справа№1.380.2019.002029
29 травня 2019 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Карп'як О.О., розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання виплатити підвищення до пенсії,-
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання виплатити підвищення до пенсії, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії та зобов'язати Головне управління ПФУ у Львівській області виплатити ОСОБА_1 100% нарахованого підвищення пенсії з 01.01.2018 року замість 50% виплаченого підвищення нарахованого на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» № 103 від 21.02.2018 року, з урахуванням раніше виплачених сум;
- нарахування та виплату подальших сум підвищень, що нараховані на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» № 103 від 21.02.2018 року, здійснювати в повному обсязі (100% такого нарахування);
- стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 768 грн. 40 коп. з Головного управління ПФУ у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
24 травня 2019 року представник відповідача через канцелярію суду подав клопотання (вх. № 17970), в якому просить здійснювати розгляд справи за правилами за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. В обґрунтування клопотання посилається на те, що для об'єктивного розгляду та вирішення справи необхідно з'ясувати всі обставини справи, а саме - належного формувати позиції з приводу формування судової практики.
Розглянувши клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.10 ч.6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.4 ст.260 КАС України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обгрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Згідно з ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеп v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
При цьому, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
Врахувавши зміст клопотання представника відповідача, матеріалів справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторінта приходить до висновку, що в задоволенні клопотання має бути відмовлено.
Керуючись ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання виплатити підвищення до пенсії - відмовити.
Ухвалу направити учасникам справи. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Карп'як Оксана Орестівна