Справа № 521/4300/19
Провадження № 2/521/2447/19
28 травня 2019 року місто Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Мирончук Н.В.,
при секретарі - Власової В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
До Малиновського районного суду м. Одеси звернулася з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
В обгрунтування своїх вимог, позивачем зазначено наступне.
15 лютого 2008 року вони з відповідачем зареєстрували шлюб у Відділі реєстрації актів цивільного стану Київського районного управління юстиції в м. Одесі, про що був зроблений актовий запис № 87.
Як вказує позивач, в шлюбі нею та відповідачем було придбано у власність, на підставі договору купівлі продажу наступне майно: квартира АДРЕСА_1 . Загальна площа квартири 58,1 кв.м., житлова площа квартири 41,0 кв.м. (в цілому вказана квартира складається з трьох житлових кімнат та підсобних приміщень); квартира АДРЕСА_2 . Загальна площа квартири - 29,2 кв.м., житлова площа квартири - 14,7 кв.м., та в цілому складається з однієї житлової кімнати та підсобних приміщень); земельна ділянка, площею 0,0614 га, з них по угіддям: рілля - 0,0614 га, розташована за адресою: АДРЕСА_3 , цільове призначення - для ведення садівництва; кадастровий номер: НОМЕР_1 ; автомобіль, марки Mercedes-Bens, сірого кольору, 2004 року випуску, номер державної реєстрації НОМЕР_2 .
Як вказує позивач, шлюбні відносини у неї з відповідачем не склалися, їх шлюб фактично розпався.
Позивач зазначила, що відповідач, ухиляється від виконання домовленостей, які були узгоджені між ними раніше, не виконує зобов'язання про перереєстрацію на її ім'я квартири АДРЕСА_2 . Загальна площа квартири 29,2 кв.м., житлова площа квартири 14,7 кв.м., та в цілому складається з однієї житлових кімнат та підсобних приміщень.
Позивач в судове засідання не з'явилася, надала до канцелярії суду заяву про підтримання позовних вимог та просила їх задовольнити, справу розглядати без її участі.
Відповідач в судове засідання не прибув, надав до канцелярії суду посвідчену приватним нотаріусом Могилою М.М., заяву, зареєстровану в реєстрі за № 305, про визнання позовних вимог у повному обсязі та просив суд розглядати справу без його участі. (а.с. 21)
За таких обставин, згідно ч. 2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, виходячи з таких підстав.
Відповідно до ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи, або в окремій письмовій заяві.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Підстав для відмови у прийнятті визнання відповідачем позову, суд не вбачає.
Судом встановлено, що 15 лютого 2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було зареєстровано шлюб у Відділі реєстрації актів цивільного стану Київського районного управління юстиції в м. Одесі, про що було зроблено актовий запис № 87. (а.с. 17)
ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_3 , виданим Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції (а.с.16)
Відповідно до договору купівлі-продажу, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, площею 0,0614 га: з них по угіддям: рілля - 0,0614 га, розташована за адресою: АДРЕСА_3 , цільове призначення: для ведення садівництва; кадастровий номер: НОМЕР_1 . (а.с. 12)
Як вбачається з витягу про державну реєстрацію, відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 . Загальна площа квартири - 29,2 кв.м., житлова площа квартири- 14,7 кв.м..
Вказана квартира в цілому складається з однієї житлової кімнати та підсобних приміщень.(а.с. 13)
Згідно витягу з Державного реєстру речових правна нерухоме майно про реєстрацію права власності, ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1 . Загальна площа квартири - 58,1 кв.м., житлова площа квартири - 41,0 кв.м.
Вказана квартира в цілому складається з трьох житлових кімнат та підсобних приміщень.(а.с. 14)
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, марки Mercedes-Bens, сірого кольору, 2004 року випуску, номер державної реєстрації НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_4 , власником є ОСОБА_2
Судом встановлено та не оскаржувалося сторонами, що вищевказане майно є спільною сумісною власністю.
В судовому засіданні встановлено, що шлюбні відносини позивач з відповідачем не підтримують.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних усправі доказів.
Згідно ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1ст. 76 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.ч. 1, 6ст. 81 ЦПК України).
Відповідно доч.1ст.78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Згідно ст.60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.
Частина четверта статті 65 СК України встановлює, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.
Отже, об'єктом права спільної сумісної власності подружжя є як предмети матеріального світу, так і майнові права та обов'язки. Договір, укладений одним із подружжя, створює обов'язки для другого з подружжя в разі, якщо його укладено в інтересах сім'ї, а одержане за цим договором майно фактично використано на задоволення потреб сім'ї.
Відповідно до ст. 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Статтею 68 Сімейного Кодексу України встановлено, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.
Розпорядження майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України.
Статтею 69 СК України передбачено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.
Відповідно до статті 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Згідно з частиною першою статті 71 СК України, майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Таким, чином, враховуючи, що набуте сторонами в період шлюбу та ведення спільного господарства майно є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, доказів про наявність підстав для відступлення від засад рівності часток подружжя позивачем не надано, крім того, відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі, тому суд дійшов висновку про їх поділ між сторонами, виходячи з правил рівності часток подружжя в спільному майні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10-12, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про поділ спільного майна подружжя, задовольнити.
В порядку поділу спільного майна подружжя:
- визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , право власності на квартиру АДРЕСА_2 . Загальна площа квартири 29,2 кв.м., житлова площа квартири 14,7 кв.м., та в цілому складається з однієї житлової кімнати і підсобних приміщень;
- визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , право особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 . Загальна площа квартири 58,1 кв.м., житлова площа квартири 41,0 кв.м., та в цілому складається з трьох житлових кімнат і підсобних приміщень;
- визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 право особистої приватної власності на земельну ділянку, площею 0,0614 га, з них по угіддям: рілля - 0,0614 га, розташована за адресою: АДРЕСА_3 , цільове призначення - для ведення садівництва; кадастровий номер: НОМЕР_1 ;
- визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 право особистої приватної власності на автомобіль, марки Mercedes-Bens, сірого кольору, 2004 року випуску, номер державної реєстрації НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_4 .
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст.ст. 354, 355 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.В. Мирончук