Справа № 149/848/19
Провадження №2/149/386/19
Іменем України
30.05.2019 м. Хмільник
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючої - судді: Гончарук-Аліфанової О.Ю.,
при секретарі Дрончак Д. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом заступника керівника Калинівської місцевої прокуратури Гулька А. В. в інтересах держави в особі Хмільницької районної ради як органу управління майном комунального некомерційного підприємства "Хмільницька центральна районна лікарня" до ОСОБА_1 про стягнення витрат, понесених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину,
В квітні 2019 року заступник керівника Калинівської місцевої прокуратури Гулько А. В. в інтересах держави в особі Хмільницької районної ради звернувся до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення витрат, понесених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.
Позовні вимоги мотивовані тим, що вироком Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 06 лютого 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ст. 128 КК України - нанесення ОСОБА_2 необережного середньої тяжкості тілесного ушкодження. Оскільки внаслідок отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні КНП "Хмільницька ЦРЛ" Хмільницької районної ради з 28 червня 2016 року по 06 червня 2016 року, закладом охорони здоров'я понесено витрати на лікування потерпілого в розмірі 2 084,96 грн, просив стягнути з відповідача зазначену суму.
Ухвалою суду від 10 квітня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі. Відповідачу визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач у встановлений судом строк подав відзив на позовну заяву , згідно якого просив відмовити в задоволенні позову через необґрунтованість суми витрат на лікування потерпілого.
Інших заяв по суті справи від сторін у встановлений судом строк не надходило.
Так як клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін учасниками не подано, суд, у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, вважає за можливе розглянути дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши наявні у справі матеріали та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Згідно вироку Хмільницького міськрайонного суду від 06 лютого 2018 року, ОСОБА_1 визнано винуватим за ст. 128 КК України. Так, 27 червня 2016 року, приблизно о 23:00 годині, ОСОБА_1 перебуваючи на території свого домогосподарства, що по АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , під час суперечки із ОСОБА_2 , на ґрунті тривалого перебування у неприязних відносинах, не передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій у вигляді отримання ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, хоча в силу життєвого досвіду повинен був і міг передбачити, діючи із злочинною недбалістю, знаходячись біля паркану схопив ОСОБА_2 за праву руку і потягнув її через металопрофільний паркан у свою сторону та зафіксував її, чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді різаної рани з пошкодженням ліктьового нерву, які відповідно до висновку експертів № 156-К від 15.12.2016 року відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за критерієм розладу здоров'я, пов'язаного зі стійкою втратою працездатності менш як на одну третину, але понад 10 %.
Аналогічні обставини вбачаються з оглянутої судом справи № 149/3415/16-к, висновку експертів № 156-к від 15 грудня 2016 року.
Згідно довідки КПН "Хмільницької ЦРЛ", ОСОБА_2 дійсно перебував на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні з 28 червня по 06 липня 2016 року з приводу різаної рани в ділянці правого ліктьового суглобу, проведено 8 ліжко-днів. Вартість лікування одного ліжко-дня у травматологічному відділенні 260, 62 грн, загальна вартість лікування - 2084, 96 грн.
Вказана обставина підтверджується також калькуляцією затрат на один ліжко-день на 2016 рік.
З виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Статуту КНП "Хмільницької ЦРЛ" , засновником , власником та органом управління майном підприємства є територіальні громади Хмільницького району Вінницької області в особі Хмільницької районної ради.
Оскільки фінансування КНП "Хмільницької ЦРЛ" здійснюється за рахунок коштів міського бюджету, відсутність відшкодування коштів, витрачених КНП "Хмільницькою ЦРЛ" є порушенням прав територіальної громади.
Інтерес держави в цьому позові полягає в інтересах частини Українського народу - членів відповідної територіальної громади.
Відповідно до статті 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти. У зв'язку із цим відповідач своїми діями порушив матеріальні інтереси територіальної громади Хмільницького району.
Відповідно до положень ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Відповідно до ч.3 ст.56 ЦПК України в визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до вимог ч.1 ч.3 ст.1206 ЦК особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.
Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 07.07.1995 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» питання відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 (545-93-п) від 16.07.1993 (надалі - Порядок).
Відповідно до п. 2 Порядку сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день.
Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу.
Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.
Крім того, п. 4 Порядку передбачено, що стягнуті в установленому порядку кошти, залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров'я у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров'я.
Таким чином судом встановлено наявність підстав для задоволення позову, оскільки позивачем доведено, що в результаті вчинення відповідачем злочину, заклад охорони здоров'я , що перебуває у комунальній власності територіальної громади, поніс витрати на лікування потерпілого.
Посилання відповідача на відсутність допустимих доказів суми витрат, спростовано наданим позивачем доказами, дослідженими судом, які відповідають вимогам ст.ст. 77-79 ЦПК України.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що позивач на підставі п.6 ч.1 ст.5 ЗУ "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору при подачі позову до суду, а тому в порядку ст.141 ч.1 ЦПК України покладає судовий збір на іншу сторону та стягнути із відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі ставки судового збору, встановленого п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 ЗУ "Про судовий збір", у сумі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) гривня 00 копійок.
На підставі ст. 142 Конституції України, ст. 60 ЗУ "Про місцеве самоврядування" ст. 1026 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 77-79, 81, 82, 141, 263, 264, 265, 279 , п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Комунального некомерційного підприємства "Хмільницька центральна районна лікарня" Хмільницької районної ради ( р/р 35437007338651, УДКСУ у Вінницькій області, МФО 802015, код ЄДРПОУ 01982695, призначення платежу: за перебування потерпілого ОСОБА_2 на лікуванні в комунальному некомерційному підприємстві) витрати в сумі 2084 (дві тисячі вісімдесят чотири) грн. 96 (дев'яносто шість) коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, рахунок отримувача: 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судові витрати в розмірі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду через Хмільницький міськрайонний суд протягом протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя:/підпис/
З оригіналом вірно: