Справа № 2 - 307/2010 рік
10 березня 2010 року смт. Красногвардійське
Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим
у складі: головуючого судді Дегтярьової В.Ю.
при секретарі Пахарчук А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Красногвардійське справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Восходненської сільської ради Красногвардійського району АР Крим про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на домоволодіння,
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання права власності на домоволодіння, затверджуючи, що він з травня 1970 року являвся членом колгоспу «Росія» Красногвардійського району Кримської області. 01 жовтня 1984 року адміністрація колгоспу продала йому домоволодіння АДРЕСА_1 в розстрочку на десять років. В домоволодінні проживає до теперішнього часу із своєю сім'єю. Після повної оплати домоволодіння перейшло у його власність. Однак через юридичну неграмотність він свідоцтво про право власності в сільської раді не отримав, а також не зареєстрував домоволодіння в Джанкойському МБРТІ, не отримав технічний паспорт на домоволодіння. При зверненні до МБРТІ йому було відмовлено в реєстрації договору купівлі-продажу домоволодіння, оскільки договір не було посвідчено сільською радою та нотаріальної конторою. Звернутися до колгоспу «Росія» для реєстрації договору купівлі-продажу домоволодіння від 05.10.1984 року не має можливості, оскільки правонаступник колгоспу СТОВ «Росія» ліквідовано, а сільська рада не видає свідоцтво про право власності на домоволодіння.
Позивач у судовому засіданні наполягав на позовних вимогах та пояснив, що в 1984 році він придбав домоволодіння по АДРЕСА_1 в колгоспі «Росія». В 1989 році він сплатив за домоволодіння повністю, виплачував з заробітної плати частками. Його домоволодіння побудовано відділено та стоїть на окремій земельній ділянці. Адреса з того часу не змінювалася. Йому видали договір купівлі-продажу та він вважав, що домоволодіння стало його власністю та більш ніяких документів не потрібно. З 1984 року по теперішній час він проживає в даному домоволодінні. Його право власності на домоволодіння ніхто не оспорював. Просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи сповіщений належним чином. Але від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутністю. З позовом згодний.
Вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного:
Згідно копії паспорту НОМЕР_1 від 16 жовтня 1996 року на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, видно, що він з 09 травня 1970 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно копії трудової книжці колгоспника НОМЕР_2 заповненої 16.01.1973 року видно що ОСОБА_1, 1946 р.н. являвся членом Ордена Леніна колгоспу «Росія» з травня 1970 року.
Згідно довідки колгоспу «Росія» № 19 від 29 березня 1989 року встановлено, що ОСОБА_1 розрахувався за домоволодіння АДРЕСА_1 повністю, та дане домоволодіння є його особистою власністю.
Згідно копії договору купівлі-продажу домоволодіння від 05.10.1984 року видно, що ОСОБА_1 придбав у колгоспу «Росія» домоволодіння АДРЕСА_1. Договір не посвідчено сільською радою та нотаріальною конторою.
Згідно довідок Восходненської сільської ради № 3695, № 3694, № 3693 від 28.09.2009 року та № 3794 від 01.10.2009 року встановлено, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1. Дане домоволодіння на балансі сільської ради не перебуває. Головою сім'ї з 01.01.1989 року по теперішній час значиться ОСОБА_1, згідно погосподарських книг Восходненської сільської ради. Згідно рішення № 100 від 30.11.1997 року у відношенні ОСОБА_1 за домоволодінням АДРЕСА_1, закріплено земельну ділянку, площею 0,25 га.
