Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
"27" травня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/307/19
Господарський суд Рівненської області у складі судді О. Андрійчук, за участю секретаря судового засідання Б.Рижого, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Фізичної особи - підприємця Вакуленка Олександра Вікторовича
до відповідача Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних,
за участю представників сторін:
від позивача: Пронін Ю.О., ордер серія МК № 99860 від 10.05.2019 року,
від відповідача: не з'явився,
У травні 2019 року Фізична особа - підприємець Вакуленко Олександр Вікторович (позивач) звернувся до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (відповідач) про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних.
Ухвалою суду від 06.05.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, вирішено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, судове засіданні призначено на 27.05.2019 року.
У судовому засіданні 27.05.2019 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Як убачається з позовної заяви, остання обґрунтована тим, що 23.08.2016 року між ПП "Ферарі" (первісний кредитор) та позивачем (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги № 3, за яким ПП "Ферарі" передало позивачу право вимоги по стягненню з ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" інфляційних втрат, 3% річних, що належать первісному кредитору за договором підряду № 29-12 від 22.11.2012 року.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області у справі № 918/328/16 від 01.03.2019 року замінено сторону у виконавчих провадженнях № 52313844, № 52313954, № 52314043 з примусового виконання наказів Господарського суду Рівненської області від 05.09.2016 року у справі №918/328/16 - ПП "Ферарі" на його правонаступника - Фізичну особу-підприємця Вакуленка Олександра Вікторовича .
Як вказує позивач у позовній заяві, ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" сплатило основний борг в розмірі 170 370,19 грн лише 15.09.2017 року, відтак допустив прострочення в період з 29.04.2016 року по 15.09.2017 року, у зв'язку з чим позивач на підставі договору про відступлення права вимоги № 3 від 03.08.2016 року за вказаний період здійснив нарахування 3% річних в розмірі 7 057,53 грн та інфляційних в розмірі 24 567,35 грн, які просить стягнути у судовому порядку.
У підтвердження обставин існування основного боргу, періоду нарахування 3% річних та інфляційних позивач посилається на рішення Господарського суду Рівненської області у справі № 918/421/15 від 13.05.2015 року, постанову Рівненського апеляційного господарського суду у справі № 918/328/16 від 23.08.2019 року.
У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 526, 710, 625 ЦК України тощо.
Відповідач відзиву у строки і порядку, визначені ст. 251 ГПК України та ухвалою суду від 06.05.2019 року, не надав, своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався, отже суд вирішує спір за наявними матеріалами справами.
Заяви і клопотання сторін, результати їх розгляду.
У судовому засіданні представник позивача заявив усне клопотання про оголошення перерви для надання доказів щодо обсягу прав, що перейшли за договором про відступлення права, у задоволенні якого судом відмовлено з таких підстав.
Згідно з ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема змагальність сторін та диспозитивність.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ч.ч. 1-4 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України).
У силу вимог ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Із системного аналізу наведених норм процесуального права вбачається, що обов'язок по доведенню обставин, викладених у позовній заяві, покладається на позивача. При цьому усі докази мають бути подані разом із поданням позовної заяви.
Враховуючи дату укладення договору про відступлення права вимоги (23.08.2016 року), дату виконання боржником основного зобов'язання (15.09.2017 року), а також дату звернення до суду з відповідним позовом (26.04.2019 року), зважаючи, що судом не встановлено будь-яких об'єктивних перешкод, що унеможливлювали подання усіх доказів у строки, визначені ГПК України, суд не вбачає підстав для оголошення перерви.
Інших заяв і клопотань від сторін не надходило.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв'язку, оцінивши надані докази, суд установив таке.
Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
22.11.2012 року між ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (генпідрядник) та ПП "Ферарі" (субпідрядник) укладено договір генпідряду №29-12, за яким генпідрядник доручає, а субпідрядник зобов'язується надати послуги з поточного ремонту автомобільної дороги місцевого значення Т1806 Немовичі-Березне-В.Межиричі-Федорівка км 4+600-км 7+600 за рахунок коштів державного бюджету.
У зв'язку з неналежним виконання умов вказаного договору в частині оплати виконаних підрядних робіт рішенням Господарського суду Рівненської області у справі № 918/421/15 від 13.05.2015 року, яке залишене без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 08.07.2015 року, стягнуто з ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" на користь ПП "Ферарі"170 370,19 грн боргу.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду у справі № 918/328/16 від 23.08.2019 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 06.12.2016 року, стягнуто з ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" на користь ПП "Ферарі" 151 191,52 грн інфляційних втрат за період з травня 2013 року по квітень 2016 року та 15 333,29 грн 3% річних за період з 29.04.2013 року по 28.04.2016 року.
23.08.2016 року між ПП "Ферарі" (первісний кредитор) та позивачем (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги № 3, за умовами п.1.1. якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги та стає кредитором по стягненню з ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (боржник) інфляційних втрат, трьох процентів річних, що належать первісному кредиторові за договором підряду №29-12 від 22.11.2012 року на виконання послуг з поточного ремонту автомобільної дороги місцевого значення 1806-Немовичі-Березне-В.Межиричі-Федорівка. Розмір інфляційних втрат - 151 191,52 грн, 3% - 15 333,29 грн, а всього 166 524,81 грн, встановлено постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.08.2016 року у справі №918/328/16.
Відповідно до п. 1.2. вказаного договору одночасно первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги та стає кредитором по стягненню судового збору в розмірі 5 245,52 грн у справі № 918/328/16.
Пунктами 2.1.-2.3. договору сторони погодили, що первісний кредитор зобов'язаний направити до Господарського суду Рівненської області заяву про заміну сторони виконавчого провадження, сповістити боржника про відступлення права вимоги за цим договором шляхом поштового надсилання з повідомленням про вручення боржнику копії цього договору або вручення особисто під розписку представнику боржника. Передача права вимоги новому кредитору здійснюється оплатно за 170 000,00 грн. Розрахунки мають бути проведені протягом 20 днів.
За п. 4.3. договору зміни до цього договору можуть бути внесені за взаємною згодою сторін, що оформляється додатковою угодою до цього договору.
08.02.2019 року між ПП "Ферарі" та позивачем укладено угоду про внесення змін до договору про відступлення права вимоги № 3 від 03.08.2016 року, за умовами якої, з метою усунення технічної помилки, сторони вирішили вважати датою укладення вказаного договору 23.08.2016 року.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області у справі № 918/328/16 від 01.03.2019 року замінено сторону у виконавчих провадженнях № 52313844, № 52313954, № 52314043 з примусового виконання наказів Господарського суду Рівненської області від 05.09.2016 року у справі №918/328/16 - ПП "Ферарі" на його правонаступника - Фізичну особу-підприємця Вакуленка Олександра Вікторовича .
Як вказує позивач, ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" сплатило основний борг в розмірі 170 370,19 грн лише 15.09.2017 року, відтак допустило прострочення в період з 29.04.2016 року по 15.09.2017 року, у зв'язку з чим позивач за вказаний період здійснив нарахування 3% річних в розмірі 7 057,53 грн та інфляційних в розмірі 24 567,35 грн, які просить стягнути у судовому порядку.
З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов'язані із застосування відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, які ґрунтуються на відступлені права вимоги та регулювання яких здійснюється ЦК України.
Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.
У силу вимог ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з практикою Європейського суду право на справедливий розгляд судом, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення у справах «Брумареску проти Румунії», «Желтяков проти України», «Христов проти України»).
Судом установлено, що обставини справи, пов'язані із розміром основного боргу, періодом нарахування 3% річних та інфляційних, а також заміною позивача на стягувача у виконавчому провадженні встановлені судовими рішеннями, а саме: рішенні Господарського суду Рівненської області у справі № 918/421/15 від 13.05.2015 року, постанові Рівненського апеляційного господарського суду у справі № 918/328/16 від 23.08.2019 року, ухвалі Господарського суду Рівненської області у справі № 918/328/16 від 01.03.2019 року, які набрали законної сили, а відтак не потребують доказування у цій справі.
