28 травня 2019 року м.Кропивницький Справа № 340/1141/19
Кіровоградський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого-судді Ю.П. Пасічник
за участю секретаря судового засідання - Побочій О.В.
представника позивача Майданюк С.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , рнокпп НОМЕР_4 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 , рнокпп НОМЕР_5 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_6 , рнокпп НОМЕР_6 ) до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (вул. Академіка Корольова, 26, м.Кропивницький, 25030, код ЄДРПОУ 39767636) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивачі звернулись до суду з позовом в якому просять :
- визнати незаконною відмову Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 02.04.2019 року №29-11-0.332-3105/2-19 у наданні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 дозволу на розробку проекту землеустрою.
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області надати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 дозвіл на розробку проекту землеустрою для ведення особистого селянського господарства площею по 2,0000 га кожному із позивачів, яка знаходиться на території Диківської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області за межами населеного пункту.
Ухвалою суду від 08.05.2019р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 28.05.2019р. та встановлено відповідачу строк для подання до суду відзиву на позовну заяву - упродовж 10 днів від дня отримання цієї ухвали.
Ухвала направлена на адресу відповідача та отримана ним 11.05.2019 року (а.с.65). відповідач правом подати відзив на позовну заяву не скористався.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Зважаючи на неподання відповідачем відзиву на позов, суд кваліфікує вказану бездіяльність як визнання позову. .
28.05.2019р. в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення, складення повного тексту рішення відкладено до 03.06.2019р. (а.с.83).
В обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на те, що упродовж останніх 15 років мешканці с АДРЕСА_7 використовують земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства площею по 2,00 га на території Диківської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області, що підтверджується довідками Диківської сільської ради від 22.04.2019 року №№279, 280, 282, 284. З урахуванням положень ст.118 та ст.119 Земельного кодексу України, позивачі вирішили скористатися своїм правом та приватизувати земельні ділянки. Упродовж 2018 - 2019 років позивачі намагалися приватизувати земельні ділянки та зверталися до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області з клопотаннями про надання дозволів на розробку проектів землеустрою, проте отримували відмови у їх наданні. Так, 03.04.2019 року позивачі отримали відмови у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою з посиланням на формування Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області переліку земельних ділянок, які можуть бути надані громадянам, а через те, що земельні ділянки, які перебувають у користуванні позивачів, не входять до вказаного переліку, то відповідач вважав, що місце розташування земельної ділянки не відповідає вимогам законів. Не погодившись з рішенням відповідача позивачі звернулись до суду з даним позовом.
Розглянувши подані позивачами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків
Позивачі звернулись до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області із заявами, в якій просили надати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 дозвіл на розробку проекту землеустрою для ведення особистого селянського господарства площею по 2,0000 га кожному із позивачів, яка знаходиться на території Диківської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області за межами населеного пункту.
Листами від 04.03.2019 року №Г-740/0-920/0/І7-19, №Л-743/0-923/0/17-19 та від 07.03.2019 року №С-741/0-973/0/17-19, №К-744/-974/0/17-19, №В-742/0-975/0/17-19, №Ц-747/0-976/0/17-19 відповідач відмовив у задоволенні заяв позивачів, зазначивши, що згідно висновків Диківської сільської ради Знам'янського району від 16.01.2019 №28, від 29.01.2019 №62, від 05.12.2018 №573, від 10.12.2018 №589 та №593, погоджено надання дозволу щодо відведення у власність земельних ділянок за рахунок земель сільськогосподарського призначення із земель запасу Диківської сільської ради для ведення особистого селянського господарства іншим громадянам, якими вони користуються більше п'ятнадцяти років.
Листом від 02.04.2019 року №29-11-0.332-3105/2-19 відповідач повторно відмовив у наданні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 дозволу на розробку проекту землеустрою з посиланням на формування Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області переліку земельних ділянок, які можуть бути надані громадянам, а через те, що земельні ділянки, які перебувають у користуванні позивачів, не входять до вказаного переліку, то відповідач вважав, що місце розташування земельної ділянки не відповідає вимогам законів.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Згідно з ч.2 ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується.
Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
У відповідності до п. "б" ч.1 ст.81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
При цьому, з огляду на зміст п.п. "в" ч.3 ст.116 Земельного кодексу України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
На підставі п. "б" ч.1 ст.121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Відповідно до ч.1, 7 ст.5 Закону України "Про особисте селянське господарство" від 15.05.2003 р. №742-IV для ведення особистого селянського господарства використовують земельні ділянки розміром не більше 2,0 гектара, передані фізичним особам у власність або оренду в порядку, встановленому законом.
Аналіз вищенаведених норм свідчить про наявність у позивачів можливості отримати дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 2,00 га у власність для ведення особистого селянського господарства, із земель державної власності сільськогосподарського призначення, однак за умови, якщо такого права вона не використала раніше.
Документальних доказів використання позивачем раніше такого права відповідач до суду не надав.
Згідно з ч.4 ст.122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Проаналізувавши норми Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року №15 та Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затверджене Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №333 від 29.09.2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.10.2016 року за №1391/29521, суд дійшов висновку про наявність у відповідача повноважень щодо надання громадянам дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.ч.6, 7 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Таким чином, частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України визначено перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, який є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Отже, отримавши заяву позивачів про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, відповідач, згідно з статтею 118 ЗК України, повинен був у місячний строк дати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (видати відповідний наказ) або надати позивачам мотивовану відмову у наданні дозволу.
Натомість, відповідач листом від 02.04.2019 року №29-11-0.332-3105/2-19 відмовив позивачам у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок з підстав, що не передбачені частиною 7 статті 118 ЗК України. При цьому, чинним законодавством не передбачено права територіального управління Держгеокадастру відступати від положень даної статті.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про протиправність відмови Головного управління щодо неприйняття у встановлений законом строк у наданні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 дозволів на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства площею по 2,0000 га кожному, які знаходяться на території Диківської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області за межами населеного пункту. Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги в цій частині.
Що стосується позовної вимоги, в якій позивачі просять з зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області надати дозволи на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства площею по 2,0000 га кожному, які знаходяться на території Диківської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області за межами населеного пункту, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вирішення питань щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою належить до виключної компетенції відповідача.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, не може втручатися у дискрецію суб'єкта владних повноважень в межах такої перевірки.
У відповідності з Рекомендаціями № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 21.05.2013р. №21-87а13, а згідно з статтею ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги в частині зобов'язання відповідача надати позивачам дозвіл на розробку проекту землеустрою.
Разом з тим, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб'єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права, без його практичного застосування.
Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оскільки заяви позивачів про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою розглянута з порушенням норм Земельного кодексу України, суд вважає, що порушене право позивачів на отримання обґрунтованого рішення за їх заявою має бути відновлено шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути дані заяви позивачів про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.
При цьому суд зазначає, що при прийнятті в подальшому відповідачем рішення, останній не вправі відмовляти позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з тих самих підстав, за яких судом визнані дії відповідача протиправними.
Щодо зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст.382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Зі змісту наведеної правової норми випливає, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.
Поряд з цим суд враховує, що позивачами не наведено причин та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду.
Приймаючи до уваги обставини даної справи, підстави зобов'язувати суб'єкта владних повноважень подавати звіт про виконання судового рішення відсутні.
Згідно з частинами 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 246, 382, 255, 292-297, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , рнокпп НОМЕР_4 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 , рнокпп НОМЕР_5 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_6 , рнокпп НОМЕР_6 ) до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (вул. Академіка Корольова, 26, м.Кропивницький, 25030, код ЄДРПОУ 39767636) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково .
Визнати незаконною відмову Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 02.04.2019 року №29-11-0.332-3105/2-19 у наданні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 дозволу на розробку проекту землеустрою.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяви громодян ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 про надання дозволів на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства площею по 2,0000 га кожному, які знаходяться на території Диківської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області за межами населеного пункту.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Присудити на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 384,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39767636).
Присудити на користь ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_2 ) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 384,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39767636).
Присудити на користь ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_3 ) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 384,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39767636).
Присудити на користь ОСОБА_4 (рнокпп НОМЕР_4 ) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 384,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39767636).
Присудити на користь ОСОБА_5 (рнокпп НОМЕР_5 ) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 384,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39767636).
Присудити на користь ОСОБА_6 (рнокпп НОМЕР_6 ) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 384,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39767636).
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складено 30 травня 2019 року.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Ю.П. Пасічник