16 лютого 2010 р. м. Чернівці Справа №2а-53/10/2470
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Ватаманюка Р.В.;
секретаря судового засідання -Закієвої А.В.;
за участю:
представника позивача -Везденка Д.С. (довіреність від 04.01.2010р. № 7/09);
представника прокуратури -Колотила О.О. (службове посвідчення від 28.07.06р. №244);
представника відповідача -Мацьоцького О.І. (довіреність від 25.07.08р. №74);
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора Шевченківського району м. Чернівці в інтересах держави в особі управління пенсійного фонду в Шевченківському районі м. Чернівці до Чернівецького державного спеціалізованого будівельно-монтажного управління по газифікації про стягнення заборгованості, -
В поданому до суду адміністративному позові прокурор Шевченківського району м. Чернівці в інтересах держави в особі управління пенсійного фонду в Шевченківському районі м. Чернівці просив суд стягнути з Чернівецького державного спеціалізованого будівельно-монтажного управління по газифікації заборгованість по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування пені, фінансових санкцій у сумі 191 499, 08 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив наступне.
Відповідач згідно свідоцтва від 03.04.1996р. зареєстрований виконавчим комітетом Чернівецької міської ради. Згідно довідки АА №160370 від 29.07.2008р., відповідач зареєстрований в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.
Відповідно до повідомлення УПФУ України в Шевченківському районі м. Чернівці дії 11.03.2009р., відповідач взятий на облік як платник страхових внесків за №01-0283.
Згідно розрахунку суми позову від 26.02.2009р. №1427/03, станом на 20.02.2009р. заборгованість відповідача до Пенсійного фонду України складає 191 499,08 грн., в тому числі: 11 435,12 грн. недоїмки по страхових внесках; 27 695,56 грн. пені; 150 415,05 грн. фінансових санкцій; 1 953,35 грн. витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
Зокрема, заборгованість відповідача по страхових внесках визначається згідно поданої звітності до Пенсійного фонду України по формі додатку №23 «Розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті»за вересень 2008 року - січень 2009 року.
Заборгованість з фінансових санкцій та пені підтверджується рішеннями про застосування фінансових санкцій та нарахування непі за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків, а саме:
Рішення №818 від 06.11.2007р. на суму 73 681.70 грн. (вручено 13.11.2007р. - повідомлення про вручення поштового відправлення №686304);
Рішення №289 від 18.02.2008р. на суму 10 057,31 грн. (вручено 22.02.2008р. - повідомлення про вручення поштового відправлення № 1447369);
Рішення №290 від 18.02.2008р. на суму 959,46 грн. (вручено 22.02.2008р. - повідомлення про вручення поштового відправлення №1447369);
Рішення №1032 від 11.09.2008р. на суму 16 363,74 грн. (вручено 12.09.2008р. - повідомлення про вручення поштового відправлення №29346).
Крім того, УПФУ в Шевченківському районі м. Чернівці проведена планова перевірка відповідача з питань правильності, достовірності, повноти нарахування та своєчасної сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та перевірка достовірності подання страхувальником відомостей про застрахованих осіб за період з 01 січня 2005 року по 01 листопада 2008 року.
Згідно висновків акту перевірки №122 від 12.12.2008р., встановлено завищення фактичних витрат на оплату праці на загальну суму 1066.95 грн.; донараховано внесків на суму 63,04 грн.; виявлено несвоєчасну сплату авансових платежів на суму 207 790,04 грн.; подання недостовірних даних про застрахованих осіб.
Від підпису та отримання примірника акту перевірки начальник та головний бухгалтер відповідача відмовились.
Згідно акту перевірки, за порушення законодавства до відповідача застосовані фінансові санкції:
Рішення №1440 від 17.12.2008р. на суму 25,22 грн. (сплачено 05.01.2009р.);
Рішення №1441 від 17 12.208р. па суму 103 895,02 грн.;
Рішення №1442 від 17.12.2008р. на суму 2 480,87 грн.
Крім того, за відповідачем рахується заборгованість по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій в сумі 1 953,35 грн.
Згідно п. 10.11 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, відповідно до календарної черговості виникнення недоїмки, фінансової санкції та пені, органом Пенсійного фонду здійснювався перерозподіл сплачених відповідачем сум протягом 2008 року та січня-лютого 2009 року на погашення фінансових санкцій та пені.
Заяв про оскарження Рішень про накладення фінансових санкцій (крім рішення від 06.11.2007р. №818) та оскарження Акту перевірки до УПФУ не надходило.
Таким чином, заборгованість в сумі 191 499,08 станом на 20.02.2009р. вважається узгодженою та не сплаченою.
З метою стягнення заборгованості, органом УПФУ на адресу відповідача направлено розрахунок заборгованості та акт звірки від 26.02.2009р. що підтверджується реєстром відправки поштової кореспонденції та квитанціями від 05.03.2009р.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі посилаючись на обставини викладене в позові.
Відповідач позов не визнав. Пояснив, що 20 серпня 2009 року між позивачем та відповідачем був укладений договір розстрочення суми боргу з 20.08.2009 року до 20.06.2014 року з відстрочкою першого платежу на 90 календарний днів. На день розгляду справи в суді заборгованість сплачується згідно вказаного договору.
Судом досліджені письмові докази надані сторонами.
Дослідивши письмові докази та перевіривши матеріали адміністративної справи суд приходить до наступного.
Судом встановлені такі обставини.
Відповідач згідно свідоцтва від 03.04.1996р. зареєстрований виконавчим комітетом Чернівецької міської ради. Згідно довідки АА №160370 від 29.07.2008р., відповідач зареєстрований в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України. (а.с. 7)
Відповідно до повідомлення УПФУ України в Шевченківському районі м. Чернівці дії 11.03.2009р., відповідач взятий на облік як платник страхових внесків за №01-0283. (а.с. 8)
Згідно розрахунку суми позову від 26.02.2009р. №1427/03, станом на 20.02.2009р. заборгованість відповідача до Пенсійного фонду України складає 191 499,08 грн., в тому числі: 11 435,12 грн. недоїмки по страхових внесках; 27 695,56 грн. пені; 150 415,05 грн. фінансових санкцій; 1 953,35 грн. витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. (а.с. 9)
20 серпня 2009 року між позивачем та відповідачем був укладений договір розстрочення суми боргу з 20.08.2009 року до 20.06.2014 року з відстрочкою першого платежу на 90 календарний днів. (а.с. 91-92)
На день розгляду справи в суді заборгованість сплачується згідно вказаного договору.
Приведене підтверджується дослідженими доказами та не заперечується сторонами.
До вказаних правовідносин слід застосувати такі положення закону.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхові внески до солідарної системи нараховуються: для роботодавця - на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України “Про оплату праці”, виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне, страхування” сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду.
Згідно ч. 6 ст. 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є календарний місяць.
Порядок сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування передбачений також Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та - застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 р.
Відповідно до п. 5.1.1 зазначеної Інструкції, обчислення страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування платниками, визначеними підпунктами 2.1.1, 2.1.2 пункту 2.1 цієї Інструкції здійснюється щомісячно за ставками, що визначаються відповідно до п. п. 4.1., 4.2. цієї Інструкції, на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу) виходячи з розміру страхового внеску, що діє на день нарахування виплат (доходу). Страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.
Відповідно до ч. 9 ст. 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” днем сплати страхових внесків вважається:
- у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду або у випадках, передбачених цим Законом, на рахунок Накопичувального фонду - день списання установою банку, установою Державного казначейства України суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду;
- у разі сплати сум страхових внесків готівкою - день внесення страхувальником коштів у банківську установу чи відділення зв'язку для перерахування на банківські рахунки органу Пенсійного фонду та/або Накопичувального фонду.
Згідно п. 2 ст.106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Частиною 3 статті 106 “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” встановлено, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і в строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про їх сплату. Протягом 10 робочих днів з дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
Пунктом 141 Прикінцевих положень розділу XV Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що суми накладених (нарахованих) штрафів та пені у період з 1 січня 2007 року до 1 січня 2009 року і суми штрафів та пені, які підлягають накладенню (нарахуванню) на суми заборгованості із сплати страхових внесків та фінансових санкцій, що виникли до 1 січня 2009 року, можуть бути за бажанням страхувальника розстрочені на 60 календарних місяців у порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України, з відстроченням першого платежу на 90 календарних днів. При цьому не підлягають розстроченню суми накладених (нарахованих) у зазначений період штрафів та пені, що сплачені страхувальником, який станом на 1 січня 2009 року не має заборгованості перед Пенсійним фондом України із сплати страхових внесків, штрафів та пені. Договір про розстрочення підлягає достроковому розірванню, якщо страхувальник не сплачує в повному обсязі поточні платежі із страхових внесків або не сплачує чергову частку розстроченої заборгованості із штрафів та пені протягом трьох базових звітних періодів.
Судом встановлено, що 20 серпня 2009 року між позивачем та відповідачем був укладений договір розстрочення суми боргу з 20.08.2009 року до 20.06.2014 року з відстрочкою першого платежу на 90 календарний днів.
Даний факт позивачем в судовому засіданні не заперечувався.
Згідно ч. 3 ст. 72 КАС України, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Враховуючи, що позивачем було прийнято рішення про розстрочення суми страхових внесків відповідача, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є безпідставними та задоволенню не підлягають, оскільки спір між сторонами фактично врегульований в досудовому порядку шляхом укладення лор гору розстрочення суми боргу. Умови договору сторонами виконуються і його не розірвано.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Позивач не надав суду доказів в обґрунтування заявленого позову.
За таких обставин суд приходить до висновку що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122 159, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанову складено в повному обсязі 22 лютого 2010 року.
Суддя Р.В. Ватаманюк