Як вбачається із фактичних обставин справи, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 3% річних в розмірі 7 057,53 грн та інфляційних в розмірі 24 567,35 грн, нарахованих за період з 29.04.2016 року по 15.09.2017 року, фактичною підставою для такого нарахування є договір про відступлення права вимоги №3 від 23.08.2016 року.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Частиною 1 ст. 513 ЦК України унормовано, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
За ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
У свою чергу, як зазначалося, умовами вказаного договору передбачено, що первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги та стає кредитором по стягненню з ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (боржник) інфляційних втрат, трьох процентів річних, що належать первісному кредиторові за договором підряду № 29-12 від 22.11.2012 року. Розмір інфляційних втрат - 151 191,52 грн, 3% - 15 333,29 грн, а всього 166 524,81 грн, встановлено постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.08.2016 року у справі № 918/328/16.
Заразом суд, здійснивши тлумачення змісту вказаного правочину, зокрема за правилами ст.ст. 213, 637 ЦК України, встановив таке.
Зі змісту п. 1.1. договору про відступлення права вимоги вбачається, що його предметом була грошова сума (борг), яка вже існувала у первісного кредитора у чітко визначеному (на підставі постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 23.08.2016 року у справі № 918/328/16) розмірі станом на дату укладення зазначеного договору, що кореспондується із вимогами ч. 1 ст. 514 ЦК України, за якими до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому договір про відступлення права вимоги не містить умов про передачу позивачу прав, що виникнуть у майбутньому, тобто права на продовження нарахування 3% річних та інфляційних за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" за договором підряду № 29-12 від 22.11.2012 року до їх виконання у повному обсязі.
Такий висновок суду узгоджується із п. 1.2. договору, згідно з яким первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги та стає кредитором по стягненню судового збору в розмірі 5 245,52 грн у справі № 918/328/16, а також ухвалою Господарського суду Рівненської області у справі № 918/328/16 від 01.03.2019 року.
Про зазначене свідчить також лист ПП "Ферарі" від 08.02.2019 року, адресований ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" на виконання п. 2.2. договору, з якого вбачається, що за договором про відступлення права вимоги №3 від 23.08.2016 року відступлено право вимоги інфляційних, 3% річних, розмір яких встановлено постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.08.2016 року у справі № 918/328/16.
За таких обставин судом установлено, що предметом договору про відступлення права вимоги була грошова сума в розмірі 166 524,81 грн, з яких: 151 191,52 грн інфляційних втрат, 15 333,29 грн 3% річних, право на стягнення якої позивач реалізував у межах провадження у справі № 918/328/16 шляхом заміни ПП "Ферарі" на себе, як його правонаступника.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
У силу вимог ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За ст. 525 ЦК України, ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зважаючи, що право вимоги стягнення з ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" за договором про відступлення права вимоги будь-яких інших сум, у тому числі інфляційних втрат та 3% річних, окрім тих, що обумовлені предметом вказаного договору, не перейшло, відтак підстави для задоволення позовних вимог у заявленому розмірі відсутні.
Суд також зауважує, що позивач, здійснивши нарахування 3% річних та інфляційних по 15.09.2017 року, належних та допустимих доказів у підтвердження сплати ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" основного боргу на вказану дату, як того вимагають приписи ст.ст. 76, 77 ГПК України, суду не надав.
Висновки суду за результатами вирішення спору.
За результатами з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку відсутність підстав для задоволення позову.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються, зокрема із судового збору в розмірі 1 921, 00 грн, витрат на правову допомогу в розмірі 14 000,00 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи, що у задоволенні позову відмовлено, відтак судові витрати, у тому числі судовий збір в розмірі 1 921,00 грн, покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд
У задоволенні позову Фізичної особи - підприємця Вакуленка Олександра Вікторовича до Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення інфляційних втрат в розмірі 24 567,35 грн та 3 % річних в розмірі 7 057,53 грн відмовити повністю.
Позивач: Фізична особа - підприємець Вакуленко Олександр Вікторович ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) .
Відповідач: Дочірнє підприємство "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. Остафова,7, м. Рівне, 33028, ідентифікаційний код 31994540).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повне рішення складене та підписане 30.05.2019 року.
Суддя О. Андрійчук