Справа № 2-214/10
25 лютого 2010 року смт. Красногвардійське
Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого - судді Мязгова Л.О.,
при секретарі - Корнацькій І.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в смт. Красногвардійське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Петрівської сільської ради про визнання договору купівлі-продажу дійсним,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу домоволодіння дійсним, мотивуючи свої вимоги тим, що у вересні 1988 року між ним та ОСОБА_2 у простій письмовій формі було укладено договір купівлі-продажу домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1. Вказаний договір було засвідчено секретарем виконкому Петрівської сільської ради. Вартість домоволодіння сплачена, будинок ним прийнятий, з моменту укладання договору він постійно мешкає у будинку, сплачує комунальні платежі. В теперішній час він звернувся до БТІ для реєстрації права власності, але йому було відмовлено, оскільки цей договір не був нотаріально засвідчений.
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, пояснив що у 1988 році з ОСОБА_2 у простій письмовій формі уклав договір купівлі-продажу будинку, договір був засвідчений секретарем Петрівської сільської ради. Оскільки ним виконані усі умови договору, він вважав що договір дійсний, а він є власником придбаного будинку.
Представник відповідача у судове засідання не з явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, не заперечувала проти задоволення позовних вимог, а справу просила слухати за її відсутності, про що надала письмову заяву.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 12 вересня 1988 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у простій письмовій формі укладений договір купівлі-продажу домоволодіння з надвірними будівлями, розташованими на території колгоспу «Дружба народів», договір засвідчений секретарем виконкому Петрівської сільської ради. На балансі Петрівської сільської ради будинок АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1, не знаходиться. Крім того спірне домоволодіння не знаходиться на балансі СТОВ «Дружба народів». З 12.09.1988 року по даний час позивач проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено даними його паспорта про реєстрацію за вказаною адресою.
Згідно з ч. 3 ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
У відповідності до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
На підставі викладеного і керуючись статтями 334, 392 ЦК України, 10, 11, 60, 130, 174, 169, 212, 215 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати договір купівлі-продажу жилого будинку з надвірними будівлями, розташованого АДРЕСА_1, укладений 12.09.1988 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дійсним.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Красногвардійський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження, і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя