Справа № 2-А-1358/2010
11 лютого 2010 року смт. Красногвардійське
Суддя Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим Шукальський В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та стягнення щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років,
ОСОБА_1 04 грудня 2009 року звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації (далі - УПСЗН) про визнання дій протиправними, та стягнення щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років. Вимоги мотивовано тим, що відповідач, порушуючи Рішення Конституційного Суду України від 09.07.07 № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян), виплачує щомісячну допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку у розмірі, меншому ніж прожитковий мінімум для дитини у віці до шести років, що гарантовано ст.15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми”.
Позивачка зазначила, що має на своєму утриманні малолітню дитину, до трьох років: сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Законом України „Про державний бюджет України на 2007 рік” дію норми ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, якою гарантовано виплату зазначеної допомоги в розмірі, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, було зупинено. Однак у зв'язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 09.07.07 № 6-рп/2007 про визнання неконституційними зазначених положень Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” їй повинна надаватися щомісячна допомога по догляду за дитиною у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму. При зверненні до УПСЗН з проханням виплачувати допомогу у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для дітей віком до шести років, їй було відмовлено.
У судове засідання позивачка не з'явилась, позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити в повному обсязі, а справу слухати за її відсутності в порядку письмового провадження, про що надала письмову заяву.
Представник відповідача Моісеєнкова О.В. в судове засідання не з'явилась, позовні вимоги не визнала, просила справу розглянути за її відсутності в порядку письмового провадження. Заперечення обґрунтовані тим, що УПСЗН забезпечує виплату державної допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку в розмірах, затверджених Верховною Радою України в законі про державний бюджет України на відповідний рік. У 2008- 2009р.р. УПСЗН позивачу була виплачена допомога по догляду за дитиною у розмірах, передбачених Законом України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” та Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”. Також наполягала на застосуванні строку звернення до адміністративного суду, який, на її думку, позивачем було пропущено без поважних причин, що є самостійною підставою для відмови в позові. Просила в позові відмовити в повному обсязі, як необґрунтованому.
Відповідно до ст. 122 ч. 3 КАС України якщо особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутністю, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.11 ч.1 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі ст.71 ч.1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої вказаної статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 має малолітню дитину віком до трьох років: сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Отримує щомісячну допомогу по догляду за дитиною у розмірі, яка призначена відповідно до Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми” з врахуванням положень законів про державний бюджет України на відповідний рік, зокрема, сума зазначеної допомоги на дитину у квітні 2007 року становила 34 грн. 41 коп., у травні-червні 2007 року - 129 грн. 03 коп., у серпні 2007 року - 132 грн. 64 коп., у вересні - 134 грн. 45 коп., у жовтні 2007 року - 130 грн. 64 коп., у листопаді 2007 року - 140 грн. 05 коп., у період з грудня 2007 року по березень 2008 року становила 144 грн. 10 коп. щомісячно.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не зверталася до УПСЗН з заявою про проведення перерахунку призначеної їй щомісячної допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку та виплату зазначеної допомоги у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до шести років.
Відповідно до ст.15 ч.1 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми” в редакції Закону № 2334-ІІІ від 22.03.01 з наступними змінами та доповненнями, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років.
Відповідно до п.3 Розділу VІІІ вищезазначеного закону розмір державної допомоги з 01 січня 2008р. не може бути нижчим 50% прожиткового мінімуму, а з 01 січня 2009 року - 75% прожиткового мінімуму.
Частина 1 ст.15 та п.3 Розділу VІІІ Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми” було зупинено на 2007 рік згідно із Законом України від 19.12.06 № 489-V „Про Державний бюджет України на 2007 рік”.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.07 № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), такі положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік":
- абзацу третього частини другої статті 56 щодо встановлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що визначається як різниця між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень для незастрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
- пункту 14 статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Згідно з ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно з ч.3 ст.22 Конституції України не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових або внесення змін до чинних законів.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі (№ 6-рп/2007) має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними, є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Відповідно до ст.62 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” прожитковий мінімум на одну особу (дітей віком до шести років) в розрахунку на місяць складає з 01 жовтня - 470 грн.
Таким чином, відповідно до ч.1 ст.15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми” ОСОБА_1 з 23 квітня 2007р. мала право на отримання щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років.
Разом з тим, ч.2 ст.99 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Рішення Конституційного Суду України у справі № 6-рп/2007 було прийняте 09 липня 2007 року, опубліковано у „Віснику Конституційного Суду України” за 2007р. № 4 та в інших офіційних видання України (Офіційному віснику України № 52 від 27.09.07). Відтак, з цього моменту позивач повинна була дізнатись про порушення свого права. ОСОБА_1 з позовом до суду звернулась лише 04 грудня 2009 року. За таких обставин, в задоволенні вимог позивача за період з 23 квітня 2007 року по 31 грудня 2007 року слід відмовити.
Аналізуючи правові положення щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, суд вважає, що право позивача на отримання щомісячної допомоги Законом України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми” не обмежено і не залежить від фінансових можливостей держави.
Посилання представника відповідача на Закон України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” як на підставу виплати позивачу допомоги у передбаченому ним розміру із застосуванням ч.2 ст.95 Конституції України про те, що виключно законом про Державний бюджет визначаються витрати держави на соціальні потреби, розмір і цільове призначення, - не можуть бути прийняті до уваги, оскільки у рішенні Конституційного Суду України від 09.07.07 по справі 1-29/2007 (п.3.2) визначено, що держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому, відповідно до ч.2 ст.6, ч.2 ст.19, ч.1 ст.68 Конституції України вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами.
У п.п.4.5 зазначеного рішення Конституційного Суду України також зроблено висновки про те, що метою і особливістю закону про Державний бюджет України є забезпечення належних умов для реалізації положень інших законів України, які передбачають фінансові зобов'язання держави перед громадянами, спрямовані на їх соціальний захист, у тому числі й надання пільг, компенсацій і гарантій. Отже, при прийнятті закону про Державний бюджет України мають бути дотримані принципи соціальної, правової держави, збережені пільги, компенсації і гарантії для забезпечення права кожного на достатній життєвий рівень, і Верховна Рада не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин. Тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України. На підставі наведеного зазначеним рішенням Конституційного Суду України визнано такими, що не відповідають Конституції України положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”.
В той же час, згідно з п.23 п.п.7, 8 Розділу ІІ Внесення змін до деяких законодавчих актів України Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.07 № 107-VI у Законі України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми” частину першу статті 15 викладено в такій редакції: „Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень”;
Пункт 3 розділу VIII „Прикінцеві положення” викладено у такій редакції:„3. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року (50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками, з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців”.
Вищезазначені зміни до Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми” набрали законної сили з 01 січня 2008 року, є чинними, такими, що порушують Конституцію України (є неконституційними), Конституційним Судом України не визнавались.
Відповідно до ст.5 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми” державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків, в даному випадку, - Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації, яке і є належним відповідачем у справі.
Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є не обґрунтованими, такими, що не засновані на діючому законодавстві, в задоволенні яких слід відмовити.
Керуючись статтями 22, 152 Конституції України, 5, 13, 15, 23 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, статтями 11, 71, 86, 94, 99, 100, 122 ч.3, 158, 160-163 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та стягнення щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років відмовити .
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Красногвардійський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк, з дня складення в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження, і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
Суддя