30.05.2019 р. Справа № 914/1005/19
За заявою:Львівського комунального підприємства «Транспортна фірма «Львівспецкомунтранс», м. Львів
до боржника:Львівського комунального підприємства «Лев», м. Львів
про:видачу судового наказу про стягнення 26096,83 грн. боргу за договором про надання послуг з вивезення побутових відходів №741006 від 04.01.2016р.
Суддя - Крупник Р.В.
На адресу Господарського суду Львівської області від ЛКП «Транспортна фірма «Львівспецкомунтранс» надійшла заява про видачу судового наказу про стягнення з ЛКП «Лев» 26096,83 грн. боргу за договором про надання послуг з вивезення побутових відходів №741006 від 04.01.2016р.
Подана заява обґрунтована невиконанням ЛКП «Лев» взятих на себе зобов'язань по сплаті наданих послуг з вивезення твердих побутових відходів на суму 26096,83 грн.
На підтвердження факту надання послуг з вивезення побутових відходів та існування вказаної заборгованості заявником долучено до заяви договір про надання послуг з вивезення побутових відходів №741006 від 04.01.2016р., розрахунок обсягу і вартості послуг з вивезення побутових відходів ЛКП «Лев» (додаток №1 до договору), дисколацію контейнерів з графіком вивезення ТПВ, а також підписаний зі сторони заявника акт звіряння взаємних розрахунків за період: 01.01.2018р. - 03.05.2019р.
Ознайомившись зі змістом заяви та долучених до неї матеріалів, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, ч. 3 ч. 150 ГПК України передбачено, що до заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Таким чином, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів.
Як вбачається з п. 11, 15, 16 укладеного між сторонами договору про надання послуг з вивезення побутових відходів №741006 від 04.01.2016р., платежі вносяться не пізніше ніж до 10 числа місяця, що настає за місцем, у якому надавалися послуги. Протягом трьох робочих днів після надання послуг, виконавець складає акт здачі-приймання робіт (надання послуг) у двох примірниках, підписує його, скріплює печаткою та на свій вибір: передає представнику споживача два примірники акта (з описом під підпис) або надсилає два примірника акта на адресу споживача, зазначену в договорі, рекомендованим листом з описом вкладеного та повідомленням про вручення. Споживач зобов'язаний підписати та повернути виконавцю один примірник акту здачі-приймання робіт (надання послуг) протягом десяти робочих днів із моменту його одержання або в такий самий строк надати письмові обґрунтовані зауваження щодо ненадання або надання послуг не в повному обсязі, зниження їх якості та викликати представника виконавця для складення акта-претензії в порядку, передбаченому п.п. 24-26 договору, в іншому випадку акт здачі-приймання робіт (надання послуг) вважається таким, що повністю погоджений і затверджений споживачем без претензій, а вказані в ньому послуги підлягають оплаті в повному розмірі і в сумі, визначеній договором.
Таким чином, на обґрунтування заявленої вимоги заявник повинен був долучити до заяви акти здачі-приймання робіт та докази їх надіслання/вручення споживачу, однак такі додані не були.
На обґрунтування заявленої вимоги заявник покликається на Акт звіряння взаємних розрахунків за період: 01.01.2018р. - 03.05.2019р. (долучений до заяви). Проте, суд не бере його до уваги, оскільки, по-перше, цей акт не підписано другою стороною, а по-друге, сам по собі акт звірки розрахунків не доводить факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом, тобто акт не є належним доказом здійснення суб'єктами господарювання господарських операцій за певним правочином. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.04.2019р. у справі №910/493/18.
Додані до заяви рахунки на оплату та розрахунок обсягу і вартості послуг також не являються доказами, які підтверджують факт надання послуг та наявність у боржника заборгованості перед заявником (стягувачем).
Відповідно до ч. 2 ст. 12 ГПК України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Наявність спору про право вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги.
Тобто, Господарський процесуальний кодекс України передбачає можливість задоволення заяви про видачу судового наказу за умови безспірності вимог, відповідно, заявник, крім іншого, має додати документи, що вказують на правильність та безспірність грошових сум.
Розглянувши заяву про видачу судового наказу, судом встановлено, що заявник на підтвердження виконання умов договору про надання послуг з вивезення побутових відходів №741006 від 04.01.2016р., не додав до заяви про видачу судового наказу документи, що підтверджують обставини надання послуг, на котрі заявник покликається в заяві, що свідчить про недоведеність безспірності грошових вимог заявника (стягувача).
Згідно п. 1 та п. 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Приписами ч. 2 ст. 152 ГПК України передбачено, що про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що заява ЛКП «Транспортна фірма «Львівспецкомунтранс» про видачу судового наказу не підлягає задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 153 ГПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Крім того, відмова судом у видачі судового наказу не позбавляє заявника права звернутися до суду у позовному провадженні до ЛКП «Лев».
Відповідно до ч. 2 ст. 151 ГПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись 12, 147-148, 150, 152-153, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. У задоволенні заяви ЛКП «Транспортна фірма «Львівспецкомунтранс» про видачу судового наказу про стягнення з ЛКП «Лев» 26096,83 грн. боргу за договором про надання послуг з вивезення побутових відходів №741006 від 04.01.2016р. відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254-257 ГПК України.
Веб-адреса сторінки суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.
Суддя Крупник Р.В.