Іменем України
22.02.2010 року м. Чернівці Справа № 2а-46/10/2470
17 год. 40 хв.
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Ковалюка Ярослава Юрійовича ,
секретар судового засідання Василик Григорій Васильович , за участю представників:позивача - Решетника В.Ф., Фудули В.І.; відповідача - Рудіна М.Н.., Чаловської Т.О. ,
розглянувши в м. Чернівці у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом управління Пенсійного фонду України у Садгірському районі м. Чернівці
до державного підприємства Міністерства оборони України "Чернівецький металообробний завод" < Текст > < Текст >
про стягнення заборгованості.
У відповідності до ст.15 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058-ІV державне підприємство Міністерства оборони України „Чернівецький металообробний завод” перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Садгірському районі м. Чернівці та є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Позивач, зробивши розрахунок станом на 25.05.2009 року, прийшов до висновку, що заборгованість відповідача по платежах до Пенсійного фонду України складає на вказану дату 302 576.94 грн., з чим не погодився відповідач та не вніс до фонду зазначену суму в добровільному порядку.
З цього приводу Управління Пенсійного фонду України в Садгірському районі м.Чернівці звернулося до суду для примусового стягнення з державного підприємства МО України „Чернівецький металообробний завод” недоїмки по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 302 576.94 грн.
В судовому засіданні представники позивача збільшили розмір позовних вимог до суми-528 614.67 грн. та просили їх задовольнити.
Сторона відповідача не визнала позову й просила відмовити у його задоволенні за безпідставністю.
Суд, вислухавши доводи кожної з сторін, проаналізувавши матеріали справи й законодавство, що регулює вказані правовідносини, вважає позов неналежним до задоволення з наступних підстав.
Так, згідно пред'явленого Управлінням Пенсійного фонду України в Садгірському районі м. Чернівці розрахунку до позовної заяви про стягнення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за п.а) ст.13.Закону України «Про пенсійне страхування»до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»абз.6 п.2. Прикінцевих положень, відшкодування витрат на оплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. «а») ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»(Інструкція № 16-6) не було передбачено. Таких працівників згідно списку, наданого позивачем - 20 осіб, яким була призначена пенсія за списком № 1 п. «а») ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»до 01.01.2004 р., тобто до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Абзацом.5 п.2. Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлено, щодо пільгових пенсій, призначених зазначеним особам збережено раніше діючий порядок відшкодування витрат на їх виплату та доставку, а цим порядком не було передбачено відшкодування пільгових пенсій за Списком №1 та п.а) ст.13 Закону Україні «Про Пенсійне забезпечення»і тільки з часу набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»був установлений порядок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених за списком № 1.(додаток № 1).
Відповідно до акту КРУ в Чернівецькій області від 18.01.2010 р. № 24-05/06 складеного на підставі проведеної позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП МОУ «Чернівецький металообробний завод»за 2007-2008 роки та перевірений звітний період 2009 р. встановлено(стор.13,14), що зустрічною звіркою, проведеною в Управлінні Пенсійного фонду України в Садгірському районі виставлено до відшкодування підприємству суми фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених до 01.01.2004 року по списку № 1.
В той же час, у ч.2.(абз.5), розділу ХV «Прикінцеві положення»Закону України № 1058-1У, зазначено, що зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Крім того, Інструкцією про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.10.2001 р. № 16-6, зареєстрованої в МЮУ від 29.11.2001 р. № 998/6189, яка діяла до введення в дію вказаного вище Закону № 1058-1У, не було передбачено покриття підприємствами та організаціями витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених особам за списком № 1.
Таким чином за період 2007-2008 роки та січень-листопад 2009 року Управлінням Пенсійного фонду України в Садгірському районі м. Чернівці зайво представлено Чернівецькому металообробному заводу до відшкодування пільгових пенсій на суму 330134,95 грн., з яких, за 2007 рік -67715,65 грн., 2008 рік -132765,42 грн., та за січень-листопад 2009 року -129653,88 грн.(частина пенсій призначених особам за списком № 1 до 01.01.2004 року).
