Іменем України
22.02.2010 року м. Чернівці Справа № 2а-21/10/2470
16 год. 50 хв.
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Ковалюка Ярослава Юрійовича ,
секретар судового засідання Василик Григорій Васильович , за участю представників: позивача - Джурюка Г.І.; відповідача - Дутчак М.М., Думенка М.В., Молованюк Л.В. ,
розглянувши в м. Чернівці у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Італобоніфіка"
до Державної податкової інспекції у Вижницькому районі Чернівецької області < Текст > < Текст >
про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень
Позивач вважаючи висновок державної податкової інспекції у Вижницькому районі (далі -ДПІ) про те, що товариство з обмеженою відповідальністю “Італобоніфіка” (далі -ТОВ “Італобоніфіка”) порушило п.19.2”а”ст.19 Закону України ”Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 року №889 (зі змінами та доповненнями), в результаті чого не дораховано податку з доходів фізичних осіб під час заготівлі продукції в сумі 134 057.32 грн. є хибним, а тому є всі підстави для визнання протиправними податкових повідомлень-рішень ДПІ №0001791700/0 від 16.10.2008 року, №0001791700/1 від 12.11.2008 року, №0001791700/2 від 21.01.2009р., №0001791700/3 від 06.04.2009 року про сплату податку з доходів найманих працівників, по актах перевірки на суму 402171,96 грн. (в тому числі: основний платіж -134057,32 грн. та штрафні санкції -268114,64 грн.) З цього приводу звернувся за вирішенням даного спору в судовому порядку.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені до суду вимоги й просив їх задовольнити.
Сторона відповідача не визнала позовних вимог за їх безпідставністю.
Суд, вислухавши доводи сторін, пояснення свідків, проаналізувавши матеріали справи й давши оцінку зібраним доказам вважає, що позов належний до задоволення з наступних підстав.
В результаті виїзної планової документальної перевірки ТОВ «Італобоніфіка», проведеної ДПІ у Вижницькому районі, контролюючий орган прийшов до висновку про порушення підконтрольною установою вимог п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до завищення валових витрат за 3 квартал 2007 року в сумі 12268 грн. та за 2 півріччя 2008 року в сумі 630128 грн., так як приватні підприємці ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували за межами України і не могли здавати на підприємство сільськогосподарську продукцію.
На підставі акту перевірки були видані податкові повідомлення-рішення №0002002300/0 від 16 жовтня 2008 року, №0002002300/1 від 12 листопада 2008 року, №0002002300/2 від 21 січня 2009 року, №0002002300/3 від 06 квітня 2009 року про донарахування податку на прибуток підприємства в сумі 112075 грн. та штрафних санкцій на суму 44830 грн., а за результатами розгляду скарги ДПА в Чернівецькій області ще донараховано податку з прибутку підприємств в сумі 3067 грн. основного платежу та 1555,50 грн. штрафних санкцій і видано податкове повідомлення-рішення №0000142300/2 від 21 січня 2009 року, з причини виявлення арифметичної помилки в акті перевірки ДПІ у Вижницькому районі.
Про те на думку суду, податкові повідомлення-рішення №0002002300/0 від 16 жовтня 2008 року, №0002002300/1 від 12 листопада 2008 року, №0002002300/2 від 21 січня 2009 року, №0002002300/3 від 06 квітня 2009 року, №0000142300/2 від 21 січня 2009 року є протиправними і підлягають скасуванню, виходячи з наступного.
Так, працівники ДПІ у Вижницькому районі прийшли до висновку про відсутність на території України приватного підприємця ОСОБА_1 з 24 серпня 2007 року до грудня 2008 року на підставі листа-повідомлення окремого відділу обробки даних центральної підсистеми інтегрованої інформаційно-телекомунікаційної системи «Гарт»Державної прикордонної служби України, згідно якого 24.08.2007 року ОСОБА_1 пересік кордон України з Росією на пункті пропуску Хутір Михайлівський поїздом Київ-Москва.
Однак, судом встановлено, що ОСОБА_1 не перебував у трудових відносинах з ТОВ «Італобоніфіка»і відповідно міг вільно виїздити за межі України на свій розсуд, тим більше, що наступна операція по здачі на підприємство сільськогосподарської продукції здійснена ним у вересні 2007 року. Разом з тим, у зазначеному листі нічого не вказано коли ж все таки ОСОБА_1 повернувся в Україну, а також те, що відсутність інформації в базі даних «Відомості про осіб, які перетнули кордон України»не спростовує факту перетинання державного кордону в пунктах пропуску.Посилання відповідача на описку в базі даних не заслуговують на увагу, оскільки таких доказів ДПІ у Вижницькому районі не надало й спростовується наданими на запит суду відповіддями окремого відділу обробки даних центральної підсистеми інтегрованої інформаційно-телекомунікаційної системи «Гарт»Державної прикордонної служби України №0.253-17411/0/15-08 від 05.11.2008 р. та №0.253-17051/0/15-09 від 08.12.2009 р.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 пояснила, що її чоловік ОСОБА_1 виїхав у Росію 24.08.2007 року, де не постійно перебував, а виїздив туди в справах час від часу і повертався додому. Державній податковій адміністрації у Вижницькому районі разом із запереченням на акт перевірки направлялась її доповідна про те, що помилилась коли давала пояснення і не зазначила, що в період з серпня 2007 року по грудень 2008 року її чоловік не постійно перебував в Росії, а виїздив туди в справах час від часу, однак вона безпідставно не була взята до уваги.
