"30" травня 2019 р. Справа153/354/19
Провадження2/153/107/19-ц
Ямпільський районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді Дзерина М.М.
за участю секретаря судового засідання Гулковської Т.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ямпіль, Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей Ямпільської районної державної адміністрації, орган опіки та піклування при Михайлівській сільській раді Ямпільського району, Вінницької області про визначення місця проживання дитини, позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів,
Позивач звернулася до суду із даним позовом. Вказала, що вона проживала в домоволодінні по АДРЕСА_1 поряд з будинком по АДРЕСА_2 в якому проживав її син ОСОБА_3 з своєю сім'єю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та його дружиною ОСОБА_2 . ЇЇ невістка ОСОБА_2 з перших днів нашого знайомства проявила себе з негативної сторони. Відповідач у справі, до шлюбу з моїм сином проживала з іншим чоловіком і має від нього доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3
ІНФОРМАЦІЯ_4 помер її син ОСОБА_8 . Після смерті останнього, онуки продовжили проживати разом із нею. Відповідач повністю самоусунувся від надання допомоги та виховання своїх дітей: сина ОСОБА_9 та доньки ОСОБА_10 . Онуки проживають із нею в одному будинку та повністю перебувають на її утриманні та вихованні. Оформити дітей в дитячі установи вона не має змоги зважаючи на те, що відповідач не бажає надати їй свідоцтва про народження.
Відповідач ніде не працює, веде розгульний і аморальний спосіб життя. Відповідач ніяким чином не піклується про дітей, не проявляє заінтересованості в їх подальшій долі. ОСОБА_2 у травні 2018 року забрала дітей і виїхала на проживання до чергового співмешканця у с.Тростянець Ямпільського району, однак, через кілька днів повернула їй онуків зазначивши, що це діти її сина, а саме: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому вона має ними опікуватись. Старшу доньку ОСОБА_13 відповідач віддала іншій бабусі. Двоє її онуків знаходяться на її утриманні, крім цього її донька ОСОБА_14 та її чоловік ОСОБА_15 надають значну фінансову допомогу по утриманню дітей. Її донька має намір в майбутньому встановити опіку над дітьми сина, а саме: ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_2 , зважаючи на те, що вона своїх дітей не має і бажає забезпечити їм всебічний розвиток, догляд та надання освіти.
Враховуючи, що відповідач систематично і навмисно ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків протягом тривалого часу, не виявляє інтересу до існування своїх дітей, не спілкується з ними у обсязі необхідному для їх нормального самоусвідомлення, не піклується про фізичний та духовний їх розвиток, матеріально дітей не забезпечує, тому вона просить суд позбавити відповідача батьківських прав.
Окрім цього, онуки постійно доглянуті, нагодовані, гарно виховуються, забезпечені необхідним одягом, харчуванням та всіма іншими необхідними речами для повноцінного виховання і навчання, тобто у неї є всі належні умови для проживання та виховання дітей. Внуки в подальшому схильні проживати разом із нею. Відповідач проживає в іншому населеному пункті за дітей не згадує. Просить суд визначити місце проживання ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із бабусею ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Також, враховуючи обставини цієї справи, просить суд прийняти рішення про стягнення із відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дітьми повноліття, та перераховувати аліменти на особистий рахунок ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_2 у відділенні Державного ощадного банку України.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву вх. №2742 від 10 квітня 2019 року про розгляд справи у її відсутність. Заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд їх задоволити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином за зареєстрованим місцем проживання.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України якщо учасник справи був належним чином повідомлений про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі неявки в судове засідання учасника справи без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи та не з'явився в судове засідання, не повідомив суд про причини своєї неявки, тому вважаю за можливе провести судове засідання за відсутності відповідача .
Третя особи, яка не заявляє самостійних вимог з приводу спору представник служби у справах дітей Ямпільської РДА в судове засідання не з'явився. Надав суду заяву про розгляд даної справи за відсутності їх представника. Позовні вимоги вважають обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору представник органу опіки та піклування при Михайлівській сільській раді Ямпільського району Вінницької області в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про проведення судового засідання за відсутності їх представника.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.
Судом встановлені такі обставини та визначені відповідно до цього правовідносини:
Із наданих сторонами письмових доказів - копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_7 народився ОСОБА_8 батьками якого є ОСОБА_18 та ОСОБА_1 (а.с.9).
ІНФОРМАЦІЯ_4 в селі Михайлівка, Ямпільського району, Вінницької області помер ОСОБА_8 (копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.10).
З довідки характеристики від 13 березня 2019 року № 165 виданої виконавчим комітетом Михайлівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області встановлено, що ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується позитивно (а.с.11).
З акту обстеження матеріально-побутових умов від 13 березня 2019 року встановлено, що за місцем проживання ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 - умови проживання задовільні, в будинку чисто. Умови для проживання малолітніх дітей сприятливі. Фінансову допомогу по утриманню дітей ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_2 систематично надає донька ОСОБА_1 - ОСОБА_14 та її чоловік ОСОБА_15 (а.с.12).
З довідки про склад сім'ї від 24 січня 2019 року №34 виданої виконавчим комітетом Михайлівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області встановлено, що ОСОБА_2 , 1992 року народження зареєстрована по АДРЕСА_1 та до складу її сім'ї входять дочка ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , син ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.13).
З довідки виданої лікарем наркологом Ямпільської районної поліклініки Вінницької області від 14 березня 2019 року № 26 встановлено, що ОСОБА_1 на обліку у лікаря-нарколога не перебуває та за медичною допомогою не зверталась (а.с.14).
З довідки виданої зав. Ямпільської районної поліклініки Вінницької області №53 встановлено, що ОСОБА_1 на обліку у лікаря-психіатра не перебуває та за медичною допомогою не зверталась (а.с.15).
З довідки характеристики №33 від 24 січня 2019 року виданою Михайлівською сільською радою встановлено, що ОСОБА_2 за період проживання в с.Михайлівка, Ямпільського району, Вінницької області зарекомендувала себе з негативної сторони. Зловживала спиртними напоями, вела аморальний спосіб життя, вихованням дітей не займалась. Проживала на пенсію про втраті годувальника. На даний час не проживає в с АДРЕСА_1 . Вибула з неповнолітніми дітьми у травні 2018 року у с.Тростянець, Ямпільського району, Вінницької області (а.с.16).
З довідки характеристики від 18 лютого 2019 року виданою Тростянецькою сільською радою встановлено, що ОСОБА_2 за період проживання в с.Тростянець, Ямпільського району, Вінницької області зарекомендувала себе з негативної сторони. Зловживала спиртними напоями, вела аморальний спосіб життя, вихованням дітей не займалась, часто залишала дітей одних, неодноразово не ночувала вдома. Проживала на пенсію про втраті годувальника та на дитячі гроші (а.с.17).
ОСОБА_2 неодноразово притягалася до адміністративної відповідальності за статтями 184, 178, ч.2. ст.173-2, КУпАП, що підтверджується інформацією Ямпільського ВП Могилів-Подільського відділу ГУНП у Вінницькій області №980/227/01-2019 від 19.02.2019 року (а.с.18).
З актового запису про народження № 06 від 01 квітня 2014 року встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_8 року в селі Михайлівка, Ямпільського району, Вінницької області народився ОСОБА_16 , батьками якого є ОСОБА_8 та ОСОБА_2 (а.с.45).
З актового запису про народження № 04 від 01 червня 2017 року встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_9 в селі Михайлівка , Ямпільського району, Вінницької області народилась ОСОБА_17 , батьками якої є ОСОБА_8 та ОСОБА_2 (а.с.46).
Із висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та визначення місця проживання малолітніх ОСОБА_16 та ОСОБА_17 від 15 травня 2019 року встановлено, що Ямпільська районна державна адміністрація як орган опіки та піклування, вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_10 та доньки ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Окрім цього, Ямпільська районна державна адміністрація як орган опіки та піклування, вважає за доцільне визначити місце проживання малолітніх ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_10 та ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_2 біля їхньої бабусі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 .
Довідку про доходи від 06 лютого 2018 року №001290/СФ, довідки про доходи ОСОБА_15 від 30 січня 2019 року (а.с.19-21) - суд не приймає до розгляду, оскільки дані докази не містять інформацію щодо предмета доказування, а тому в порядку ст. 77 ЦПК України є неналежним доказом.
Суд, заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав:
Відповідно до ст.150 СК України батьки зобов'язанні виховувати дитину, піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, чого не виконує ОСОБА_2 .
Відповідно до п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін..), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Як роз'яснено у п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справи про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і у сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
Згідно п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і у сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
Ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Водночас відповідачем у справі не надано суду жодних належних та допустимих доказів в заперечення позовних вимог, які б підтверджували виконання нею обов'язків виховання та утримання малолітніх дітей, не здобуто таких доказів і в ході судових засідань.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, про наявність правових підстав для задоволення позовної вимоги щодо позбавлення відповідача батьківських прав, оскільки як вбачається з матеріалів справи відповідач будучи матір'ю ухиляється від виконання батьківських обов'язків, не піклується про фізичний і духовний розвиток сина та доньки, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, не спілкується з дітьми в обсязі необхідному для їх нормального самоусвідомлення. Окрім цього, відповідач за місцем проживання характеризується негативно, зловживає спиртними напоями, веде аморальний спосіб життя, неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності за невиконання батьками обов'язків щодо виховання дітей. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, суд розцінює як ухилення від виховання дітей, оскільки відповідач свідомо нехтує своїми обов'язками відносно малолітніх сина та доньки.
Відповідно до ст. 161 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір може ними може вирішуватись органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
Частиною 1 статті 141 Сімейного кодексу України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Відповідно до ч. 3 ст. 157 СК України той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Враховуючи положення ч.1 ст.3 Конвенції «Про права дитини», ратифікованої Постановою Верховної Ради від 27.02.1991 р. №789-ХІІ, а також частин 7 і 8 статті 7 Сімейного кодексу України, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 1998 року №16 "Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України", вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо (у тому числі в одній квартирі) проте з ким із них і, хто саме з дітей залишається, суд повинен постановити рішення, яке відповідало б інтересам неповнолітніх. При цьому, суд враховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дітей.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ст.11 Закону України «Про охорону дитинства», сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.
