Справа № 2-229/10
Іменем України
04 березня 2010 року смт. Красногвардійське
Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
судді Мязгова Л.О.,
при секретарі Корнацькій І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу,
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу, мотивуючи свої вимоги тим, що 20 березня 2009 року відповідачка взяла в неї у борг 7000 грн. та зобов'язалася повернути вказану суму у липні-серпні 2009 року. Проте прийняті зобов'язання належним чином не виконала, суму боргу добровільно не повертає, через що вона змушена звернутися до суду. Просила стягнути з відповідача на свою користь суму боргу та судові витрати.
У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги та пояснила, що 20 березня 2009 року позичила відповідачці 7000 грн., яку та зобов'язалася повернути до серпня 2009 року, у підтвердження виконання зобов'язань відповідачка передала, належні їй та її сину, державні акти на землю. Добровільно суму боргу ОСОБА_2 не повертає, через що просила стягнути з неї 7000 грн. та 190 грн. судових витрат.
Відповідач, повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, позовні вимоги визнала у повному обсязі, справу просила розглянути у її відсутності, про що надала письмову заяву.
Суд заслухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
З розписки вбачається, що 20 березня 2009 року ОСОБА_2 взяла у борг у ОСОБА_1 7000 грн. та зобов'язалася повернути вказану суму до липня - серпня 2009 року, в чому розписалася (а.с. 5), у виконання прийнятих зобов'язань передала ОСОБА_1 державні акти на право власності на земельну ділянку виданих на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 6,7).
Згідно із ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, які розпоряджаються своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.
У відповідності до ст. 1046 ЦК України за договором позики, який згідно зі ст.1047 цього ж Кодексу був укладений представленою позивачем розпискою, одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов язаний повернути позикодавцеві суму позики у строк та в порядку, що встановлені договором.
Таким чином суд вважає, що відповідач свої зобов'язання щодо повернення суми боргу не виконав, а тому вимоги позивача щодо стягнення вказаної суми підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
На підставі ст.ст. 1046, 1047, 1049 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 224 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 7000 грн., а також витрати по сплаті державного мита у розмірі 70 грн., та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., а всього 7190 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Красногвардійський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя: