Іменем України
29 травня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1808/19
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Шембелян В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сєвєродонецької міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду 224 квітня 2019 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Сєвєродонецької міської ради, з такими вимогами:
1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати належної заробітної плати позивачу, за листопад-грудень 2018 року;
2) стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі в розмірі 13641,27 грн.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач з 16.06.2015 по сьогоднішній день працює у відповідача на посаді начальника відділу цивільного захисту, екологічної безпеки та охорони праці міської ради.
Відповідач не здійснив виплату належної заробітної плати позивачу за листопад-грудень 2018 року, тим самим утворив заборгованість з її виплати.
Згідно з довідкою Сєвєродонецької міської ради від 22.04.2019 № 2521 відповідач повинен був сплатити позивачу заробітну плату в розмірі 13641,27 грн.
На підставі вищевикладеного позивач вважає діє відповідача протиправними та просить суд стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в розмірі 13641,27 грн.
Ухвалою суду від 02.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.1-2).
Від Сєвєродонецької міської ради через відділ діловодства, обліку та звернення громадян (канцелярію) суду 17 травня 2019 року надійшла заява, відповідно до якої зазначено, що відповідач позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с.23).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив такі обставини справи.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , з 18.04.2016 переведений на посаду начальника відділу ЦЗ,ЕБтаОП міської ради відповідно до розпорядження в.о. міського голови від 18.04.2016 № 87-к (а.с.6-7, 11).
На вказаній посаді працює по теперішній час, що підтверджується інформацією, зазначеною в трудовій книжці позивача (а.с.8-10).
Згідно з табелем обліку робочого часу у листопаді 2018 року позивачем з 22 робочих днів відпрацьовано 18 (4 дні перебував у відпустці без збереження заробітної плати за згодою сторін), у грудні 2018 року - 20 з 20 робочих днів (а.с.16, 17).
Згідно з довідкою Сєвєродонецької міської ради від 22.04.2019 № 2521, наданою відповідачем на виконання вимог ухвали суду:
сума невиплаченої заробітної плати за фактично відпрацьований час з урахуванням податків за листопад 2018 року складає 2659,27 грн, обрахована виходячи з: посадового окладу у сумі 6200,00 грн,; надбавки за держтаємницю 10% - 620,00 грн; надбавки до посадового окладу за ранг - 80,00 грн, надбавки за вислугу років (10 %) - 628,00 грн, разом з урахуванням податків - 7528,00 грн, фактично виплачена заробітна плата - 3500,00 грн;
сума невиплаченої заробітної плати за фактично відпрацьований час з урахуванням податків за грудень 2018 року складає 10982,00 грн, обрахована виходячи з: посадового окладу у сумі 6200,00 грн, надбавки за держтаємницю 10% - 620,00 грн; надбавки до посадового окладу за ранг - 80,00 грн, надбавки за вислугу років (10 %) - 628,00 грн, надбавки за високі досягнення у праці (50 %) - 3454,00 грн (а.с.24).
Таким чином з довідки Сєвєродонецької міської ради від 22.04.2019 № 2521 слідує, що сума невиплаченої заробітної плати з урахуванням податків за листопад-грудень 2018 року, обрахована виходячи із складових заробітної плати позивача (посадового окладу, надбавок, доплат тощо), складає 13641,27 грн.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно статті 1 Закону України від 07 червня 2001 року № 2493-III "Про службу в органах місцевого самоврядування" (далі Закон № 2493-III) з відповідними змінами, що діяли на час виникнення спірних правовідносин, служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
Статтею 2 Закону № 2493-III передбачено, що посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
Дія цього Закону не поширюється на технічних працівників та обслуговуючий персонал органів місцевого самоврядування.
За змістом ст.21 Закону № 2493-III посадові особи одержують заробітну плату, розмір якої має забезпечувати достатній життєвий рівень. Джерелом формування фонду оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування є місцевий бюджет.
Оскільки вказаним спеціальним законом не врегульовані безпосередньо питання щодо виплати заробітної плати, суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин необхідно застосувати норми КЗпП України.
Так, згідно частини 1 статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Стаття 115 КЗпП України встановлює, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцять календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до абз. 2 ст. 233 КЗпП України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
З табелю обліку робочого часу за листопад 2018 року вбачається, що ОСОБА_1 за період з 01.11.2018 по 30.11.2018 відпрацював 18 днів, 4 дні перебував у відпустці без збереження заробітної плати за згодою сторін, всього робочих днів у листопаді 22 (а.с.16).
З табелю обліку робочого часу за грудень 2018 року вбачається, що ОСОБА_1 за період з 01.12.2018 по 31.12.2018 відпрацював 20 днів, всього робочих днів у грудні 20 (а.с.17).
З наданої відповідачем довідки від 22.04.2019 № 2521 також вбачається, що за листопад 2018 року посадовий оклад ОСОБА_1 складав - 6200,00 грн,; надбавка за держтаємницю 10% - 620,00 грн; надбавка до посадового окладу за ранг - 80,00 грн, надбавка за вислугу років (10 %) - 628,00 грн, разом з урахуванням податків - 7528,00 грн, фактично виплачена заробітна плата - 3500,00 грн., сума не виплаченої заробітної плати з урахуванням податків за листопад 2018 року складає 2659,27 грн.
Також з наданої відповідачем довідки від 22.04.2019 № 2521 вбачається, що за грудень 2018 року посадовий оклад ОСОБА_1 складав - 6200,00 грн, надбавка за держтаємницю 10% - 620,00 грн; надбавка до посадового окладу за ранг - 80,00 грн, надбавка за вислугу років (10 %) - 628,00 грн, надбавка за високі досягнення у праці (50 %) - 3454,00 грн, сума не виплаченої заробітної плати з урахуванням податків за грудень 2018 року складає 10982,00 грн.
Таким чином, сума не виплаченої заробітної плати з урахуванням податків за листопад-грудень 2018 року складає в загальному розмірі 13641,27 грн.
Відповідач - роботодавець, як податковий агент згідно з нормами Податкового Кодексу України та як страхувальник згідно Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, зобов'язаний виплатити позивачеві суму заборгованості, утримавши з неї при виплаті податок з доходів фізичних осіб та єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Встановивши факт виплати відповідачем не в повному обсязі заробітної плати позивачу за листопад 2018 та повної невиплати заробітної плати за грудень 2018 року, суд на підставі наданих доказів дійшов висновку про те, що загальна сума заборгованості у розмірі 13641,27 грн за вказаний період підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 з відповідача з відрахуванням податків та обов'язкових платежів. Вимоги позивача в цій частині суд задовільняє.
В задоволенні іншої частини вимог позивача слід відмовити за необгрунтованістю.
Що стосується позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати належної заробітної плати ОСОБА_1 за вказаний період, то суд не вбачає підстав для їх задоволення, оскільки безпосереднє стягнення заборгованості заробітної плати забезпечує ефективний захист прав, свобод та інтересів позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, який не суперечить закону і є достатнім для їх відновлення в розумінні ст. 245 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.
Отже, рішення суду в частині стягнення з Сєвєродонецької міської ради на користь ОСОБА_1 суми заробітної плати за один місяць у розмірі 10982,00 грн з урахуванням обов'язкових податків та зборів підлягає негайному виконанню.
Питання про судові витрати не вирішується у зв'язку з їх відсутністю (позивач звільнений від сплати судового збору згідно до п.1 ч.1 Закону України “Про судовий збір”, а вимог про відшкодування інших судових витрат не заявляв).
Керуючись ст.ст.6, 7, 90, 242, 245, 246, 255, 295, 371, п.15.5 Розділу VІІ Перехідних положень КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Сєвєродонецької міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Стягнути з Сєвєродонецької міської ради (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, бульвар Дружби Народів, буд.32, ідентифікаційний код 26204220) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) суму заборгованості із заробітної плати за період з 01 листопада 2018 року по 31 грудня 2018 року у загальному розмірі 13641,27 (тринадцять тисяч шістсот сорок одну гривню 27 коп.) з відрахуванням податків та обов'язкових платежів.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.
Рішення суду в частині стягнення заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 10982,00 грн (десять тисяч дев'ятсот вісімдесят дві гривні 00 коп.) допустити до негайного виконання з відрахуванням податків та обов'язкових платежів.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.С. Шембелян