Справа № 2 - 623/2010 р.
Іменем України
29 січня 2010 року смт. Красногвардійське
Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим у складі: судді Шукальського В.В., при секретарі Кирлиця В.Ю.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Зернівської сільської ради Красногвардійського району АР Крим про визнання угоди купівлі продажу дійсною та визнання права власності на домоволодіння,
ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідача, мотивуючи свої вимоги тим, що 01.01.1990 року він за актом прийняв домоволодіння по АДРЕСА_1. За умовами він повинен був сплатити 9925 карбованців у касу колгоспу «Рассвет», що він і зробив у березні 1993 року. У теперішній час він звернувся до Зернівської сільської ради для отримання свідоцтва про право власності на будинок йому було відмовлено та рекомендовано звернутися до суду, оскільки в акті прийому передачі не вказано номер будинку, а юридична особа, що продала будинок ліквідована. Вважає оскільки він виплатив вартість будинку, то є його власником.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 наполягав на заявлених вимогах у повному обсязі.
Представник Зернівської сільської ради у судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував.
Матеріалами справи встановлено, що за актом від 01.01.1990 року між радгосп «Рассвет» Красногвардійського району передав ОСОБА_1 домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_1 із зобов'язанням ОСОБА_1 внести протягом 10 років у касу колгоспу 9925 крб. З копії паспорта позивача вбачаться, що його зареєстровано по АДРЕСА_1 з 23.09.1980 року.
Довідкою радгоспу «Рассвет» від 25.03.1993 року підтверджується, що ОСОБА_1 у березні 1993 року за домоволодіння по АДРЕСА_1 9925 крб. виплатив повністю.
Відповідно до довідки Зернівської сільради Красногвардійського районуОСОБА_1 на момент реорганізацї радгоспу «Рассвет» у СВК «Зернове» у 1996 році проживав у будинку по АДРЕСА_1.
У відповідності до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
У відповідності до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Таким чином суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню частково, оскільки с 1993 року позивач значиться власником спірного будинку, але не має належних документів які би посвідчували його право власності, а підстав для посилання позивача на ст. 220 ЦК України про визнання угоди купівлі - продажу дійсною, ним не наведено.
На підставі ст.ст. 220, 328, 392 ЦК України, ст. 128 ЦК УРСР, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214 - 215 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Красногвардійський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя: