22 лютого 2010 року м. Чернівці Справа № 2а-166/10/2470
(№ 2а-1313/09/2470)
13 год. 24 хв.
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі :
головуючого судді: Скакун О.П.
при секретарі судового засідання: Пишній К.Г.
за участю:
представника позивача - Кашковала Д. В.
представника відповідача Гладишевої О. В., Білоуса Р. І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Ремжитлосервіс»
до Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
про скасування рішення, -
Приватне підприємство «Ремжитлосервіс» звернулося з адміністративним позовом до Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про скасування рішення.
У позовній заяві позивач просив суд скасувати рішення адміністративної колегії Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 15.05.2009 року №15 по справі №03/12, щодо порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та пояснив, що 21 травня 2009 року Приватне підприємство «Ремжитлосервіс» отримало копію рішення адміністративної колегії Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету від 15.05.2009 року №15 по справі №03/12 щодо порушення законодавства про захист економічної конкуренції, згідно якого приватне підприємство «Ремжитлосервіс» визнано таким, що у 2008 році і на даний час займає монопольне(домінуюче) становище на ринку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в межах зони обслуговування будинків і прибудинкових територій м. Чернівці , закріпленої за ним рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 29.04.1999 року № 307/9, з часткою 100 відсотків. Вказаним рішенням на позивача було накладено штраф у розмірі 7000 грн.
Позивач з вказаним рішенням відповідача не згоден і вважає його незаконним та необґрунтованим, внаслідок чого порушені його права та інтереси.
Відповідач у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував і просив суд закрити провадження у даній адміністративній справі, обґрунтовуючи, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Крім того, відповідач зазначає, що позивач пропустив визначений законодавством строк оскарження рішення адміністративної колегії, а саме передбачений ст.60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» двомісячний строк з дня одержання рішення, цей строк не може бути відновлено. Строк для оскарження рішення закінчився 22.07.2009 року, тому, на думку відповідача, це унеможливлює вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представників відповідача, встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що адміністративний позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач Приватне підприємство «Ремжитлосервіс» є юридичною особою, діє згідно Статуту на умовах повного господарського розрахунку та здійснює свою діяльність на ринку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів) в граничних межах території м. Чернівці, яка ним обслуговується та визначена рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 29.04.1999р. №307/9.
Судом встановлено, що адміністративна колегія Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету прийняла рішення від 15.05.2009 року №15 по справі №03/12, згідно якого приватне підприємство «Ремжитлосервіс» визнано таким, що у 2008 році і на даний час займає монопольне(домінуюче) становище на ринку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в межах зони обслуговування будинків і прибудинкових територій м. Чернівці , закріпленої за ним рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 29.04.1999 року № 307/9, з часткою 100 відсотків. У зв'язку з цим на позивача накладено штраф у сумі 7000грн.
Відповідач зазначене рішення обґрунтував тим, що за приватним підприємством «Ремжитлосервіс», згідно рішення виконавчого комітету, з метою надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій закріплена територія м. Чернівці в межах: вул. Головна(парна сторона від вул. Комарова до вул. П.-Кільцева) - вул. П.-Кільцева(від вул. Головної до озера (від вул. П.-Кільцевої до вул. Комарова) - вул. Комарова (непарна сторона від озер до вул. Головної). Підприємство діє на ринку надання комунальних послуг і займає монопольне (домінуюче) становище в межах території, що ним обслуговується, з часткою 100%. Згідно з Методикою визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженою розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 року №49-р, Чернівецьким обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету проведено дослідження ринку надання комунальних послуг приватним підприємством «Ремжитлосервіс».
Товаром на даному ринку виступає комунальна послуга, до складу якої, згідно п. 1 ч.1 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» входять послуги з центрального постачання, централізованого опалення, а також вивезення побутових відходів тощо.
Відповідач вважає, що вищезазначене підприємство подало на затвердження виконавчого комітету економічно необґрунтовані розрахунки по різних статтях витрат, що призвело до затвердження виконавчим комітетом економічно необґрунтованих тарифів
Таким чином, відповідач, посилаючись на викладене, а також на ст. 14 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», ст.ст. 48, 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», п.11 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, п. 33 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, вважає рішення Адміністративної колегії Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету №15 від 15.05.2009 року, прийняте стосовно ПП «Ремжитлосервіс», законним і обґрунтованим.
Суд вважає безпідставним твердження відповідача відносно того, що позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства з огляду на наступне.
Так, пунктом 1 частини 1 ст.3 КАС України визначено, що справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Тобто, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правовідносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.
У відповідності до п. 7 ч. 1 ст.3 КАС України визначено, що суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з ч.2 ст.4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового рішення. Частиною 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом зі спеціальним статусом, мета діяльності якого полягає в забезпеченні державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності, що відповідає ознакам суб'єкта владних повноважень, наведеним у пункті 7 частини 1 статті 3 КАС України.
Як зазначено у статті 4 КАС України, правосуддя в адміністративних справах здійснюється адміністративними судами, юрисдикція яких поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Частиною 3 статті 6 Закону України "Про судоустрій України" встановлено правило, згідно з яким ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
Закон України «Про захист економічної конкуренції» містить спеціальні норми щодо захисту економічної конкуренції та загальні, що стосуються визначення суб'єктом господарювання порядку захисту в суді прав, порушених органами АМКУ. З останнього питання спеціальними є норми процесуального законодавства, зокрема Кодекс адміністративного судочинства України і Господарський процесуальний кодекс України.
Таким чином, Закон України «Про захист економічної конкуренції» не є процесуальним законом і після набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України не може визначати підсудність справ за публічно-правовими спорами за участю органів АМКУ.
З огляду на викладене юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб з органами АМКУ як суб'єктами владних повноважень щодо оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності. Вказана позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 23.09.2008р.
Тому, враховуючи, що предметом зазначеного публічно - правового спору є оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, яким є Чернівецьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, винесеного ним відносно ПП «Ремжитлосервіс», розгляд і вирішення цього спору має здійснюватися саме в порядку адміністративного судочинства.
Згідно ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У відповідності до ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» позивач мав право оскаржити рішення відповідача до суду у двомісячний строк з дня одержання рішення, тобто з 21.05.2009 року. Цей строк не може бути відновлено. Позивачем пропущено визначений законодавством строк оскарження рішення відповідача та не обґрунтовано поважності причин пропущення строку звернення до суду.
Відповідно до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
За таких обставин, суд доходить висновку, що позов задоволенню не підлягає з підстав пропущення позивачем строку звернення до суду, так як на цьому наполягає відповідач.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Керуючись ст.ст.2,3,6-12,17,18,160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. В позові відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
У судовому засіданні 22 лютого 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанову виготовлено в повному обсязі 27 лютого 2010 року.
Суддя О.П. Скакун