим боргом, термін дії якої до 24.02.08 року, та згідно відповіді на запит платника (вх.1066 від 14.05.09 року), внесено зміни до Державного реєстру обтяжень рухомого майна відомості про продовження терміну дії такого обтяження до 15.11.2012 року, яке є не правомірним в зв'язку з тим, що 23.06.05 року був прийнятий закон України №2713-4 «Про державну кримінально-виконавчу службу в Україні», в ст. 26 п.5 якого вказано, що «звернення-стягнення на майно органів, установ виконання покарань, їх підприємства, слідчих ізоляторів, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я - не допускається».
Тому внесені зміни до державного реєстру рухомого та не рухомого майна від 15.11.07 року є неправомірним , а отже і нарахування штрафних санкцій по податкових повідомленнях-рішеннях №0000012400/0 від 08.12.08 року, №0000012400/1 від 26.01.09 року, №0000012400/2 від 01.04.09 року та №0000012400/3 від 12.06.09 року на суму 5622495 грн. не є правомірними так, як майно не може бути в заставі згідно ст. 26 п.5 закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України», якою заборонено накладення стягнення на майно.
Крім того в податковому повідомленні-рішенні №0000141700/6 від 08.12.09 року №000021700/1 від 26.01.09 року, № 0000141700/2 від 01.04.09 року, №0000141700/3 від 12.06.09 року вказано про порушення п.п.8.1.1, п.8.1.2,п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з фізичних осіб»№889-4 від 22.05.04 року, нарахована штрафна санкція за основним платежем в сумі 32 689,5 грн. При перевірці було встановлено, що при здачі сільськогосподарської продукції фізичними особами до підприємства СВК-67 були відсутні довідки з сільських та міських рад «Про право фізичної особи на отримання доходу від податкового агента без утримання податку»форма 3ДФ на суму 10896,5 грн. Як встановлено судом з пояснень позивача і не спростовано відповідачем фактично всі фізичні особи мають присадибні ділянки, про що свідчать записи в погосподарських книгах в сільських та міських радах. Тому вони звільняються від сплати податку з фізичних осіб на підставі постанови Кабінету міністрів України №1063 від 01.08 2006 року.
Таким чином порушення викладені у податкових повідомленнях-рішеннях не відповідають чинному законодавству.
Виходячи з наведеного суд вважає, що відповідач при прийнятті спірного рішення діяв в супереч вимог ст. 19 Конституції України, та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема спірне рішення прийняте в супереч повноважень та у спосіб, що не передбачений Конституцією та законами України; не обґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Тому вказані рішення як протиправні підлягають скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.
У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В ході судового розгляду відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належним чином правомірність прийнятого ним рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Тому слід стягнути на користь позивача понесені ним
судові витрати -судовий збір в сумі 3.40 грн. з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд-
1. Адміністративні позови задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати запис в Державний реєстр застав рухомого майна від 25.02.2003 року №1983-1, щодо податкової застави всього рухомого нерухомого майна підприємства Сокирянської ВК-67 та зміни до реєстрації в Державному реєстрі обстежень рухомого майна від 15.11.2007 року про продовження дії податкової застави.
3. Зобов'язати Сокирянську ОДПІ Чернівецької області вчинити дії по зняттю з обліку підприємства Сокирянської ВК-67 у Чернівецькій філії Державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України.
4. Скасувати прийняті Сокирянською ОДПІ Чернівецької області податкові повідомлення-рішення №0000012400/0 від 08.12.2008 року, №0000012400/1 від 26.01.2009 року, №0000012400/2 від 01.04.2009 року №0000012400/3 від 12.06.2009 року на суму 5 622 495 грн., та податкові рішення-повідомлення №0000141700/6 від 08.12.2008 року, №000021700/1 від 26.01.09 року, №000021700/2 від 01.04.2009 року, №№000021700/3 від 12.06.2009 року на суму 32 689,5 грн.
5. Зобов'язати Сокирянську ОДПІ Чернівецької області внести зміни до облікової картки платника податків підприємства Сокирянської ВК-67 із відповідних платежів.
6. Стягнути на користь підприємства Сокирянської ВК-67 понесені судові витрати -судовий збір в сумі 3.40 грн. з Державного бюджету України.
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанову складено в повному обсязі 7.12.2009 року.
Суддя Р.В. Ватаманюк