В судовому засіданні було встановлено, що малолітні ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають разом з бабусею по АДРЕСА_1 . Для дітей створені сприятливі умови для проживання. Діти забезпечені всім необхідним для розвитку. В сім'ї позивача панує атмосфера доброзичливості. Вона намагається приділяти достатньо уваги всебічному гармонійному розвитку внуків. За місцем проживання позивач характеризується позитивно. На обліку лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
З урахуванням пріоритетності прав та інтересів малолітніх дітей, ставлення матері до виконання своїх батьківських обов'язків, а також і те, що позивач опікується онуками, створює належні умови для їх повноцінного розвитку та виховання, має для цього можливості, тому, виходячи виключно з інтересів малолітніх дітей, суд вважає за доцільне визначити місцем проживання ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_2 - місце проживання їх бабусі - по АДРЕСА_1 .
Згідно ч.2 ст.166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на малолітніх дітей.
Відповідно до положень ст.ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.
Відповідно до ст.18 Конвенції про захист прав дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Як передбачає ч.1, ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Частина 2 цієї ж статті наголошує, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язанні утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі.
Відповідно ч.1 ст.184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Відповідно ч.2 ст.182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Положеннями ст.1 Закону України «Про прожитковий мінімум» поняття прожиткового мінімуму визначено як вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Аналізуючи зазначені норми закону, суд констатує, що матір дітей повинна забезпечити для них утримання у розмірі не меншому прожиткового мінімуму на місяць, встановленого на відповідний період для певного віку дитини, як мінімальної гарантії загального рівня забезпеченості повноцінним харчуванням для розвитку організму дітей, збереження їх здоров'я та розвитку, а кожен з батьків повинен надати дитині утримання у розмірі, не меншому половини цього прожиткового мінімуму щомісячно. Тобто, забезпечення батьками такого прожиткового мінімуму забезпечує мінімальні потреби дитини.
Відповідно до ч. 2 ст. 186 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Згідно ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
При визначенні розміру аліментів суд бере до уваги стан здоров'я та матеріальне становище малолітніх дітей, які є здоровими та у певній мірі матеріально забезпеченою. Матеріальне становище платника аліментів, яка не працює. Однак те, що відповідач на час розгляду справи офіційно не працевлаштована не може бути підставою для звільнення її від батьківського обов'язку утримувати своїх дітей.
Приймаючи до уваги вимоги діючого законодавства, а також встановлені по справі обставини, розмір прожиткового мінімуму, який встановлений на даний час, можливість відповідача надавати матеріальну допомогу на утримання дітей, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Суд вважає, що з урахуванням фактичних обставин справи та виходячи з закріплених ч.9 ст.7 СК України принципів справедливості, добросовісності та розумності, відповідності моральним засадам суспільства, розмір стягуваних аліментів, який необхідний для забезпечення мінімальних потреб дітей становить 1/3 від заробітку доходу відповідача, але не менше 50 % встановленого для дитини відповідного віку.
Відповідно ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а оскільки позивач, звернулась до суду із позовом 15 березня 2019 року, тому суд має підстави для стягнення аліментів із 15 березня 2019року.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а відповідно до змісту ч. 2 цієї ж норми інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на відповідача у разі задоволення позову, тому суд має підстави стягнути із відповідача у дохід держави судовий збір у сумі 768 гривень 40 копійок.
Оскільки позовні вимоги задоволені, суд відповідно ст.141 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути із відповідача на користь позивача понесені нею судові витрати по оплаті судового збору за пред'явлені позовні вимоги немайнового характеру, згідно квитанції від 14.03.2019 року в сумі 1536 гривень 80 копійок.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 200, 206, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, на підставі ст.ст.150, 164, 165, 166, 180-185, 191 СК України, постановою Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст.ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини», суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей Ямпільської районної державної адміністрації, орган опіки та піклування при Михайлівській сільській раді Ямпільського району, Вінницької області про визначення місця проживання дитини, позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів, - задовольнити.
Визначити місце проживання ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із бабусею ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьківських прав відносно сина - ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки - ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 , аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітньої доньки ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15 березня 2019 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття, та перераховувати аліменти на особистий рахунок ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_2 у відділенні Державного ощадного банку України.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 на користь держави судовий збір у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 (сорок) копійок.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на користьОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 понесені судові витрати у сумі 1536 (одна тисяча п'ятсот тридцять шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок.
Рішення у частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у сумі платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Ямпільський районний суд Вінницької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , жителька АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , зареєстрована по АДРЕСА_1 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог : Служба у справах дітей Ямпільської РДА, місцезнаходження вул.Свободи, 123, м.Ямпіль, Вінницької області, Код ЄДРПОУ 34244086.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: орган опіки та піклування при Михайлівська сільській раді Ямпільського району, Вінницької області,місцезнаходження село Михайлівка, Ямпільського району, Вінницької області.
Головуючий М.М. Дзерин