Ухвала від 08.06.2011 по справі 2-386/11

Справа №: 2-386/11

Провадження №

УХВАЛА

08.06.2011 року м. Генічеськ

розглянувши у цивільну справу за

відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , на рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 13 квітня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання дійсним договору поділу спільного майна подружжя та визнання права власності на 1/г частину житлового будинку,

встановила:

Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 13 квітня 2011 року у задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання дійсним договору поділу спільного майна подружжя та визнання права власності на 1/г частину житлового будинку відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , вважаючи рішення суду таким, що не відповідає фактичним обставинам справи і таким, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати і ухвалити нове, яким його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Письмових заперечень на скаргу до апеляційного суду не надходило.

Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1 , перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК /країни, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не іідпягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, до доказів ухилення ОСОБА_3 від нотаріального посвідчення договору про оділ майна подружжя, позивач суду не надав.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив ридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, що 12 грудня 2004 року між ОСОБА_4 та едружжям ОСОБА_2 і ОСОБА_5 було укладено договір - купівлі-продажу житлового будинку за адресою:

АДРЕСА_1 (а.с.12). ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_6 зазначене домоволодіння зареєстроване як приватна загальна спільна власність подружжя в рівних частинах (а .с. 14,10-11). 14 травня 2008 року шлюб між ОСОБА_2 і ОСОБА_5 було розірвано (а.с.8).

Після розірвання шлюбу між колишніми подружжями досягнуто згоди про поділ спільно нажитого майна. 21 грудня 2009 року ОСОБА_3 надала ОСОБА_2 розписку, в якій зазначила, що взяла гроші за свою половину будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , в сумі 120 000,00 грн. та 36 800,00 грн. - в рахунок аліментів. Претензій до будинку не має і подальші дії, пов'язані з будинком, передає у розпорядження ОСОБА_2 (а.с.9). Під час судового засідання в суді першої інстанції ОСОБА_3 не заперечувала проти нотаріального посвідчення угоди щодо розподілу майна подружжя (а.с.29).

На підставі наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки встановлені судом обставини підтверджують, що підстави для визнання дійсною угоди про поділ між подружжям майна, яким є об'єкт нерухомості - житловий будинок, відсутні.

Відповідно до ч.2 ст.220 ЦК України визнання дійсним договору за рішенням суду можливе лише за сукупності таких умов, як домовленість сторін щодо усіх істотних умов договору, підтверджених письмовими доказами, повного або часткового виконання договору, ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення договору. Проте норма ч.2 ст.220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів пов'язується з державною реєстрацією, а тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , колегією суддів до уваги не приймаються як такі, що не ґрунтуються на вимогах закону, що регулюють спірні правовідносини, не підтверджені належними доказами та не спростовують мотивованих висновків суду.

Порушень норм матеріального і процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 13 квітня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Суддя Генічеського районного суду Херсонської області Л. І. Калімбет