30 травня 2019 року м. Кропивницький Справа №340/1035/19
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Момонт Г.М., розглянув у порядку спрощеного провадження (письмове провадження) в м. Кропивницький адміністративну справу
за позовом: Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Конкурент»
про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.
Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Конкурент» про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 23 507,78 грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 98,70 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем не виконується норматив по працевлаштуванню осіб з інвалідністю та самостійно не сплачено адміністративно-господарські санкції, у зв'язку з чим за ним рахується заборгованість з адміністративно-господарських санкцій в сумі 23 507,78 грн. та пені в розмірі 98,70 грн.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву відповідно до якого позов не визнається у повному обсязі. У відзиві зазначається, що протягом 2018 року ПАФ ім. Ульянова щомісячно подавала до територіального органу Державної служби зайнятості звіти про наявність вакансій за формою №3-ПН у яких відображалась наявність двох вакансій на посади, що передбачають можливість працевлаштування особи з інвалідністю, проте Новоукраїнським районним центром зайнятості до СТОВ «Конкурент» особи з інвалідністю для працевлаштування з січня по вересень 2018 року не направлялися. У вересні 2018 року Новоукраїнським районним центром зайнятості направлено до СТОВ «Конкурент» особу з інвалідністю, яку прийнято на посаду охоронника 20.09.2018 р. Відповідач наголошує на тому, що не може нести відповідальність за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю за умови, коли ним розроблено необхідні заходи зі створення робочих місць для таких осіб, зокрема, створено відповідну кількість робочих місць для цієї категорії працівників та своєчасно, достовірно і в повному обсязі проінформовано відповідну уповноважену установу, але фактично не працевлаштовано осіб з інвалідністю в необхідній кількості згідно з нормативом з причин, які не залежали від роботодавця (а.с.23-25).
У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» встановлює норми, які є обов'язковими, і за невиконання яких суб'єкти господарювання повинні нести адміністративно-господарську відповідальність. На думку позивача, відсутність осіб з інвалідністю, які б бажали працевлаштуватися на підприємство не може вважатися обставиною, відповідно до якої учасник господарських відносин не несе господарсько-правову відповідальність. Позивач вважає, що відсутність працюючих осіб з інвалідністю на підприємстві може свідчити тільки про те, що підприємством не створені належні умови для праці осіб з інвалідністю (низька заробітна плата, неприйнятні умови праці). Позивач зазначає, що законодавством закріплено обов'язок сплачувати адміністративно-господарські санкції як за не створення робочих місць для осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, так і за наявність створених, але вакантних робочих місць, а тому наявність вакантних робочих місць, не зайнятих особами з інвалідністю, не є підставою для звільнення підприємств, організацій, установ, які використовують найману працю від сплати адміністративно-господарських санкцій (а.с.39-40).
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.04.2019 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.1-2).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.21).
Відповідачем подано заяву про розгляд справи без його участі (а.с.44).
Враховуючи те, що неявка представника позивача не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до ч.5 ст.205 КАС України справа розглядається судом на підставі наявних у ній доказів.
З огляду на неявку в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, а розгляд справи згідно з ч.9 ст.205 КАС України проведено в порядку письмового провадження.
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Конкурент» 27.06.2002 р. зареєстроване як юридична особа та знаходиться на обліку в Кіровоградському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів (а.с.45-48).
27.02.2019 р. СТОВ «Конкурент» подано до Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2018 рік (Форма №10-ПІ) відповідно до змісту якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у 2018 році складала 9 осіб, при цьому норматив створення робочих місць для інвалідів становить 1 робоче місце (а.с.6-7).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 р. №875-ХІІ (далі за текстом також - Закон №875) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Згідно з ч.ч.1, 3 ст.18 Закону №875 забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На підставі ч.3 ст.181 Закону №875 державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.
Відповідно до п.2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. №70, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
Згідно з п.4 ч.3 ст.50 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. №5067-VI роботодавці зобов'язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).
З огляду на зміст п.5 Порядку подання форми звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 р. №316 форма №3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.
Відповідно до п.6 зазначеного Порядку роботодавець визначає вид звітності - первинна або уточнювальна. Первинна звітність подається з метою інформування про наявність попиту на робочу силу (вакансії). Уточнювальна звітність подається в разі необхідності на заміну первинної та містить уточнення характеристик вакансії: умов праці, розміру заробітної плати, вимог до претендента тощо. При цьому не можуть бути змінені дані щодо кількості вакансій та назви професії (посади).
Отже, на роботодавця покладається обов'язок щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю та подання форми звітності №3-ПН. При цьому законодавчо не передбачено обов'язку щомісячного подання звітності за формою №3-ПН, оскільки подана інформація є чинною до моменту внесення змін щодо актуальності вакансій.
Таким чином, доказом, який свідчить про створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та інформування органів зайнятості про наявність вільних робочих місць (вакансій) для осіб з інвалідністю, є звіт за формою №3-ПН.
Як встановлено судом, СТОВ «Конкурент» створено одне робоче місце для осіб з інвалідністю - охоронник, у зв'язку з чим до Новоукраїнської районної філії Кіровоградського обласного центру зайнятості у період з березня по вересень 2018 року щомісячно подано звіти за формою №3-ПН (а.с.28-34).
Відповідно до направлення на працевлаштування №11151709070001001 від 04.09.2018 р. Новоукраїнською районною філією Кіровоградського обласного центру зайнятості до СТОВ «Конкурент» направлено ОСОБА_1 для працевлаштування на робоче місце (вакансію) охоронника (а.с.26).
Наказом СТОВ «Конкурент» від 20.09.2018 р. №35-к/тр ОСОБА_1 прийнято на посаду охоронника інкубаторно-птахівничої станції з 20.09.2018 р. (а.с.27).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було виконано всі вимоги, передбачені чинним законодавством України щодо організації та створення робочих місць для осіб з інвалідністю.
При цьому суд вважає необґрунтованим твердження позивача стосовно того, що відсутність працюючих осіб з інвалідністю на підприємстві може свідчити тільки про те, що підприємством не створені належні умови для праці осіб з інвалідністю (низька заробітна плата, неприйнятні умови праці), оскільки розмір заробітної плати, обов'язки працівника, режим та характер роботи, умови праці відображені у звітах форми №3-ПН.
Частиною 10 статті 19 Закону №875 передбачено, що керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч.1 ст.20 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Згідно з ч.1, 2 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
З аналізу наведених норм суд дійшов висновку про те, що створивши робоче місце для особи з інвалідністю та своєчасно і в повному обсязі надавши інформацію про попит на вакансії підприємство вживає усіх залежних від нього заходів для відповідності середньооблікової чисельності осіб з інвалідністю установленим нормативам.
Викладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 26.06.2018 р. у справі №806/1368/17 (провадження №К/9901/5558/17).
Зважаючи на викладене та враховуючи що відповідачем вчинено всі передбачені чинним законодавством заходи спрямовані на працевлаштування осіб з інвалідністю на своєму підприємстві, а також працевлаштування особи з інвалідністю у вересні 2018 року, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Конкурент» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.М. Момонт