29 травня 2019 року № 320/1880/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області та просить суд: - визнати протиправною відмову Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, викладену у листі від 30.01.2019 вих. № 38/В-01 у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , виходячи із заробітної плати одержаної за роботу в зоні ЧАЕС за період з 22.10.1986 по 27.10.1986 в розмірі 630 крб. 11 коп.; - зобов'язати Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити ОСОБА_1 з 01.02.2019 перерахунок та виплату пенсії, виходячи із заробітної плати в сумі 630 крб. 11 коп., одержаної за роботу в зоні ЧАЕС за період з 22.10.1986 по 27.10.1986 з урахуванням уже проведених виплат.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем неправомірно відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії на підставі довідки № 06 від 21.01.2019 про фактично виплачену заробітну плату за роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, оскільки довідка є підставою для проведення перерахунку та є доказом щодо нарахування заробітної плати та фактичну тривалість роботи безпосередньо в зоні відчуження відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідач позов не визнав, надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що подана позивачем для перерахунку пенсії довідка № 06 від 21.01.2019 не підтверджена первинними документами.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.04.2019 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням 1 категорії серії А №154475с, яке видане Державною адміністрацією м. Києва 09.01.2014. Перебуває на обліку в Броварському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Київської області та отримує пенсію по II групі інвалідності, захворювання пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
У 1986 році позивач перебував у трудових відносинах з Броварським АТП 31014 Київського обласного автоуправління вантажного автотранспорту, на даний час Товариство з додатковою відповідальністю «Броварське АТП 13209», де працював слюсарем.
З 22 по 27 жовтня 1986 року приймав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. За роботу в зоні відчуження позивачу виплачена заробітна плата в розмірі 630,11 крб., що підтверджується довідкою № 06 від 21.01.2019.
22 січня 2019 року позивач звернувся до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Київській області з заявою про перерахунок пенсії відповідно до ст. 54 Закону № 796, виходячи із заробітної плати в сумі 630,11 крб. за роботу в зоні відчуження за період 22 по 27 жовтня 1986 року. До заяви додано довідку № 06 від 21.01.2019 та інші стверджуючі документи про роботу в зоні відчуження.
Однак, відповідач відмовив в проведенні перерахунку пенсії у зв'язку з тим, що подана ним довідка про заробітну плату від 21.01.2019 № 6 не підтверджена первинними документами.
Проте, з таким рішенням Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області позивач не погоджується, вважаючи його необґрунтованим та таким, що порушує його право, а тому звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено пенсії особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
Частиною 3 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок №1210).
Пунктом першим Порядку №1210 встановлено, що вказаний порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Пенсії за бажанням осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної цією особою за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках.
При цьому, згідно з п.п.4 п. 3 даного Порядку №1210 у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986-1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.
Частиною 4 статті 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Таким чином, розмір пенсії по інвалідності ставиться у залежність від заробітку, фактично отриманого особою у період її роботи в зоні відчуження.
Відповідно до статті 1 Конвенції про захист заробітної плати, ратифікованої Президією Верховної Ради СРСР 31 січня 1961 року, яка є чинною в Україні, Україна прийняла на себе зобов'язання заробітною платою рахувати будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах за виконану роботу або послуги працівникові.
Статтею 1 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі - Закон № 108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
Відповідно до статті 2 Закону № 108/95-ВР основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Правилами статті 49 Кодексу законів про працю України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.
Тобто, за загальним правилом видача довідок про заробітну плату за період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС здійснюється підприємствами, установами та організаціями або їх правонаступниками.
Форму довідки про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках затверджено наказом Міністерства соціального захисту населення України від 12.10.2012 №644 "Про затвердження форми Довідки про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.10.2012 за №1808/22120.
Довідка про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках від 21.01.2019 № 6, видана Товариством з додатковою відповідальністю «Броварське АТП - 13209», за формою та змістом відповідає вимогам наказу Міністерства соціального захисту населення України від 12.10.2012 №644.
