15 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 907/949/15
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.
за участю секретаря судового засідання - Корпусенка А.О.
за участю: кредитора (представника ПАТ "НАК "Нафтогаз України") - Саранюка В.М. (дов. №14-156 від 23.04.2019)
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу арбітражного керуючого ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 26.11.2018
(Суддя - Васьковський О.В.)
та постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.01.2019
(Головуючий суддя - Желік М.Б.; судді - Галушко Н.А., Орищин Г.В.)
у справі за заявою Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області, м. Ужгород
до комунального підприємства "Уж - енергія" Ужгородської міської ради, м. Ужгород
про визнання банкрутом, -
1. Від кредитора ПАТ НАК "Нафтогаз України" 25.10.2018 надійшло клопотання №14/7-2748В від 23.10.2018 про врахування інформації під час подальшого розгляду справи. Так зокрема, у вказаному клопотанні зазначається, що 22.10.2018 на адресу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надійшов листи Міністерства юстиції України від 11.10.2018 №868/31117-33-18/9.3.1 щодо застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на підставі подання Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України від 06.09.2018 №1165.
2. У подальшому від кредитора ПАТ НАК "Нафтогаз України" надійшло клопотання №14/7-2942В від 09.11.2018 про відсторонення ОСОБА_1 від виконання повноважень ліквідатора у справі №907/949/15 та призначення нового ліквідатора із застосуванням автоматизованої системи.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 26.11.2018 у справі №907/949/15 клопотання ПАТ НАК "Нафтогаз України" задоволено; відсторонено арбітражного керуючого ОСОБА_1 від виконання повноважень ліквідатора комунального підприємства "Уж - енергія" Ужгородської міської ради, м. Ужгород під час провадження у справі про банкрутство № 907/949/15; зобов'язано комітет кредиторів подати господарському суду кандидатуру арбітражного керуючого для призначення його ліквідатором комунального підприємства "Уж - енергія" Ужгородської міської ради у справі про банкрутство №907/949/15.
4. Постановою західного апеляційного господарського суду від 30.01.2019 у задоволенні вимог апеляційної скарги арбітражного керуючого ОСОБА_1, вих № б/н від 10.12.2018 (вх. ЗАГС № 01-05/1506/18 від 12.12.2018.) - відмовлено.
Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 26.11.2018 у справі №907/949/15 - залишено без змін.
5. В обґрунтування наведених рішень суди виходили з фактичних обставин припинення повноважень арбітражного керуючого ОСОБА_1, що встановлені судом та підтверджуються доказами, які містяться в матеріалах справи та виконання прямої вказівки статті 113 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
При цьому апеляційним господарським судом відхилено вимогу арбітражного керуючого ОСОБА_1 про зупинення справи №907/949/15 про банкрутство КП "Уж-енергія" Ужгородської міської ради до завершення розгляду справи в адміністративному суді щодо оскарження наказу Міністерства юстиції України №3366/5 від 26.10.2018, оскільки, оскарження рішення державного органу з питань банкрутства про позбавлення арбітражного керуючого права на здійснення діяльності арбітражного керуючого не зупиняє його дії.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу
6. Арбітражний керуючий ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу господарського суду Закарпатської області від 26.11.2018 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.01.2019 з проханням їх скасувати та направити справу №907/949/15 на новий розгляд до господарського суду Закарпатської області.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
7. Підставою для скасування скаржник вважає порушення та невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права , зокрема, ст. ст. 2, 277 Господарського процесуального кодексу, ст. ст. 98, 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
7.1 Скаржник переконує, що судами розглянуто справу без участі ліквідатора, а також проігноровано його вимоги щодо відшкодування грошової винагороди.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
8. Відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надано.
9. Відповідно протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 06.03.2019 на розгляд Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г., - передано касаційну скаргу Арбітражний керуючий ОСОБА_1
9.1. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.03.2019 відкрито касаційне провадження у справі №907/949/15 за касаційною скаргою арбітражного керуючого ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 26.11.2018 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.01.2019 у даній справі.
Призначено до розгляду касаційну скаргу арбітражного керуючого ОСОБА_1 на 15 травня 2019 року о 12 год. 00 хв. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м.Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.
10. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з такого.
11. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
12. Виходячи з вимог ч. 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).
13. Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
14. Статтею 9 вказаного Закону визначено, що справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
15. У ст. 1 Закону про банкрутство визначено, що арбітражний керуючий - фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України;
16. Судами встановлено, що 02.10.2018 відбулося засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) на якому розглядалося подання Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України № 1165 від 06.09.2018 про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, внесене на підставі листа Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 28.08.2018 № 17361/05-09.
17. За результатами вивчення матеріалів перевірки Комісією прийнято рішення застосувати до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого на підставі подання № 1165 від 06.09.2018.
18. Судами встановлено, що із витягу з Єдиного державного реєстру арбітражних керуючих долученого до матеріалів справи вбачається, що до реєстру внесено запис про припинення свідоцтва про право здійснення діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 №1310 від 17.07.2013.
19. Відповідно положень ч. 1 ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", кандидатура арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) для виконання повноважень розпорядника майна визначається судом самостійно із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
20. Серед підстав звільнення арбітражного керуючого від виконання повноважень розпорядника майна боржника, згідно положень ст. 114 Закону про банкрутство є припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
21. Принцип юридичної визначеності вимагає, щоб у випадку прийняття спеціального закону з певного питання, цей Закон не ставився під сумнів (зокрема, шляхом його невиконання), а сторони, яких він стосується, мають обґрунтовано очікувати, що він буде застосовуватися (висновок про застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 01.03.2018 у справі № 913/1147/16).
22. Враховуючи те, що розпорядником майна боржника може бути лише арбітражний керуючий з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України, а також те, що суд на виконання імперативних приписів ст. 114 Закону про банкрутство постановив ухвалу про усунення арбітражного керуючого від виконання повноважень у справі про банкрутство, колегія суддів з урахуванням принципу юридичної визначеності, дійшла до висновку про відсутність порушень судом першої інстанції ст. 2 ГПК України під час прийняття ухвали від 18.05.2017 у справі № 917/167/17 про порушення якої зазначав у своїй касаційній скарзі скаржник.
23. Щодо доводів скаржника про порушення його прав на отримання винагороди арбітражного керуючого слід зазначити, що це питання не є предметом даного розгляду, а також те, що і після відсторонення ліквідатора від виконання його обов'язків через анулювання свідоцтва на про право здійснення діяльності арбітражного керуючого, суд не позбавлений права розглянути подані ліквідатором звіти про нарахування і виплату грошової винагороди за період виконання арбітражним керуючим обов'язків розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора та прийняти відповідне рішення, яке може бути оскаржене у встановленому Законом про банкрутство порядку.
24. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, зокрема оскарженій постанови, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
25. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.
26. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України, за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
27. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України).
28. Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та залишення оскаржуваних судових рішень без змін.
29. У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін постанови суду апеляційної інстанції, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 3 09, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-
1. Касаційну скаргу арбітражного керуючого ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 26.11.2018 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.01.2019 у справі №907/949/15 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Жуков
Судді В.В. Білоус
Н.Г. Ткаченко