про відмову в забезпеченні позову
30 травня 2019 року 320/2634/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши заяву про забезпечення позову, подану разом із адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Ворзельської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулись ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з позовом до Ворзельської селищної ради, в якому просять:
- визнати незаконним та скасувати рішення Ворзельської селищної ради від 25.04.2019 №666-52-VІ про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою на поділ земельної ділянки площею 0,47 га, за кадастровим номером НОМЕР_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати Ворзельську селищну раду надати дозвіл ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на розробку технічної документації по встановленню меж земельної ділянки площею 0,1500 га щодо кожного з позивачів для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на території селища Ворзель (Ворзельської селищної ради) в межах вулиці Курортна №98.
Разом із адміністративним позовом представником позивачів надано заяву про забезпечення позову, а якій заявник просить:
- зупинити дію рішення Ворзельської селищної ради від 25.04.2019 №666-52-VІ про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою на поділ земельної ділянки площею 0,47 га, за кадастровим номером НОМЕР_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 ;
- заборонити Ворзельській селищні й раді вчиняти будь-які дії щодо поділу земельної ділянки площею 0,47 га, за кадастровим номером НОМЕР_2 та її відчуження, у тому числі новостворених земельних ділянок за рахунок її поділу.
Необхідність забезпечення позову обґрунтовується тим, що невжиття заходів забезпечення позову до ухвалення рішення в адміністративній справі призведе до поділу земельної ділянки на якій розташовані будинковолодіння позивачів, з подальшим відчуженням новостворених земельних ділянок на користь інших осіб. Вказано, що виникне необхідність подачі адміністративних позовів до кожного власника новоствореної земельної ділянки, що обумовить докладання значних зусиль та витрат на відновлення прав позивачів у майбутньому.
Суд, вирішуючи питання про забезпечення позову, дійшов наступного висновку.
Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статтями150-158 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі. Наявність такого інституту є однією з гарантій виконання рішень адміністративного суду і спрямовані на забезпечення принципу обов'язковості судових рішень.
Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з частинами першою та другою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Тобто, підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.
Дослідивши подану позивачем заяву, суд зазначає, що вона не містить посилання на беззаперечні мотиви, за якими позивач вважає, що захист його прав, свобод та інтересів буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також не вказано в чому полягає значимість таких зусиль і наскільки значні витрати будуть позивачем при цьому понесені.
Проаналізувавши заявлене клопотання, суд не убачає підстав для висновків про те, що виконання судового рішення, у випадку задоволення позову, буде унеможливлено чи істотно ускладнено без вжиття заходів забезпечення позову.
Очевидної протиправності дій та рішень відповідача судом не встановлено, натомість обґрунтованість прийняття рішень та правомірність дій має бути розглянута судом в процесі судового розгляду.
Враховуючи зазначене, виходячи із змісту поданого клопотання та доводів наведених позивачем на його обґрунтування, суд дійшов висновку про його необґрунтованість та не знаходить підстав для задоволення клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.
Керуючись статтями 150-157,243,248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про забезпечення позову, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Лисенко В.І.