Згідно довідки позивачу за роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за період з 22.10.1986 по 27.10.1986 виплачена заробітна плата в сумі 630,11 крб. з урахуванням коефіцієнту кратності 2 при годинній тарифній ставці 0,814 крб.
Суд зазначає, що довідка Товариства з додатковою відповідальністю «Броварське АТП - 13209» від 21.01.2019 № 6 не була визнана судом незаконною, недійсною або такою, що видана безпідставно чи з порушенням правил її видачі.
Щодо посилання відповідача на правову позицію Верховного Суду України про те, що невід'ємною складовою підстав та порядку перерахунку пенсії є беззаперечне підтвердження відомостей, що містяться в довідці про заробітну плату, відповідними первинними документами бухгалтерського обліку про тривалість робочого дня та місце її виконання (постанови від 04.11.2015 у справі №539/4466/14-а та від 15.12.2015 у справі №2-а/576/29/14), суд наголошує, що обов'язок збереження всіх первинних бухгалтерських документів за 1986 рік, зокрема, документів щодо виплати заробітної плати та відрядження позивача у зону відчуження, за часів існування Радянського Союзу, де всі документи та сама подія - аварія на ЧАЕС були тривалий час засекречені, не може бути покладено на позивача, як і поставлено під сумнів їх існування, адже наслідки у вигляді ушкодженого здоров'я, причинний зв'язок втрати якого поставлено в пряму залежність від участі особи у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС уповноваженими та компетентним органами, є тим прямим та безперечним доказом, який свідчить про наявність права на отримання належного рівня пенсійного та соціального забезпечення як такого.
При цьому, встановлення факту дійсності отримання зазначених у довідці виплат має місце під час вирішення питання при оформленні та видачі відповідної довідки. Однак, за даних конкретних обставин, вказана довідка вже оформлена та видана, а предметом даного спору є перерахунок пенсії на її підставі, а не відповідність довідки нормам чинного законодавства.
Згідно ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також: за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Виходячи з викладеного, відповідач наділений Законом повноваженнями щодо перевірки наданих позивачем документів, зробити відповідні запити, витребувати необхідні підтверджуючі документи.
Отже, суд вважає, що довідка про заробітну плату під час роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, видана підприємствами, установами, є підставою для перерахунку пенсії.
Згідно з ч. 4. ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35,частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа. Заяву з усіма необхідними документами позивачем подано 22.01.2019. За таких обставин суд дійшов висновку, що перерахунок та виплата пенсії повинна бути проведена з 01 лютого 2019 року.
З огляду на викладене порушені права позивача підлягають відновленню, шляхом зобов'язання відповідача провести позивачу з 01.02.2019 перерахунок та виплату пенсії, виходячи із заробітної плати в сумі 630 крб. 11 коп., одержаної за роботу в зоні ЧАЕС за період з 22.10.1986 по 27.06.1986.
Відповідно до статей 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б спростували доводи позивача, не надав.
Приписами частини першої статті 371 КАС України визначено, що негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць. Оскільки присуджені позивачу виплати є періодичними та здійснюються з Державного бюджету України, рішення підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 КАС України. Разом з тим, під час звернення з даним позовом до суду, позивач судовий збір не сплачував, на підставі пункту 10 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір". Таким чином, судовий збір за рахунок відповідача на користь позивача відшкодуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 9, 14, 72-78, 90, 139, 143, 242-246, 251, 255 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною відмову Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, викладену у листі від 30.01.2019 вих. № 38/В-01 у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , виходячи із заробітної плати одержаної за роботу в зоні ЧАЕС за період з 22.10.1986 по 27.10.1986 в розмірі 630 крб. 11 коп.
Зобов'язати Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити ОСОБА_1 з 01.02.2019 перерахунок та виплату пенсії, виходячи із заробітної плати в сумі 630 крб. 11 коп., одержаної за роботу в зоні ЧАЕС за період з 22.10.1986 по 27.10.1986 з урахуванням уже проведених виплат.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Лиска І.Г.