Справа № 504/1291/19
Провадження № 3/504/684/19
21.05.2019смт. Доброслав
Суддя Комінтернівського районного суду Одеської області Барвенко В.К., розглянувши матеріали, які надійшли з Лиманського ВП ГУ НП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
громадянка України, тимчасово не працює,
ІПН відсутній,
фактично проживає за адресою:
АДРЕСА_1
у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173-4 ч. 3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
20.03.2019 інспектор ЮП Лиманського ВП ГУ НП в Одеській області був складений адміністративний протокол ГР № 124333, в якому зафіксований факт вчинення неповнолітнім ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , учня 10 класу Доброславської ЗОШ-І-ІІ ст. освіти, булінгу, що полягає у тому, що він здійснив економічне насилля (вимагання грошей у розмірі 1000 гривень) у малолітньої ОСОБА_3 , учениці 7 класу Доброславської ЗОШ І-ІІІ ст. освіти, із застосуванням засобів електронної комунікації, а саме в соціальній мережі «VIBER».
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому їй адміністративному правопорушенні визнала повністю, висловила суду щире каяття.
Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення підтверджується зібраними по справі матеріалами, зокрема, протоколом від 20.03.2019 року ГР № 124333, поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , скріншотами соцмереж і«VIBER», іншими матеріалами справи, які дослідження в судовому засіданні.
Згідно підпункту 31 ст.1 Закону України «Про освіту» булінг (цькування) - діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого.
Типовими ознаками булінгу (цькування) є: систематичність (повторюваність) діяння; наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності); дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини ООН від 20.11.1989р. (далі Конвенція), яку було ратифіковано Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27.02.1991р., держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.
Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до статті 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Частиною першою статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно частини четвертою статті 155 Сімейного кодексу України, ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Згідно із статтею 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до статтей 9-11 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідальність за ч. 3 ст. 173-4 КУпАП настає вразі булінгу (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років.
У відповідності санкції ч.3 ст.173-4КУпАП відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років несуть батьки, або особи, які їх замінюють.
Дослідивши матеріали справи, суддя вважає, що в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-4 КУпАП, - вчинення неповнолітнім ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , булінгу, тобто у економічного насилля із застосуванням засобу електронної комунікації відносно малолітньої ОСОБА_3 , внаслідок чого заподіяна шкода психічному здоров'ю останньої.
При винесенні постанови в справі суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, належність та допустимість тих чи інших доказів, які мають значення для правильного вирішення справи по суті, керуючись законом і правосвідомістю.
Суддя, з урахуванням викладеного, при визначенні виду адміністративного стягнення, що підлягає накладенню на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, ступінь її вини, ставлення особи до вчиненого проступку, наявність пом'якшуючої обставини - висловлення суду щирого каяття, відсутності обтяжуючих обставин, повторності чи грубості (як факультативної ознаки) правопорушення, з метою подальшого запобігання правопорушень та виховування особи в дусі дотримання поваги до встановленого порядку управління, вважає необхідним притягнути винну особу до адміністративної відповідальності у вигляді адміністративного штрафу, оскільки на думку судді таке покарання буде достатнім, розумним, справедливим, співмірним скоєному правпорушенню.
В силу ст. 283 КУпАП з винної особи підлягає стягненню судовий збір у ставці, визначеній ч. 2 ст. 4 Законом України «Про судовий збір».
Керуючись ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 24, 27, 33-35, 37, 38, 173-4 ч. 3, 221, 248, 249, 251, 252, 283, 284, 298, 299 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-4 ч. 3 КУпАП, притягнути її до відповідальності у вигляді адміністративного штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 384 грн. 20 коп.
Судовий збір має бути сплачений на наступні реквізити:
р/р 31214206700270, Банку ГУДКСУ в Одеській області, код Банку 828011; отримувач УДКСУ у Лиманському районі Одеської області, код отримувача 37984056, код платежу 22030001.
Постанову направити для примусового виконання відповідному органу державної виконавчої служби.
Постанова може бути пред'явлена до виконання в органи державної виконавчої служби Міністерства юстиції України протягом трьох місяців з моменту її винесення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів від дня її винесення.
Суддя В.К. Барвенко