Згідно архівної довідки № 360/04-6 від 01.10.2009 року встановлено, що ордена Леніна колгосп «Росія» Красногвардійського району АР Крим перейменовано в агрофірму «Колгосп «Росія» від 19.12.1992 року; агрофірма «Колгосп «Росія» реорганізовано в КСП «Агрофірма-колгосп «Росія» від 24.04.1996 року; КСП «Агрофірма-колгосп «Росія» реорганізовано в СТОВ «Росія» від 29.06.2000 року. Рішенням Господарського суду АР Крим від 18.12.2007 року СТОВ «Росія» ліквідовано та виключено з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. На підставі акту від 14.12.2007 року та рішення № 15/15 від 30.01.2008 року виконавчого комітету Восходненської сільської ради документи по особовому складу ліквідованого підприємства СТОВ «Росія» передані на зберігання Восходненської сільської раді.
Згідно копії технічного паспорту на домоволодіння АДРЕСА_1 видно, що право власності на домоволодіння не оформлено.
Згідно копії рішення реєстратора про відмову в реєстрації № 662 від 20.10.2009 року видно, що в реєстрації договору купівлі-продажу домоволодіння АДРЕСА_1 від 05.10.1984 року було відмовлено, оскільки договір купівлі-продажу складений між юридичною та фізичною особою. На підставі тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно для реєстрації прав власності приймаються договори посвідчені державними або приватними нотаріусами.
Відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно зі ст. 60 ч.1 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 227 ЦК України в редакції 1963 року договір купівлі-продажу жилого будинку повинний бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією із сторін є громадянин.
За правилами статті 153 ЦК України в редакції 1963 року договір вважається укладеним з моменту досягнення між сторонами згоди з усіх істотних умов. Однак договір купівлі-продажу, як одна з угод, може укладатися зі ст. 61 ЦК України в редакції 1963 року і під умовою - відкладальною чи скасувальною.
У відповідності з роз'ясненнями, даними у п.4 постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 28 квітня 1978 року «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» та згідно ст. 47 п.2 ЦК України ( в редакції 1963 р.) передбачено, що якщо сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна зі сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
При досліджені доказів наданих позивачем до суду встановлено, що придбаний їм будинок у 1984 році дійсно знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Як убачається зі змісту договору купівлі-продажу, обов'язковими умовами набрання чинності угодою про купівлю-продаж будинку були оплата вартості будинку впродовж десяти років, починаючи з 01 жовтня 1984 року, шляхом внесення щомісячних платежів рівними долями у сумі 47 рубля 57 коп. у місяць. Після внесення останнього платежу і оформлення належних документів, домоволодіння переходить у власність покупця. Дострокове внесення платежів і оформлення права власності на домоволодіння не допускається.
Судом встановлено, що позивач виконав повністю усі умови договору, повністю сплатив за домоволодіння, що підтверджується довідкою колгоспу «Росія». Але на теперішній час він позбавлений можливості нотаріально оформити даний договір, оскільки продавець -колгосп «Росія» було реформовано, а його правонаступник СТОВ «Росія» ліквідовано та виключено з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Усі документи по особовому складу ліквідованого підприємства СТОВ «Росія» передані на зберігання Восходненської сільської раді.
Дії позивача, були спрямовані на придбання нерухомого майна не суперечать закону, а також моральним нормам суспільства, а тому договір варто визнати дійсним.
Згідно зі ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснені.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
У відповідності до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Судом встановлено, що у позивача право власності на вищевказане домоволодіння виникло з моменту передачі дому, та він набув право власності на дім на законних підставах. На основі вищевказаного суд думає позов задовольнити у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 47 п.1, 61, 227 ЦК України (в редакції 1963 р.), ст.ст. 328, 392 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 215, 226 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Восходненської сільської ради Красногвардійського району про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на домоволодіння - задовольнити.
Визнати договір купівлі-продажу домоволодіння від 05 жовтня 1984 року, укладений між колгоспом «Росія» Красногвардійського району Кримської області та ОСОБА_1 - дійсним .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння з прибудовами (згідно технічного паспорту індивідуального жилого фонду), за адресою: АДРЕСА_1.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом 10 (десяти) днів з дня проголошення рішення.
На судове рішення може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд АР Крим через Красно гвардійський районний суд протягом 20 (двадцяти) днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя:
Ў