Справа № 522/8278/19
28 травня 2019 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду міста Одеси Єршова Л.С., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя,
В інтересах ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , до суду звернувся адвокат Форманюк О.М. з позовом до ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , про поділ спільного сумісного майна подружжя та просить суд визнати наступне майно:нежиле приміщення магазину-офісу в АДРЕСА_3 , загальною площею 70,9 кв. м.; квартиру 358 в АДРЕСА_4 , загальною площею 45 кв. м.; квартиру 5 в АДРЕСА_5 , загальною площею 49,1 кв. м.; квартиру АДРЕСА_6 в АДРЕСА_7 , загальною площею 45 кв. м.; квартиру 1112 в АДРЕСА_7 , загальною площею 30,3 кв. м., спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; впорядку поділу спільного сумісного майна подружжя: визнати право приватної власності ОСОБА_1 на Ѕ частини: нежилого приміщення магазину-офісу в АДРЕСА_3 , загальною площею 70,9 кв. м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 19927542; квартири АДРЕСА_8 , загальною площею 45 кв. м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 1028841651101; квартири АДРЕСА_9 , загальною площею 49,1 кв. м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 167914251101; квартири АДРЕСА_10 , загальною площею 45 кв. м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 202573251237; квартири АДРЕСА_11 , загальною площею 30,3 кв. м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 722573251237; визнати право приватної власності ОСОБА_2 на Ѕ частини: нежилого приміщення магазину-офісу в АДРЕСА_3 , загальною площею 70,9 кв. м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 19927542; квартири АДРЕСА_8 , загальною площею 45 кв. м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 1028841651101; квартири АДРЕСА_9 , загальною площею 49,1 кв. м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 167914251101; квартири АДРЕСА_10 , загальною площею 45 кв. м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 202573251237; квартири АДРЕСА_11 , загальною площею 30,3 кв. м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 722573251237.
Предмет та підстави позову - поділ спільного майна подружжя, у зв'язку з ухиленням відповідача від продажу спільного майна.
Зазначена позовна заява оформлена з додержанням вимог статей 175, 177 ЦПК України. Відсутні підстави, визначені статтями 185-186 ЦПК України, для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі. Враховуючи викладене, позовну заяву слід прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі, справу слухати за правилами загального позовного провадження.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 187 ЦПК України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зокрема зазначається результат вирішення заяв і клопотань позивача, що надійшли разом з позовною заявою, якщо їх вирішення не потребує виклику сторін.
Разом з позовом позивач надав до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежиле приміщення магазину-офісу в АДРЕСА_3 , загальною площею 70,9 кв. м.; квартиру 358 в АДРЕСА_4 , загальною площею 45 кв. м.; квартиру 5 в АДРЕСА_5 , загальною площею 49,1 кв. м.; квартиру 417 в АДРЕСА_7 , загальною площею 45 кв. м.; квартиру 1112 в АДРЕСА_7 , загальною площею 30,3 кв. м.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, матеріали позовної заяви у межах вирішення зазначеної заяви позивача, судом встановлено наступне.
Згідно з ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч.1-2 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії. встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року N 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до ч.ч. 1, 3-7 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.
Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
Суддя вважає, що заява не відповідає вимогам чинного ЦПК України щодо змісту та форми заяви про забезпечення позову, а саме: позивач не надав пропозиції щодо зустрічного забезпечення.
Згідно з ч. 9 ст. 153 ЦПК України суддя, встановивши, що ухвалу про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про повернення заяви про забезпечення позову.
Суд роз'яснює, що повернення вказаної заяви не позбавляє заявника права на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку, встановленому ЦПК України.
Разом з позовом позивач також надав до суду заяву про витребування доказів та просить суд: витребувати з Управління Державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради (65009, м. Одеса, вул. Черняхівського, 6) належним чином засвідчені копії правовстановлюючих документів на спірне майно, що було придбано у шлюбі між ОСОБА_1 та оформлено на дружину ОСОБА_3 за період з 14.06.2012 року по 25.10.2017 року: квартиру за адресою: АДРЕСА_2 (1028841651101 реєстраційний номер майна); квартиру за адресою: АДРЕСА_12 (722573251237 реєстраційний номер майна); квартиру за адресою: АДРЕСА_13 (202573251237 реєстраційний номер майна); квартиру за адресою: АДРЕСА_14 (167914251101 реєстраційний номер майна); квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , нежитлове приміщення магазину-офісу 70,9 кв. м. (19927542 реєстраційний номер майна); витребувати з Приморського районного у місті Одесі відділу Державної реєстрації актів цивільного стану (65091, м. Одеса, вул. Разумовська, 37) витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актових записів про реєстрацію шлюбу 14.06.2012 року, актовий запис № 739 між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 та актового запису про розірвання шлюбу від 25.10.2017 року на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси у справі № 522/17060/17.
Згідно з ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Частиною 1 статті 84 ЦПК України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Частинами 6, 7, 8, 9 ст. 84 ЦПК України передбачено, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати витребувані судом докази.
Суддя вважає, що клопотання в частині витребування правовстановлюючих документів не підлягає задоволенню, оскільки заявлено передчасно. Так, як зазначає сам позивач та, що підтверджується відповідними витягами з Державного Реєстру прав власності на нерухоме майно, вказане майно перебуває у власності відповідача по справі, при цьому відповідачем не повідомлено суду про неможливість надання цих документів.
Клопотання в частині витребування з Приморського районного у місті Одесі відділу ДРАСЦ витягів про реєстрацію та розірвання шлюбу між позивачем та відповідачем по справі також не підлягає задоволенню, оскільки ці відомості можуть бути отримані позивачем по справі у відділі РАЦС, про що і було повідомлено його адвокату листом Приморського районного у місті Одесі відділу ДРАСЦ від 17.04.2019 року вих.№1406/49-18, який додано до позову.
При цьому суд зазначає, що витребування доказів спрямоване саме на отримання доказів, які учасники справи не мають можливості самостійно надати, при цьому учасник справи не має право безпідставно перекладати на суд свій обов'язок надавати докази по справі.
Керуючись ст.ст. 7, 19, 76-84, 151-153, 175, 177, 187, 353 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя,прийняти до розгляду та відкрити провадження по справі.
Справу розглядати за правилами загального позовного провадження.
Підготовче судове засідання по справі призначити на 02 липня 2019 року о 16 год. 15 хв.
Підготовче судове засідання відбудеться в залі судових засідань № 216 у приміщенні Приморського районного суду м. Одеси (вул. Балківська, 33, 2 поверх).
Встановити відповідачам п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішить справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідачі мають право пред'явити зустрічний позов.
Заяву представника позивача про забезпечення позову - повернути.
У задоволенні заяви представника позивача про витребування доказів - відмовити.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://pm.od.court.gov.ua/sud1522/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та в частині забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень, при цьому оскарження ухвали в частині забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 353 ЦПК України в апеляційному порядку ухвала може бути оскаржена лише з підстав порушення правил підсудності та забезпечення позову. В іншій частині заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали.
Суддя Л.С. Єршова