справа № 1340/4468/18
22 травня 2019 року зал судових засідань № 11
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Гулика А.Г.,
за участю:
секретаря судового засідання Тронки О.В.,
представника позивача Каверіна С.М.,
представника відповідача Дідика Р.Р.,
представника третьої особи Зданевича С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Адміністрації Державної прикордонної служби України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
27.09.2018 до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому позивач з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не здійснення нарахування ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з урахуванням при її обчисленні щомісячної додаткової грошової винагороди, винагороди за бойове чергування та індексації, зазначених у довідці Мостиського прикордонного загону від 31.05.2018 № 242».
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області провести нарахування та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум), призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія; надбавка за бойове чергування - 744,8 грн; щомісячна додаткова винагорода в сумі 63880,01 грн; індексація - 862,34 грн, зазначених в довідці Мостиського прикордонного загону від 31.05.2018 № 242, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, з дати виникнення права на пенсію, тобто з 02.11.2017.
Ухвалою від 01.10.2018 суддя залишив позовну заяву без руху.
Ухвалою від 12.10.2018 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.
Ухвалою від 05.11.2018 суд залучив до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Адміністрацію Державної прикордонної служби України, ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України
Ухвалою від 19.12.2018 суд зупинив провадження у справі.
Ухвалою від 08.05.2019 суд поновив провадження у справі.
Ухвалою від 22.05.2018 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02.08.2018 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсій фонду України в Львівській області із заявою про перерахунок призначеної пенсії, надавши довідку Мостиського прикордонного загону від 31.05.2018 №242 про всі додаткові види грошового забезпечення, отримані позивачем упродовж 24 місяців перед звільненням з військової служби. Відповідно до вказаної довідки при обчисленні та призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугою років не враховано наступні додаткові види грошового забезпечення (з урахуванням постанови Верховного Суду про необхідність включення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (справа №522/2738/17): - надбавку за бойове чергування -744,8 грн, щомісячну додаткову винагороду в сумі 63880,01 грн, індексацію - 862,34 грн. Однак, листом від 31.08.2018 №3737/К-101/07.05-06 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області відмовило у проведенні перерахунку.
Звертає увагу на те, що Верховний Суд у постанові від 26.04.2019 у справі №734/1066/16-а зробив правові висновки про те, що сума індексації є складовою грошового забезпечення та має враховуватися при призначені пенсії.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що довідка Мостиського прикордонного загону від 31.05.2018 № 242, на підставі якої позивач просить здійснити нарахування та виплату пенсії уповноваженим структурним підрозділом на адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області у відповідності до Порядку 3-1 не скеровувалась, а тому не може бути підставою для перерахунку пенсії. Окрім того, щомісячна грошова винагорода, індексація є одноразовими видами грошового забезпечення та компенсаційними виплатами і відповідно до ст. 43 Закону-2262 та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей” в обрахунок пенсії не включаються.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві та заяві про зменшення позовних вимог. Просив суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив, просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.
Третя особа, Адміністрація Державної прикордонної служби України подала до суду клопотання про розгляд справи без участі представника Адміністрації.
Представник третьої особи Мостиського прикордонного загону (військова частина 1494) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив, просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю, виходячи з наступного.
Наказом Міністра оборони України від 26.10.2017 № 2010-ос “По особовому складу” інспектора прикордонної служби 1 категорії - начальника групи інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » І категорії старшого прапорщика ОСОБА_1 звільнено у запас за пунктом “б” (за станом здоров'я).
ГУПФ України у Львівській області на підставі заяви позивача та наданих уповноваженим структурним підрозділом документів, зокрема, грошового атестату від 03.11.2017 № 173, додатку до грошового атестату від 03.11.2017 № 173 про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 призначена пенсія за вислугу років відповідно до ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 70 %.
02.08.2018 позивач звернувся до ГУПФ України у Львівській області із заявою, у якій просив здійснити перерахунок пенсії з урахуванням додаткової грошової винагороди, винагороди за бойове чергування та індексації, зазначених у довідці Мостиського прикордонного загону від 31.05.2018 № 242.
Листом від 05.07.2019 № 2792/К-20/07.05-06 ГУПФ України у Львівській області повідомило позивача, що чинним законодавством не передбачено включення в обрахунок пенсій особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та членам їх сімей одноразових видів грошового забезпечення, зокрема, додаткової грошової винагороди, винагороди за бойове чергування та індексації. Відтак, підстави для проведення перерахунку пенсії відсутні.
Вважаючи, що відповідно до законодавства ОСОБА_2 має право на перерахунок пенсії за вислугу років з урахуванням додаткової грошової винагороди, винагороди за бойове чергування та індексації, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.
Частиною 1 статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (далі - Закон України № 2011-XII) встановлено, що Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частинами 2, 3 статті 9 Закону України № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:
1) посадовий оклад;
2) оклад за військовим званням;
3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;
4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною першою статті 15 Закону України № 2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"(далі - Закон України № 2262-ХІІ).
Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.
Частиною 3 статті 43 Закону України № 2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за вказаним Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (далі - КМ України).
Відповідно до пункту 7 постанови КМ України від 17.07.1992 № 393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей” пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Таким чином, Закон України № 2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який є вичерпним.
Суд враховує при ухваленні рішення у цій справі правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду справи № 522/2738/17.
З аналізу викладених норм слідує, що отримана згідно з довідкою Мостиського прикордонного загону від 31.05.2018 № 242 щомісячна додаткова грошова винагорода, винагорода за бойове чергування, з яких щомісяця утримувався єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, мають бути включені до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.
Щодо вимог про перерахунок та виплату пенсії з урахуванням індексації, суд зазначає наступне.
Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина друга статті 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»).
Статтею 9 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України регульовано Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».
Згідно з статтею 1 вказаного Закону індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 вказаного Закону передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).
Суд виходить з того, що індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому, індексація є невід'ємною складовою частиною сум, для розрахунку пенсії військовослужбовцям.
Враховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 638/9697/17, від 15.04.2019 у справі № 522/9659/16-а, яку суд враховує при розгляді справи.
Враховуючи наведене, суд вважає необхідним визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не здійснення нарахування ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з урахуванням при її обчисленні щомісячної додаткової грошової винагороди, винагороди за бойове чергування та індексації, зазначених у довідці Мостиського прикордонного загону від 31.05.2018 №242 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області провести нарахування та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум), призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія; надбавка за бойове чергування - 744,8 грн; щомісячна додаткова винагорода в сумі 63880,01 грн; індексація - 862,34 грн, зазначених в довідці Мостиського прикордонного загону від 31.05.2018 № 242, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, з дати виникнення права на пенсію, тобто з 02.11.2017.
Щодо доводів відповідача про пропуск позивачем строків звернення до суду, суд зазначає таке.
Відповідно до частин першої, шостої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли вказаним Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого вказаним Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи вказаним Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 про відмову у перерахунок своєї пенсії дізнався з листа Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 31.08.2018 за № 3737/К-101/07.05-06, а з позовом до суду звернувся 27.09.2018, суд вважає, що позивач не пропустив строк звернення до суду, встановлений частиною 2 статті 122 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ст. 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до ст. 139 КАС України з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір в сумі 1409,80 грн.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 КАС України, суд, -
позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не здійснення нарахування ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з урахуванням при її обчисленні щомісячної додаткової грошової винагороди, винагороди за бойове чергування та індексації, зазначених у довідці Мостиського прикордонного загону від 31.05.2018 № 242.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести нарахування та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум), призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія: надбавки за бойове чергування - 744,8 грн; щомісячної додаткової винагороди в сумі 63880,01 грн; індексації - 862,34 грн, зазначених в довідці Мостиського прикордонного загону від 31.05.2018 № 242, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, з дати виникнення права на пенсію - 02.11.2017.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, Митрополита Андрея, 10, за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , судовий збір в сумі 1409 (одна тисяча чотириста дев'ять) грн 80 коп.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Повне рішення суду складене та підписане 30.05.2019.
Суддя А.Г. Гулик