Крім того свідок пояснила, що 09 січня 2009 року працівник відділу податкової міліції ДПІ в Сторожинецькому районі ОСОБА_4 відібрав пояснення по місцю їхнього проживання у її чоловіка ОСОБА_1, в якому останній пояснив куди, коли і на скільки часу він виїздив за межі України, про свою співпрацю із заготівлі сільськогосподарської продукції та продажу її ТОВ «Італобоніфіка», тощо, однак дане пояснення працівниками ДПІ у Вижницькому районі безпідставно не прийнято до уваги .
Аналогічні пояснення суду дав свідок ОСОБА_4
Крім цього за час, коли за припущеннями ДПІ у Вижницькому районі ОСОБА_1 перебував за межами України, ним на думку суду обов'язково повинна була подаватись щоквартальна та річна податкова звітність як приватного підприємця, що також підтверджує те, що він перебував на території України, займався підприємницькою діяльністю, в противному випадку ДПІ у Вижницькому районі подавались би відповідні докази, що він притягувався до адміністративної відповідальності за невиконання вимог закону стосовно подачі звітності.
Окрім того, про продаж сільськогосподарської продукції приватним підприємцем ОСОБА_1 після 24.08.2007 року свідчать прибуткові накладні, видаткові касові ордери, за якими він отримував аванс, оплату за здану продукцію готівкою через касу ТОВ «Італобоніфіка».
Аналогічна позиція суду стосовно тверджень ДПІ у Вижницькому районі про відсутність на території України з 01 листопада 2007 року приватного підприємця ОСОБА_2 Підтвердженням того, що вона займалася після вищезазначеної дати підприємницькою діяльністю по місцю проживання є прибуткові накладні про продаж (здачу) ТОВ «Італобоніфіка»сільськогосподарської продукції, видаткові касові ордери про отримання авансу , оплати за здану продукцію. Як приватний підприємець вона також здавала податкову звітність в ДПІ у Вижницькому районі про свою діяльність як приватного підприємця. Відповідно доказів про те, що вона притягалась до адміністративної відповідальності за не здачу або несвоєчасну здачу звітності, ДПІ у Вижницькому районі в судовому засіданні не надало.
Як і ОСОБА_1, ОСОБА_2 не перебувала в трудових відносинах з ТОВ «Італобоніфіка», відповідно сама вирішувала коли і на скільки часу виїздити за межі України, коли повертатись назад, тощо, тим більше, що в повідомленні з окремого відділу «Гарт»Державної прикордонної служби України нічого не зазначено коли вона поверталась в Україну, а тільки зазначено що вона перетнула кордон з Угорщиною 01 листопада 2007 року.
Разом з тим, суд не може взяти до уваги, як письмовий доказ, довідку №78 науково-дослідного експертно-криміналістичного центру управління МВС України в Чернівецькій області від 15 січня 2009 року №6/269, відповідно до якої підписи за ОСОБА_1, зображення яких містяться в ксерокопіях накладних на постачання продукції від приватного підприємця ОСОБА_1, у видаткових касових ордерах та у договорі із ТОВ"Італобоніфіка” виконані, імовірно, не ОСОБА_1, а іншою особою з тих підстав, що вона не дає категоричного заключення як доказ, а є, на думку суду, тільки припущення.
Щодо вчинених підписів за ОСОБА_2, то експерти не прийшли до однозначного висновку, чи виконані представлені на дослідження дві групи підписів однією і тією ж особою, а тому такий висновок не може слугувати доказом в справі.
Також встановлене перевіркою порушення позивачем Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме завищення валових витрат за період з 2007 року по 2008 рік, що призвело до заниження податку на прибуток ТОВ «Італобоніфіка»є невірним, оскільки зазначені порушення ґрунтуються на недотриманні позивачем вимог ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме ТОВ «Італобоніфіка»включило до валових витрат, витрати, що не підтвердженні відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість на ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Посилання представника відповідача на те, що до бухгалтерського обліку ТОВ «Італобоніфіка»безпідставно включено договори купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від приватних підприємців ОСОБА_2 та ОСОБА_1, які не відповідають вимогам Цивільного кодексу України, а тому є нікчемними, що, в свою чергу, призвело до завищення валових витрат і, як наслідок, зменшення податку на прибуток підприємства є, як встановлено в ході судового засідання, необґрунтованим.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, а також доказів на підтвердження цих обставин.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Італобоніфіка»є обгрунтованими, обставини, на які посилається позивач доведені належними та допустимими засобами доказування, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Розподіл судових витрат суд вважає за необхідне провести у відповідності до вимог п.1 ст.94 КАС України.
На підставі викладеного й керуючись ст.ст.2,11,69 -71,86, 94,158 -163,167,254 Кодексу адміністративного судочинства, суд,-
1.Позов задовольнити.
2.Визнати протиправними податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Вижницькому районі №0002002300/0 від 16 жовтня 2008 року, №0002002300/1 від 12 листопада 2008 року, №0002002300/2 від 21 січня 2009 року, №0002002300/3 від 06 квітня 2009 року, №0000142300/2 від 21 січня 2009 року про донарахування податку на прибуток ТОВ «Італобоніфіка»в сумі 112075 грн. та штрафних санкцій на суму 44830 грн., та 3067 грн. основного платежу та 1555,50 грн. штрафних санкцій за податковим повідомленням рішенням від 21 січня 2009 року , а всього на суму 161527,50 грн.
3.Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Італобоніфіка»3.40 грн. понесених по справі судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-третьої, п'ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, які подаються в апеляційну інстанцію через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо заява про апеляційне оскарження була подана, але апеляційна скарга у строк, встановлений цим Кодексом, не була подана, постанова набирає сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Я.Ю. Ковалюк