Справа № 185/9792/18
Провадження № 2-др/185/8/19
ІМенеМ УкРАЇНИ
24 травня 2019 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді: Бондаренко В.М.,
за участю секретаря: Данильченко Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Селянського (фермерського) господарства «Лугове», треті особи: Друга Павлоградська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, Павлоградська районна державна адміністрація, про визнання права власності на земельні ділянки у порядку спадкування за законом,
У квітні 2019 року Селянське (фермерське) господарство «Лугове» звернулося до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат між сторонами по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Селянського (фермерського) господарства «Лугове», треті особи: Друга Павлоградська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, Павлоградська районна державна адміністрація, про визнання права власності на земельні ділянки у порядку спадкування за законом та стягнути з позивачів на користь ОСОБА_4 (фермерського) господарства «Лугове» судові витрати по справі, а саме, витрати пов'язані з наданням правової допомоги у розмірі 10 000,00 грн.
В обґрунтування заяви зазначив, що рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 лютого 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Селянського (фермерського) господарства «Лугове», треті особи: Друга Павлоградська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, Павлоградська районна державна адміністрація, про визнання права власності на земельні ділянки у порядку спадкування за законом відмовлено повністю за недоведеністю. Проте, при ухваленні рішення судом не вирішено питання стосовно розподілу судових витрат між сторонами, а саме, витрат пов'язаних з правовою допомогою адвоката Норочевського О.О. у розмірі 10 000,00 грн, які підтверджуються матеріалами цивільної справи.
Представник позивачів ОСОБА_5 відповідно до наданого відзиву на вищезазначену заяву просила у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат у вигляді витрат пов'язаних з правовою допомогою адвоката Норочевського О.О. з позивачів на користь Селянського (фермерського) господарства «Лугове» відмовити, як необґрунтовані та не доведені матеріалами цивільної справи.
Учасники справи відповідно до наданих суду заяв просили розглядати заяву про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі без їх участі.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 лютого 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Селянського (фермерського) господарства «Лугове», треті особи: Друга Павлоградська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, Павлоградська районна державна адміністрація, про визнання права власності на земельні ділянки у порядку спадкування за законом відмовлено повністю за недоведеністю.
Проте, при ухваленні вищезазначеного рішення, судом не вирішувалось питання стосовно розподілу судових витрат відповідно до ст.141 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно із постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 травня 2018 року справа № 72/1010/16-ц, провадження № 61-3416 св 18 встановлено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Відтак, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, між Селянським ( ОСОБА_6 господарством «Лугове» та адвокатом Норочевським О.О. укладено договір про надання правової допомоги від 24.12.2018 року.
На виконання вищезазначеного договору адвокатом ОСОБА_7 суду надано попередній опис робіт та витрат здійснених під час надання правової допомоги, у зв'язку з розглядом вищезазначеної справи, а саме: вивчення обставин справи, законодавства, судової практики зі спірних правовідносин та складання відзиву на позов - 2 години, що складає 1536,80 грн; оформлення листів, направлення поштового відзиву на позов з додатками учасникам справи та суду - 1 година - 768,00 грн; орієнтовний час участі у судових засіданнях по справі в суді першої інстанції - 4 години - 3073,60 грн; отримання рішень та виконавчих листів - 1 година - 768,40 грн ( із розрахунку 1 година роботи адвоката складає 768,40 грн), а також витрати, пов'язані з отриманням витягу з ЄДРПОУ щодо стану СФГ «Лугове» - 73,00 грн та витрати, пов'язані з поштовими послугами у розмірі 126,50 грн, що загалом складає 6 341, 70 грн.
Крім того, як вбачається з додатку № 1 до договору про надання правової допомоги від 24.12.2018 року гонорар по вищезазначеній справі сторонами було погоджено та збільшено до 10 000,00 грн, а також передбачена сплата клієнтом гонорару на користь адвоката поетапно по мірі виконання доручень.
Відповідно до частин першої, третьої статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
З матеріалів цивільної справи вбачається, що представник відповідача обмежився складенням попереднього розрахунку судових витрат та всупереч вимог ст. 137 ЦПК України не довів відповідними доказами обсяг фактично наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, не надав доказів сплати позивачем грошових коштів за умовами договору, з додатком до нього від 24.12.2018 року.
Що стосується витрат, пов'язаних з отриманням витягу з ЄДРПОУ стосовно стану СФГ «Лугове» у сумі 73,00 грн та поштовими послугами у розмірі 126,50 грн, які поніс адвокат Норочевський О.О. слід зазначити, що зазначені витрати не відносяться до судових витрат пов'язаних з наданням професійної правничої допомоги, а тому і не підлягають розподілу, як такі.
З огляду на викладене вважаю, що у задоволенні заяви ОСОБА_4 (фермерського) господарства «Лугове» про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат між сторонами по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Селянського (фермерського) господарства «Лугове», треті особи: Друга Павлоградська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, Павлоградська районна державна адміністрація, про визнання права власності на земельні ділянки у порядку спадкування за законом слід відмовити.
На підставі викладеного і керуючись ст. 270 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_4 (фермерського) господарства «Лугове» про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат між сторонами по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Селянського (фермерського) господарства «Лугове», треті особи: Друга Павлоградська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, Павлоградська районна державна адміністрація, про визнання права власності на земельні ділянки у порядку спадкування за законом - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.М. Бондаренко