про залишення позовної заяви без руху
27 травня 2019 року м. Київ № 320/2537/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву
ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, у якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо зменшення ОСОБА_1 , основного розміру пенсії з 90% на 70% відповідних сум грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести позивачу перерахунок та виплату пенсії у розмірі, встановленому довічно, 90 % відповідних сум грошового забезпечення з 01 січня 2018 року;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо не нарахування ОСОБА_1 пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988.
Пунктом третім частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Пунктом п'ятим частини першої цієї ж статті закріплено обов'язок суду з'ясувати чи подано позовну заяву у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У частині другій цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з позовної заяви, спір виник у зв'язку з виплатою відповідачем позивачеві пенсії (щомісячної виплати) у період з 01.01.2018 у розмірі, меншому ніж було передбачено вимогами чинного законодавства, зокрема, як зазначає позивач - Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988.
Виплата пенсії носить періодичний (щомісячний) характер, а тому позивач, якщо вважав неправомірними дії відповідача щодо виплати пенсії не у повному обсязі, мав реальну можливість та повинен був дізнаватися про порушення своїх прав у день виплати пенсії за відповідний місяць.
Таким чином, строки звернення з позовом, що стосуються перерахунку пенсії за період з 01.01.2018- пропущені.
У той же час, до суду позивач звернувся лише 22.05.2019, тобто за межами процесуальних строків, встановлених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому жодних заяв чи клопотань про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, як і посилань на існування істотних та вагомих причин пропуску строку на звернення до суду, які непереборно перешкоджали позивачеві зверненню до суду, позовна заява та додані до неї матеріали не містять.
Суд зазначає, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Порівняльний аналіз термінів “дізнався” та “повинен був дізнатись”, що містяться у частині 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.
При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Суд також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
У статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, позивачеві слід надати пояснення та докази на їх підтвердження, що свідчать про те, що позивач не знав і не міг знати про порушення його прав з січня 2018 року, - при одержанні відповідних пенсійних виплат, або ж зазначити обставини, що об'єктивно перешкоджали позивачеві своєчасно реалізувати право на звернення до суду за захистом своїх прав у строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, а також докази на їх підтвердження.
Крім того, в силу приписів пункту четвертого частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
При цьому, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло.
У прохальній частині позовної заяви позивачем заявлено вимогу (пункт 3) - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо не нарахування ОСОБА_1 пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988.
Проте, у прохальній частині позовної заяви, яка складає предмет позову, позивач не конкретизує, протягом якого саме періоду дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області мають бути визнані протиправними, які на переконання позивача порушують його права та інтереси. Отже, дана позовна вимога є неконкретною і підлягає уточненню позивачем.
Частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з приписами частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2019 рік» від 23.11.2018 № 2629-VIII установлено у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2019 року - 1 921 гривня, з 1 липня - 2007 гривень, з 1 грудня - 2102 гривні.
Відповідно до абзацу 2 частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір за кожну вимогу немайнового характеру.
При цьому суд, враховує, що вимога позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії є похідною вимогою, тому сплата судового збору здійснюється як за одну вимогу.
Отже, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом, позивачу необхідно було сплатити 768,40 грн.
У якості доказу сплати судового збору позивачем до позовної заяви приєднано квитанцію від 07.05.2019 № 69 на суму 768,40 грн.
Статтею 9 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до даних підсистеми «Реєстр підтверджень оплат із Казначейства» комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» кошти, сплачені за квитанцією від 17.05.2019 №69, до спеціального фонду Державного бюджету України не надходили.
Крім того, слід зазначити, як вбачається з квитанції № 69 від 17.05.2019, наданої позивачем в якості сплати судового збору, платіж в розмірі 768,40 було перераховано за такими реквізитами: отримувач - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, рахунок - 34310206084021.
Суд зазначає, що судовий збір позивач сплатив на рахунки, що відкриті Окружному адміністративному суду м. Києва.
Натомість для зарахування судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду Головним управлінням Державної казначейської служби України у Київській області визначено наступні реквізити:
1) отримувач коштів - ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101;
2) код отримувача - (код за ЄДРПОУ) 37955989;
3) банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);
4) код банку отримувача (МФО) - 899998;
5) рахунок отримувача - 34316206084081;
6) код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Частиною 10 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.
Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви повинні бути усунені у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання безпосередньо до суду:
1) позовної заяви, що відповідає вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства із уточненням пункту 3 позовних вимог;
2) письмових пояснень та доказів на їх підтвердження, що свідчать про те, що позивач не знав і не міг знати про порушення його прав з початку 2018 року при одержанні відповідних пенсійних виплат або письмових пояснень та доказів на їх підтвердження, що свідчать про існування обставин, що об'єктивно перешкоджали позивачеві своєчасно реалізувати право на звернення до суду;
3) оригіналу платіжного документа про сплату судового збору у розмірі 768,40 грн. за належними реквізитами щодо його сплати.
Належним документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі «Судова влада України» за інтернет-адресою https://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Керуючись статтями 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панова Г. В.