Справа № 500/8573/18
Провадження № 2/500/1419/19
28 травня 2019 року
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого Жигуліна С.М.
при секретарі Павлюк Л.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі
справу за позовом
ОСОБА_1
до
ОСОБА_2
про
визнання права власності на житловий будинок
Позивач в судове засідання не з'явилась, оповіщена у встановленому порядку про дату, час і місце судового розгляду, надала заяву про розгляд справи за її відсутності. У позовній заяві вказала, що договором купівлі-продажу від 23 травня 1989 року підтверджене її право власності на 6/8 часток житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями за адресою АДРЕСА_1 . Продаж складено за наявності майна, яке визначено рішенням Ізмаїльського міського народного суду Одеської області від 26 листопада 1984 року та складалось із житлового будинку літ. «А» у складі приміщень №1,2,3 площею 33,5 кв.м. та 3/4 часток навісу та 3/4 часток надвірних споруд. Разом із тим будинок був збудований у 1917 році, знаходився в аварійному стані, з урахуванням чого позивач разом із подружжям знесли існуючі приміщення та у 1990 році облаштували фундамент та побудували перший поверх, а у 1991 році побудували другий поверх. Щодо реєстрації вказаних приміщень комунальним підприємством «Ізмаїльське МБТІ» проведено перевірку та визначено про будівництво двоповерхового жилого будинку літ. «Б», гаражу літ. «В», сараїв літ. «Е» та «Ж», про що складено відповідний акт. В наступний час належні інші 1/8 частин житлового будинку за вказаною адресою зруйновані, що підтверджено актом перевірки КП «Ізмаїльське МБТІ» станом на 29 листопада 2018 року. Окрім вказаного довідкою КП «Ізмаїльське МБТІ» за №2031 від 04 грудня 2018 року об?єкт нерухомості, в якому проживає позивач, визнано житловим будинку з господарсько-побутовими будівлями, завершений будівництвом та не підлягає до здачі в експлуатацію. З урахуванням вказаного у відповідності до вимог ст. 331 ч.2 ЦК України просить визнати за нею право власності на новозбудований житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідач в судове засідання не з'явився, оповіщений у встановленому порядку про дату, час і місце судового розгляду, про причини неявки не повідомив, не подав відзив на позовні вимоги.
З оглядом на вищевикладені обставини суд з урахуванням думки позивача постановляє заочне рішення відповідно до вимог ст. 280-281 ЦПК України.
Вислухавши пояснення, суд вважає заявлені позовні вимоги обгрунтованими.
У відповідності до вимог ст. 13 ч.1 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи в межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих у порядку, передбаченому ст. 81-89 ЦПК України.
Долучено до матеріалів справи документацією підтверджено, що договором купівлі-продажу від 23 травня 1989 року встановлено право власності позивача на 6/8 часток житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями за адресою АДРЕСА_1 . Продаж складено за наявності майна, яке визначено рішенням Ізмаїльського міського народного суду Одеської області від 26 листопада 1984 року та складалось із житлового будинку літ. «А» у складі приміщень №1,2,3 площею 33,5 кв.м. та 3/4 часток навісу та 3/4 часток надвірних споруд.
На вказаний житловий будинок за адресою по АДРЕСА_1 станом на 29 листопада 2018 року складено технічний паспорт, замовником технічної інвентаризації вказано позивача ОСОБА_1 .
Відповідно до вимог ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.
Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності на нього відповідно до закону.
Постановою за №1127 Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, пунктом 2 якого визначені терміни, за якими : новозбудований об'єкт - завершений будівництвом об'єкт нерухомого майна, державна реєстрація права власності на який проводиться вперше; реконструкція - реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об'єкта містобудування.
У відповідності до наказу Державного комітету будівництва, архітектири та житлової політики України за N 127 від 24.05.2001року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 року за N 582/5773 затверджено Інструкцію про порядок проведення технічної інвентаризації об?єктів нерухомого майна, відповідно до п.3.2. якої під час проведення технічної інвентаризації завершеного будівництвом об'єкта, зведеного на підставі дозволу про надання у власність чи користування земельною ділянкою і не прийнятого в експлуатацію, належить провести звірку плану будинку та плану ділянки із затвердженим проектом та планом земельної ділянки.
Не належать до самочинного будівництва, зокрема, індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них побудовані до 5 серпня 1992 року.
Довідкою комунального підприємства «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації» за №2031 від 04 грудня 2018 року визначено про наявність права власності в рівних частках на 2/8 частки за вказаною адресою у відповідача та ОСОБА_3 , остання з яких померла. Вказаною довідкою визначено про наявність за вказаною адресою належних позивачеві житлового будинку літ. «Б» загальною площею 195,3 кв.м. та житловою 140,2 кв.м., гаражу літ. «В», вбиральні літ. «Г», душа літ. «Д», страхів літ. «Е», «Ж» та надвірних споруд 1-5.
Вказаною довідкою визначено про те, що належні 2/8 частки об?єкта нерухомості по АДРЕСА_2 . Шевченка АДРЕСА_1 м. Ізмаїла Одеської області, що належать відповідачеві ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зруйновані, про що складено відповідний акт станом на останню технічну інвентаризаці від 29 листопада 2018 року. Житловий будинок літ. «Б» побудований у 1991 році, об?єкти самочинного будівництва відсутні.
Таким чином будівництво нового будинку на місті старого з урахуванням вказаних обставин є такою, що зумовлює задоволення позовних вимог про визнання права власності на новозбудований житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями за адресою АДРЕСА_1 .
Судові витрати розподіляються у відповідності до вимог ст. 141, 142 ЦПК України.
Керуючись ст. 280-282 ЦПК України
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати право власності ОСОБА_1 на новозбудований житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями за адресою АДРЕСА_1 .
Позивач має право оскаржити рішення відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.
Суддя: С.М.Жигулін