справа №1340/4810/18
30 травня 2019 року
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді: Крутько О.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень - відповідача на виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання до вчинення дій, -
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16.11.2018 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо не розгляду заяви та документів ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги. Зобов'язано Міністерство оборони України розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги та прийняти рішення відповідно до Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2019, апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.11.2018 року без змін.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.11.2018 року набрало законної сили 18.02.2019 року.
Ухвалою від 02.04.2019 року відмовлено у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання до вчинення дій.
28.05.2019 представник позивача звернувся до суду в порядку статей 382 та 383 Кодексу адміністративного судочинства України із заявою, а якій просить суд: визнати протиправним рішення про відмову у призначенні і виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, оформлене пунктом 19 протоколу засідання комісії міністерства оброни України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 03 травня 2019 року №50; зобов'язати Міністерство оборони України вжити заходи щодо усунення порушень п.9 ч.1 ст.129, ст.129-1 Конституції України шляхом розгляду питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням ІІІ (третьої) групи інвалідності пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах де велись бойові дії відповідно до ст.16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду; зобов'язати Міністерство оборони України подати до Львівського окружного адміністративного суду у двомісячний строк з дня набрання законної сили даною постановою суду звіт про вжиті заходи щодо усунення встановлених порушень.
Подана заява мотивована тим, що згідно витягу пункту 19 з протоколу засідання комісії Міністерства оброни України з розгляду питань пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №50 від 03.05.2019 року ОСОБА_1 відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги. Рішення відповідача обґрунтоване тим, що позивачу інвалідність встановлено понад 3-місячний термін та не подано документа, що свідчить про причини та обставини поранення. Представник позивача вказує, що приймаючи рішення стосовно позивача відповідач проігнорував обставини встановлені рішенням судів по справах №876/2281/18, №1340/4810/18, які набрали законної сили, а відтак рішення відповідача підлягає скасуванню.
Дослідивши обставини щодо виконання рішення суду у цій справі та наявності підстав для визнання протиправним рішення відповідача у порядку визначеному ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає про таке.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За змістом ч.1 ст.370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи.
Відповідно до ч.1 ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно з ч.6 ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
З системного аналізу вищезазначених норм права вбачається, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
Отже, застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається за можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.
При цьому, в контексті розуміння вимог чинного законодавства дії суб'єкта владних повноважень - це активна поведінка суб'єктів владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та/чи юридичних осіб.
Як вбачається із матеріалів справи, на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.11.2018 року Міністерством оборони України розглянуто заяву ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги та прийнято рішення.
Згідно з витягом з протоколу засідання комісії Міністерства оброни України з розгляду питань пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 03.05.2019 року №50 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги.
Суд звертає увагу, що позивач у заяві просить визнати протиправним рішення про відмову у призначенні і виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, оформлене пунктом 19 протоколу засідання комісії Міністерства оброни України та зобов'язати вчинити дії, які не були предметом розгляду у справі №1340/4810/18, тому дані вимоги можуть бути предметом розгляду у порядку позовного провадження і не підлягають задоволенню у порядку передбаченому ст.383 КАС України.
Частина шоста статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення.
З огляду на викладене, суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви представника позивача про визнання у порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України протиправним рішення прийняте суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі № 1340/4810/18.
Керуючись статтями 243, 248, 249, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень - відповідача на виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання до вчинення дій - залишити без задоволення.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення в повному обсязі, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Львівський окружний адміністративний суд.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Суддя Крутько О.В.