Із вказаної суми, Чернівецьким МОЗ сплачено Управлінню 163960,87 грн., нараховано, але не сплачено 166174,08 грн.
Отже, в порушення ч.3,5 ст.9 Закону України від 16.07.1999 р. № 996 та п.6 Положення(стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.12.99 р. № 318, Управлінням зайво представлено Чернівецькому металообробному заводу до відшкодування пільгових пенсій в сумі 330134,95 грн.(частина пільгових пенсій призначених особам за списком № 1 до 01.01.2004 р.)
З огляду на вищезазначене, суд вважає, що у відповідача не має зобов'язань щодо відшкодування витрат на оплату та доставку пільгових пенсій, призначених за п.а) ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та списком № 1 професій, посад, робіт, затвердженого КМУ тому, що у них право на пенсію на пільгових умовах виникло до 01.01.2004 р. тобто до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(див. додаток № 4).
Згідно з Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених наказом Мінпраці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005 р. , зареєстрованим в МЮУ 01.12.2005 р. за № 1451/11731 «При визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовується «Список № 1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота в котрих дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах»і «Список № 2 виробництв, цехів, професій і посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах», затвердженні постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.56 р. № 1173. При цьому відшкодування витрат на оплату та доставку пільгових пенсій, призначених на підставі ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення»не передбачено.
Відповідно до розділу ХV «Прикінцеві положення»Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ч.2., п.3. особам, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці та мали або матимуть право на пенсію відповідно до ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення»пенсії призначаються за нормами цього Закону, виходячи з вимог віку та стажу, встановлених раніше діючим законодавством».
Таких осіб , як встановив суд, згідно наданого позивачем переліку є 7 осіб.
Відповідно до ст.ст.97-99 Закону України «Про пенсійне забезпечення»може здійснюватися перерахунок, раніше призначених пенсій з більш високого заробітку в тому числі і пільгових пенсій. Але відшкодування витрат на оплату та доставку пільгових пенсій з суми перерахунку за рахунок відповідача за переконанням суду може здійснюватись тільки в тому випадку, якщо цей перерахунок відбувся за час роботи працівників із шкідливими і важкими умовами праці і з більш високим заробітком і на металообробному заводі, а не на інших підприємствах. Якщо цей перерахунок відбувся за час роботи на інших підприємствах, то це відшкодування має здійснюватись цими підприємствами.
Якщо перерахунок відбувся за час роботи на підприємствах не зі шкідливими і важкими умовами праці, зобов'язання щодо відшкодування витрат на оплату та доставку пільгових пенсій за цей час у Чернівецького металообробного заводу не можуть виникати, що цілком кореспондується з п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(див. додаток №3).
Беручи до уваги зазначене, суд вважає, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Садгірському районі м. Чернівці до державного підприємства МО України „Чернівецький металообробний завод” про стягнення недоїмки є необґрунтованим , а тому в їх задоволенні слід відмовити за безпідставністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, а також доказів на підтвердження цих обставин.
Розподіл судових витрат у відповідності до вимог п.1 ст.94 КАС України суд не проводить, оскільки сторона, на користь якої постановлене судове рішення не є суб'єктом владних повноважень і документального підтвердження понесених нею судових витрат не надала суду.
На підставі викладеного й керуючись ст.ст.2,11,69 -71,86, 94,158 -163,167,254 Кодексу адміністративного судочинства, суд,-
У задоволенні позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в Садгірському районі м. Чернівці до державного підприємства Міністерства оборони України „Чернівецький металообробний завод” про стягнення недоїмки відмовити за їх безпідставністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апе ляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає закон ної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-третьої, п'ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд.
Заява про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, з дня її складання. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для її подання.
Суддя Я.Ю. Ковалюк