Справа № 148/620/19
Провадження №2/148/416/19
Іменем України
29 травня 2019 року Тульчинський районний суд
Вінницької області
в складі: головуючого судді Ковганича С.В. при секретарі Мрочко Т.О.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Тульчині за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що 28.09.1985 він зареєструвала шлюб з відповідачем у Клебанській сільській раді Тульчинського району Вінницької області, актовий запис №16.
Від даного шлюбу у них є дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Спільне життя з відповідачем не склалося. Протягом 2007-2010 років їх сімейне життя поступово погіршувалось, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин з липня 2010 року. На даний ча вони з відповідачем близько 8 років разом не проживають. Між ними зникло взаєморозуміння та взаємоповага, без чого існування сім'ї є неможлиим. Примирення між ними не буде. Подальше спільне життя суперечить його інтересам. За таких обставин збереження сім'ї вважає неможливим, а тому бажає шлюб розірвати, судові витрати залишити за ним.
В підготовче засідання позивач не з'явився, подав до суду заяву, згідно якої просить справу розглянути в його відсутність, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Відповідач в підготовче засідання не з'явлався, подала до суду заяву, згідно якої просить справу розглянути в її відсутність, позовні вимоги визнає, проти задоволення позову не заперечує, після розірвання шлюбу просить їй залишити прізвище " ОСОБА_4 ".
Відповідно до ст. 223, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд розглядає справу у підготовчому засіданні за відсутності учасників справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що згідно свідоцтва про укладення шлюбу від 28.09.1985 серія НОМЕР_1 (а.с. 6), сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі.
Від даного шлюбу сторони мають дочку, яка на даний час вже повнолітня.
Спільне життя сторін не склалось. Фактичні взаємини не відображають їхнього прагнення щодо збереження шлюбу та сім'ї. Причинами розірвання шлюбу є відсутність взаєморозуміння та взаємоповаги.
Відповідно до ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Згідно ч.2 ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберегти шлюб з відповідачем.
Правовідносини, що виникли між сторонами регламентуються ст.ст. 110-113 СК України.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.1, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно з ч.4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Враховуючи, що сторони шлюбні відносини не підтримують, проживають окремо, позивач наполягає на розірванні шлюбу, наміру зберегти сім'ю не має, а відповідач не заперечує, за таких обставин суд вважає, що подальше збереження їх сім'ї неможливе, а тому є підстави для розірвання шлюбу.
Статтею 113 СК України визначено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище, а отже, вимога відповідача про залишення їй після розірвання шлюбу прізвища " ОСОБА_4 " є законною та підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, судові витрати, понесені позивачем, згідно його позовних вимог, залишити за ним.
На підставі викладеного, керуючись ст. 110-113 СК України, ст. ст. 4, 13, 19, 76-81, 141, ч.3 ст.200, ч.4 ст.206, ст. 223, ч. 2 ст. 247, ст. 263- 265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище ОСОБА_5 ), який був зареєстрований 28.09.1985 у Клебанській сільській раді Тульчинського району Вінницької області, актовий запис №16.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 залишити прізвище " ОСОБА_4 ".
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Тульчинський районний суд Вінницької області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: